Кіш — у період княжої доби в XI—XIII століттях () і в Україні в XIV—XVIII століттях — військовий табір, обоз.

Етимологія Слово кіш у цьому значенні є запозиченням з тюркських мов: пор. чаг. koš («сукупність юрт», «табір»), («повстяний намет», «юрта»), («курінь», «башкирський кіш»), («стадо»); можливо, пов'язані з дав.-тюрк. qoš («пара»), коренем qoš- («з'єднувати, сполучати»). Не споріднене з омонімічним питомо українським кіш («кошик», «короб»), що походить від , і далі .

Історія Назва військового табору в 11—16 століттях та козацького табору в 16—17 ст. в Україні. Назва Запорізької Січі з її державно-політичним устроєм, а також запорізького військового товариства. К. обирався щороку на загальній козацькій раді 1 січня, 1 жовтня (свято Покрови) та на 2—3 день Великодня. У роки Першої світової війни Кіш Українських Січових Стрільців — військовий підрозділ Легіону Українських Січових Стрільців. Існував у 1915—1918. У період українських національно-визвольних змагань 1917—1921 назва найбільшої військово-територіальної одиниці Вільного Козацтва. Коші поділялися на курені, полки і сотні. У серпні 1917 існували такі вільно-козацькі коші: Бердичівський, Борзнянський, Звенигородський, Київський, Канівський, Ніжинський, Уманський, Черкаський та інші. Термін «кіш» вживається в назві одного з найбільших з'єднань Збройних Сил Української Народної Республіки — Гайдамацького Коша Слобідської України.

Цікаві факти Від кіш походить і вираз «дати відкоша»: він виник, очевидно, у середовищі козаків, які стояли кошем.

Див. також Кіш Запорозької Січі

Примітки

Посилання Олійник О. Л. Кіш // Українське козацтво: мала енциклопедія / С. В. Абросимова [та ін]; ред. Ф. Г. Турченко; Науково-дослідний ін-т козацтва при Запорізькому держ. ун-ті. — : Генеза; Запоріжжя: Прем'єр, 2002. — С. 209—210. — ISBN 966-504-244-6. — ISBN 966-7529-49-5 Кошъ // Словник української мови XVI — першої половини XVII ст. / відп. ред. Д. Гринчишин, М. Чікало; укладачі: О. Кровицька, М. Онишкевич, Д. Гринчишин, У. Єдлінська, І. Черевко. — Львів: Інститут українознавства імені І. Крип'якевича НАН України, 2010. — Вип. 15 (Конь — Легковѣрны). — С. 71. — ISBN 978-966-02-5906-5 Кіш //