Собор Богоя́влення Госпо́днього (УПЦ), Богоявленська церква, Богоявленський собор, Замкова церква — архітектурна домінанта Острозького замку, головна сімейна церква князів Острозьких. Пам'ятка волинського сакрального будівництва 16 століття. Протягом певного часу церква була катедральним собором Луцько-Острозької єпархії. Фактично перестала існувати в 1886 році після зруйнування російськими військовими.

Історія

Ймовірно, мурована церква споруджувалася на місці старої дерев'яної церкви князем Костянтином Острозьким на відзначення перемоги в битві під Оршею. Початок спорудження церкви припадає на 1520-ті роки.

В 1636 році була зачинена за розпорядженням Анни Алоїзи Острозької внаслідок конфлікту з мешканцями Острога.

Залишена без догляду споруда почала руйнуватися. Ревізія 1690 року так змальовує стан церкви:

Впродовж 18 століття церква невблаганно продовжувала руйнуватися.

В 1886 році російська влада з подачі власниці Острога графині Антоніни Блудової взялася за «реставрацію» святині за проектом архітектора В. Токарєва. «Реставрацію проводили солдати … залишки руїн собору були розібрані до підвалин…Лукомський Г. Хроника провинциальных вандализмов // Старые годы.— 1911. Окт.— С. 66.». Станом на 1889 рік основні роботи були завершені. Єдиним наземним елементом, що залишився від колишньої церкви Богоявлення Господнього, стала нижня частина північної стіни із стрільницями.

Нова Богоявленська церква повністю успадкувала об'ємно-планувальну структуру втраченого храму — прямокутну в проєкції основну частину з чотирма стовпами, до якої зі сходу прилягали три апсиди. Було збережено також кількість веж і контрфорси. Проект реконструкції суттєво відрізнявся стосовно окремих, доволі характерних, архітектурних складових церкви.

Після такого «відновлення» ця пам'ятка сакрального будівництва Волині фактично припинила своє існування.

У грудні 1989 р. влада повернула Богоявленський собор релігійній громаді Української Православної Церкви. З січня 1990 р. Високопреосвященніший Варлаам, архієпископ Волинський і Рівненський, урочисто освятив собор, і в ньому почалось регулярне богослужіння. Настоятелем храму було призначено протоієрея Ростислава Трепачука, випускника Московської духовної академії, кандидата богослов’я. 10 квітня 1990 року Волинсько-Рівненська єпархія була розділена на Волинську і Рівненську. Рівненським архіпастирям було надано титул «Рівненський і Острозький». Богоявленський собор в Острозі знову стає кафедральним.

Усипальниця Є свідчення, що в Богоявленській церкві був похований Василь Красний Острозький. 1582 року в церкві поховали Гальшку Острозьку. 3 лютого 1604 року поховано князя Олександра Острозького, над його могилою встановлено мармуровий надгробок. Плиту його надгробку можна було оглядати ще на початку 19 століття.Бондарчук Я. Олександр Острозький (1570—1633) Процитовано 11-09-2010. Поруч з сином після смерті ( 1608) був похований князь Василь Костянтин Острозький.

Галерея

Церква на давніх малюнках

Примітки

Література Бондарчук Я. В. Острозький Богоявленський собор XV—XVI ст. Синтезування світоглядних засад греко-візантійської та західноєвропейської культури доби Середньовіччя та Відродження. // Пам'ятники сакрального мистецтва Волині. Матеріали VIII міжнародної конференції. — Луцьк, 2001. Годованюк О. Пам'ятки будівельної діяльності князів Острозьких в Острозі // Острозька давнина: дослідження і матеріали. — Львів, 1995. — Т. 1. — С. 40—58. Кулаковський П. Острозькі храми як місця поховання князів і шляхти у першій половині XVII с. // Наукові записки. Серія «Історичне релігієзнавство». — 2011. — Випуск 5. — С. 122—133. Ричков П., Луц В. Архітектурно-мистецька спадщина князів Острозьких. — Київ, 2002. — ISBN 966-575-035-6. Łuszkiewicz Wł. Ruina Bohojawleńskiej cerkwi w zamku ostrogskim na Wołyniu // Sprawozdania Komisji do badania historii sztuki w Polsce. — Kraków, 1886. — T. 3. Zesz. 3. — S. 67—92.

Посилання Бондарчук Ярослава. Декоративне різьблення Острозького осередку XIV — п. пол. XVII ст. Вихованець Т. Острозькі храми XVI — середини XVII ст. / Т. Вихованець // Наукові записки. Історичні науки / Нац. ун-т «Острозька Академія» ; Укр. історич. тов-во. — Острог, 2008. — Вип. 13. — С. 160—204. Кулаковський П. Острозькі храми як місця поховання князів і шляхти у першій половині XVII століття Ричков П. Острог (архітектурно-планувальний розвій міста) // Острозька академія XVI—XVII ст. — Острог, 1997. — С. 116—121.