Хвостова рекурсія — це випадок рекурсії, коли рекурсивний виклик функції відбувається наприкінці її роботи. Використовується у мовах програмування для оптимізації, через можливість заміни виклику функції на ітерацію, без використання стеку. Ця оптимізація широко використовується у функціональних мовах програмування, а також у таких мовах програмуваннях як C завдяки прапорцям оптимізації для компілятора.
Опис Коли відбувається виклик функції комп'ютер має запам'ятати адресу повернення, щоб після завершення викликаної функції повернутися і продовжити виконання програми. Зазвичай адреса виконання зберігається у стеку. Іноді, остання дія функції після завершення всіх інших операцій, це просто виклик функції, можливо самої себе, і повернення результату. В цьому випадку немає необхідності запам'ятовувати адресу повернення, знову викликана функція буде повертати результат безпосередньо за адресою повернення записаною для початкової функції.
Приклади Приклад на Scheme: (define (factorial n) (define (fac-times n acc) (if (= n 0) acc (fac-times (- n 1) (* acc n)))) (if (< n 0) (display "Невірний параметр!") (fac-times n 1)))
Приклад на Scala: def factorial(x: BigInt) = {
def f2(x: BigInt, sum: BigInt): BigInt = if (x == 1) sum else f2(x - 1, x * sum)
f2(x, 1) }
Приклад на Erlang: -module(test). -export([fac/1]). fac(N) -> fac(N,1).
fac(0,A) -> A; fac(N,A) -> fac(N-1,N*A).
Див. також Стек викликів Переповнення буфера Погодження виклику