Пікіне́рні полки́ — легка кіннота Російської імперії утворена опісля реорганізації війська південної Гетьманщини — полтавського та миргородського полків — та частини Війська Запорозького за участі балканських пандурських рекрутів, що існувала з 1764 по 1783 рік. Частини та підрозділи (полки та роти) були також адміністративно-територіальними одиницями.

Створення Усі нижні чини було набрано з християн українського віросповідання. Першим очільником та організатором пікінерії був М. Адабаш. Протягом 1764-го року з козаків анексованих територій та воєнізованих частин (пандурів) поселенців Слов'яносербії і Нової Сербії було сформовано: Донецький пікінерний полк (з 1776-го Катеринославський); Дніпровський пікінерний полк; Єлисаветградський пікінерний полк; Луганський пікінерний полк.

Кожен полк адміністративно складався з 20 рот, чверть яких складали фузілери, й у випадку воєнних дій мав виставити 8 ескадронів у повному озброєнні та спорядженні. На озброєнні перебували карабіни, шаблі, пістоль, піки (копиї). У піхоти кортик та фузія без багнета.

Реформа 1776

1776 року після ліквідації Полтавського полку та Запорозької Січі до пікінерії додалися Полтавський і Херсонський пікінерний полк. Формування отримали власні герби для штандартів. Того ж року була затверджена нова, на кшталт козацької, уніформа пікінерів: Верхній кунтуш білого сукна з коміром полкового кольору; Нижній напівкафтан полкового кольору; Кольорові шаровари, пас, низькі чорні чоботи та чотирикутна шапка кольорового сукна, з чорною смужкою.

Полкові кольори: Донецький — блакитний Дніпровський — зелений Єлисаветградський — малиновий Луганський — жовтий Полтавський — помаранчевий Херсонський — чорний

За новим штатом полки складалися з 6-ти ескадронів.

Реформа 1783 У 1783 році, через анексію Кримського ханату і відсутності у подальшій потребі буферу, пікінерські полки було перетворено на три регулярні легкокінні: Маріупольський легкокінний полк (з Полтавського та Луганського); (з Дніпровського та Катеринославського); Єлисаветградский легкокінний полк (з Херсонського та Єлисаветградського).

Див. також Українські полки 1812

Примітки

Джерела та література Путро О. І. Пікінерскі полки //

Посилання Висковатов А. В. IV. Легкія войска // Историческое описаніе одежды и вооруженія россійскихъ войскъ. — т. 4. — 1899. — С. 25-29. Висковатов А. В. XII. Пикинеры // Историческое описаніе одежды и вооруженія россійскихъ войскъ. — т. 5. — 1899. — С. 17-23.