Витка́ гре́чка бер́ізкова (Fallopia convolvulus Á.Löve, синонім — Polygonum convolvulus L.) — трав'яниста рослина з роду витка гречка родини гречкових.
Морфологічна характеристика Однорічна рослина. Стебло висотою до 1 м, з короткими волосками, вигнуте, в'юнке, борознисте, червоне. Листя черешкове, округле або довгасто-яйцеподібне, загострене, біля основи серцеподібне або списоподібне, з дельтоподібними вушками. Квітки зібрані по 3 — 6 у пазушні пучки; оцвітина зелена з білими облямівками, зовнішні її частки з виступаючими тупими кілями. Плід — чорний матовий дрібногорбкуватий горішок. Цвіте в липні — жовтні. Плоди дозрівають у серпні — жовтні.
Екологія Росте на полях, галечниках, посеред чагарників, на сміттєвих місцях.
Поширення
Природний ареал Африка Північна Африка: Алжир; Єгипет; Лівія; Марокко Помірна Азія Кавказ: Вірменія; Азербайджан; Грузія; Росія — Дагестан, Передкавказзя Китай — Аньхой, Ганьсу, Гуйчжоу, Хебей, Хейлунцзян, Хенань, Хубей, Цзянсу, Цзілінь, Ляонін, Внутрішня Монголія, Нінся, Цинхай, Шеньсі, Шаньдун, Шаньсі, Сичуань, Синьцзян, Тибетський автономний район, Юньнань Східна Азія: Корея; Тайвань Середня Азія: Казахстан; Киргизстан; Таджикистан; Туркменістан; Узбекистан Монголія Далекий Схід Росії — Камчатка, Примор'я, Сахалін Сибір: Бурятія, Республіка Алтай, Тува, Саха, Алтайський край, Красноярськ, Читинська область, Іркутська область, Кемеровська область, Курганська область, Новосибірська область, Омська область, Томська область, Тюменська область Західна Азія: Афганістан; Кіпр; Іран; Ізраїль; Йорданія; Ліван; Сирія; Туреччина Тропічна Азія Індійський субконтинент: Бутан; Індія; Непал; Пакистан Європа Східна Європа: Білорусь; Молдова; Росія — європейська частина; Україна Середня Європа: Австрія; Бельгія; Чехія; Німеччина; Угорщина; Нідерланди; Польща; Словаччина; Швейцарія Північна Європа: Данія; Фінляндія; Ірландія; Норвегія; Швеція; Велика Британія Південно-Східна Європа: Албанія; Боснія і Герцеговина; Болгарія; Хорватія; Греція; Італія; Північна Македонія; Мальта; Чорногорія; Румунія; Сербія; Словенія Південно-Західна Європа: Франція; Португалія; Іспанія
Ареал натуралізації Африка Макаронезія: Португалія — Азорські острови Південна Африка: Лесото; Південно-Африканська Республіка Помірна Азія Східна Азія: Японія Австралазія Австралія Нова Зеландія Північна Америка Східна Канада: Квебек, Нова Шотландія, Онтаріо, Острів Принца Едуарда, Нью-Брансвік, Ньюфаундленд; Сен-П'єр і Мікелон США — Іллінойс, Айова, Міннесота, Міссурі, Небраска, Північна Дакота, Оклахома, Південна Дакота, Вісконсин, Коннектикут, Індіана, Мен, Массачусетс, Мічиган, Нью-Гемпшир, Нью-Джерсі, Нью-Йорк, Огайо, Пенсільванія, Род-Айленд, Вермонт, Західна Вірджинія, Колорадо, Айдахо, Монтана, Орегон, Вашингтон, Вайомінг, Нью-Мексико, Техас, Алабама, Арканзас, Делавер, Флорида, Джорджія, Кентуккі, Луїзіана, Меріленд, Міссісіпі, Північна Кароліна, Південна Кароліна, Теннессі, Вірджинія, Округ Колумбія, Аризона, Каліфорнія, Невада, Юта Субарктична Америка: Канада — Юкон; Ґренландія; Сполучені Штати Америки — Аляска Західна Канада: Саскачеван, Альберта, Манітоба, Британська Колумбія Тихий океан США — Гаваї Південна Америка Бразилія; Аргентина; Чилі; Парагвай; Перу
Голарктичний вид. Зустрічається зазвичай по всій Україні.
Хімічний склад Рослина містить 0,025 % антрахинових глікозидів, 0,4 — 0,65 % кремнекислоти, алкалоїди, дубильні речовини; у корінні виявлений оксіметилантрахінон; у плодах — крохмаль, 13,3 % білкових речовин, 7 — 10 % клітковини; в листях і стеблах — рутин, фітостерин, глюкоза, фруктоза, солі органічних кислот, до 40 мг% каротина. Рослина в зеленому стані отруйна.
Використання Добре поїдається сільськогосподарськими тваринами, однак може викликати у них (в першу чергу у коней) отруєння. Насіння можуть бути кормом для свійської птиці, сурогатом крупи, але домішок їх до вівсу токсичний для коней.
У Західному Сибіру та на Далекому Сході плоди цього виду збирають, шеретують і одержують крупу, що її вживають як гречану.М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976 — 168 с. — С.95
Бур'ян, що засмічує хлібні та городні посіви.
З рослини можна отримати кремову, жовту, зелену, коричневу та чорну фарби. Медонос. Галерея
Див. також Список дикорослих корисних рослин України
Примітки
Джерела
Fallopia convolvulus (L.) A. Love на сайті «Germplasm Resources Information Network» (GRIN) Міністерства сільського господарства США