Арпа́ди (Арпадовичі) — династія угорських князів (889—1001), потім королів (1001—1301).
Заснована князем Арпадом близько 890 року (за іншими даними 889—907 років), який об'єднав угорські племена і, знищивши Великоморавську державу, заснував Угорщину.
Найвизначніші представники Арпадів: Стефан I Угорський (Іштван, 997—1038) — перший король з династії Арпадів, запровадив християнство, здійснив низку реформ Ласло (Владислав І Святий; 1077—1095) Коломан I (Кальман Книжник; 1095—1116)
За правління двох останніх Угорщина досягає найбільшої могутності. У цей час (кінець XI століття) Арпади починають загарбувати Закарпаття.
У наступний період правління Арпадів розпочався процес занепаду угорської держави. Вже Андраш (Андрій) II (1205—1235) змушений видати в 1222 році Золоту буллу, яка містила значні поступки магнатам і дворянству і посилювала феодальну роздрібленість Угорщини.
На рубежі ХІІІ—XIV стіліть, після згасання династії Арпадів, угорський стіл з 1301 року посіла Анжуйська династія.
Зв'язки з князями Київської Русі
З ХІ століття встановлюються династичні зв'язки між Арпадами та Рюриковичами. Король Андраш I (1046—60) був одружений з Анастасією Ярославною, дочкою Ярослава Мудрого, дочка Бели I (1060—63) Ланка стала дружиною Ростислава Володимировича, дочка Ласло I Святого (1077—95) стала дружиною волинського князя Ярослава Святополчича. Король Коломан (1095—1114) був одружений з Євфимією Володимирівною, дочкою Володимира Мономаха, а його син Алмош — з Предиславою, дочкою Святополка Ізяславича. Онука Мономаха Єфросинія Мстиславна була дружиною короля Гези II, а їхній син Стефан III був заручений з дочкою галицького князя Ярослава Володимировича. Син короля Андраша II Андрій був одружений з дочкою Мстислава Мстиславича Удатного Марією. З руськими князями одружилися дочки сина Андраша II Бели IV: Констанція стала дружиною Лева Даниловича, Анна — Ростислава Михайловича. Діти від останнього шлюбу влилися до правлячого прошарку Угорщини, започаткувавши династію банів МачвиРівнина в південно-західній частині Сербії..
Тісні зв'язки з політичною елітою Давньоруської держави давали змогу Арпадам активно втручатися у внутрішньополітичне життя Русі, зокрема обстоювати свої права на Галицьке князівство. На столі у Галичі (давньому) певний час сиділи син Бели III Андраш II, його сини Коломан та Андрій. Лише після кількох десятиріч боротьби з королем Белою IV Данило Галицький зміг відстояти незалежність Галицько-Волинського князівства.
Королі Угорщини (династія Арпади) Правління Правитель Портрет Батьки Народився Помер Додаткова інформація 1000 – 1038 Стефан I Святий Геза, Шарлота (Sarolt) бл. 970/975 1038 , 1038 – 1041, 1044 – 1046 Петро Орсеоло дож Оттоне Орсеоло, молодша сестра Стефана I бл. 1011 бл. 1046 1041 – 1044 Аба Шамуель 1044 1046 – 1060 Андрій I Василь Угорський (онук Таксона), 1015 1060 , 1060 – 1063 Бела I 1016 1063 , 1063 – 1074 Соломон I Андрій I, Анастасія Ярославна 1053 1087 1074 – 1077 Ґеза I Бела I, Аделаїда (дочка Мєшка II) 1040 1077 , 1077 – 1095 Владислав I Святий 1040 1095 , , , 1095 – 1116 Коломан I Ґеза I, Софія 1070 1116 1105 – 1131 Стефан II Коломан I, Феліція (дочка Роджера Сицилійського) 1101 1131 , , 1131 – 1141 Бела II Алмош (мл. брат Коломана I), Предслава (дочка Святополка II Київського) 1110 1141 , , 1141 – 1162 Ґеза II Бела II, 1130 1162 , , 1162 – 1172 Стефан III Ґеза II, Єфросинія (дочка Мстислава I Київського) 1147 1172 , , 1162 – 1163 Ласло ІІ Бела II, 1131 1163 , , 1163 – 1165 Стефан IV Бела II, 1133 1165 , , 1172 – 1196 Бела III Ґеза II, Єфросинія (дочка Мстислава I Київського) 1148 1196 , , 1196 – 1204 Імріх I Бела III, 1174 1204 , , 1204 – 1205 Ласло III Імріх I, 1200 1205 , , 1205 – 1235 Андрій II Бела III, 1177 1235 , , 1235 – 1270 Бела IV Андрій II, 1206 1270 , , 1246 – 1272 Стефан V Арпад Бела IV, 1239 1272 , , 1272 – 1290 Владислав IV Кун Стефан V, 1262 1290 , , 1290 – 1301 Андрій III Стефан Посмертний (молодший брат Бели IV) Томазіна Морозіні (сестра венеційського патриція, подести Тревізо Альберто Морозіні) 1265 1301 , ,
Див. також Лінія Арпада
Примітки
Бібліографія Плахонін А. Г. Арпади //
Стаття на сайті Інституту історії України Національної академії наук України Baumgarten N. Généalogies et mariages occidentaux des Rurikides Russes du X-е au XIII-е siècle. Roma, 1927; Пашуто В.Т. Древняя Русь и Венгрия. В кн.: Славяне и Русь. М., 1968; Котляр М.Ф. Галицько-Волинська Русь, Візантія і Угорщина в XII ст. В кн.: Україна в Центрально-Східній Європі: Студії з історії XI—XVIII століть. К., 2000.
Посилання