Гірчак земноводний (Persicaria amphibia (L.) Delarbre, синонім — Polygonum amphibium L.) — трав'яниста рослина з родини гречкових.

Морфологія

Багаторічна рослина. Кореневище повзуче, гіллясте, у вузлах вкорінюється. Стебло висотою 50-150 см, пряме, просте, прижато-жорстковолосисте, гіллясте, у водної форми (var. natans Leyss) сильно подовжене, гнучке. Листя у сухопутної форми довгасто-ланцетні, майже сидячі, притиснуто-волосисті, у водної — блискучі, з довгими черешками, довгасті, з округлою або серцеподібною основою. Квітки зібрані в щільні колосся на кінці стебла або на кінцях його гілок; Оцвітина яскраво-рожева або біла. Плід — чорний, блискучий горішок, опуклий з обох сторін. Цвіте у червні — вересні. Плоди дозрівають у серпні — вересні.

Екологія

Сухопутна форма виростає на піщаних і глинястих берегах, прирічкових луках, водна форма — у повільно текучих або стоячих водах, у заплавах річок, у старицях, озерах, ставках.

Розповсюдження

Африка Північна Африка: Алжир; Туніс Південна Африка: Лесото; Південно-Африканська Республіка: Вільна держава, Трансвааль Помірна Азія Кавказ: Вірменія; Азербайджан; Грузія; Російська Федерація — Передкавказзя Китай: Аньхой, Ґаньсу, Ґуйчжоу, Хебей, Хейлунцзян, Хенань, Хубей, Хунань, Цзянсу, Цзілінь, Ляонін, Внутрішня Монголія, Нінся, Цінхай, Шеньсі, Шаньдун, Шаньсі, Сичуань, Синьцзян, Тибетський автономний район, Юньнань Східна Азія: Японія — Хоккайдо, Хонсю; Корея Середня Азія: Казахстан; Киргизстан; Таджикистан; Туркменістан; Узбекистан Монголія Далекий Схід Росії Сибір: Алтайський край; Східний Сибір; Західний Сибір Західна Азія: Афганістан; Іран; Ліван; Сирія Тропічна Азія Індійський субконтинент: Бутан; Індія; Непал; Пакистан Європа Східна Європа: Білорусь; Молдова; Російська Федерація — європейська частина; Україна Середня Європа: Австрія; Бельгія; Чехія; Німеччина; Угорщина; Нідерланди; Польща; Словаччина; Швейцарія Північна Європа: Данія; Фарерські острови; Фінляндія; Ісландія; Ірландія; Норвегія; Швеція; Об'єднане Королівство Південно-Східна Європа: Албанія; Боснія і Герцеговина; Болгарія; Хорватія; Греція; Італія; Північна Македонія; Чорногорія; Румунія; Сербія; Словенія Південно-Західна Європа: Франція; Португалія; Іспанія Північна Америка Східна Канада: Квебек, Нова Шотландія, Онтаріо, Острів Принца Едварда, Нью-Брансвік, Ньюфаундленд; Сен-П'єр і Мікелон США — Іллінойс, Айова, Канзас, Міннесота, Міссурі, Небраска, Північна Дакота, Оклахома, Південна Дакота, Вісконсин, Коннектикут, Індіана, Мен, Массачусетс, Мічиган, Нью-Гемпшир, Нью-Джерсі, Нью-Йорк, Огайо, Пенсільванія, Род-Айленд, Вермонт, Західна Вірджинія, Колорадо, Айдахо, Монтана, Орегон, Вашингтон, Вайомінг, Нью-Мексико, Техас, Арканзас, Делавер, Кентуккі, Луїзіана, Меріленд, Міссісіпі, Північна Кароліна, Південна Кароліна, Теннессі, Вірджинія, Аризона, Каліфорнія, Невада, Юта Субарктична Америка: Канада — Північно-західні території, Юкон; Ґренландія; Аляска Західна Канада: Саскачеван, Альберта, Манітоба, Британська Колумбія

Голарктичний вид. Зустрічається майже по всій території України, крім крайнього півдня.

Хімічний склад

Рослина містить дубильні речовини (в кореневищах — 18 — 21,7 %, в листках — 5 — 10 %), алкалоїди, аскорбінову кислоту (у листях — до 31 мг%).

Використання

У народній медицині вживали кореневище і листя. У траві містяться флавоноїди, органічні кислоти і дубильні речовини (5-10%), каротин (16,5%), вітамін C та ефірна олія. Кореневище містить дубильні речовини (близько 20 %), органічні кислоти, пектинові та інші сполукиСафонов М. М. Повний атлас лікарських рослин. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2008. — 384 с. ISBN 978-966-408-273-7. Його застосовували як в'яжучий та сечогінний засіб при нирковокам'яній хворобі, подагрі, ревматизмі, як антиневралгічний засіб, при сифілісі, геморої. Есенцію зі свіжого кореневища застосовують у гомеопатії.

Насіння — цінний корм для домашньої та дикої водоплавної птиці. Рослину можна використати як декоративну у водоймищах. Див. також Список дикорослих корисних рослин України

Примітки

Джерела

Persicaria amphibia (L.) Delarbre на сайті «Germplasm Resources Information Network» (GRIN) Міністерства сільського господарства США

Посилання