Паюк Віктор Борисович ( 22 вересня 1959, село Озеряни,Мельничук Б. Паюк Віктор Борисович… — С. 43. Тернопільщина) — інженер, есперантист, перекладач, публіцист. Головний контролер перекладів українського видання National Geographic (журнал) (2013—2014).

Життєпис З 1961 р. проживав у Тернополі. Закінчив Одеський електротехнічний інститут зв'язку імені О. С. Попова. Працював у системі телевізійних мереж України. Перший англо-український перекладач, сертифікований Американська асоціація перекладачів (ATA — American Translators Associasion).

1989 — співзасновник Української Есперанто-Асоціації (Полтава); 1993—1997 р. — її президент; почесний член (2019).

1991 — директор українського журналу мовою есперанто «Ukraina Stelo», його дописувач — 1994, 1995, 2011—2013; головний редактор (з 2024).

У 1997—2006 р. — офіційний представник Всесвітньої Есперанто-Асоціації в Україні.

Від 2004 року — в США, секретар есперанто-клубу в Шикаґо. Постійний делегат Всесвітньої есперанто-асоціації. Кореспондент в Україні журналу «MONATO» (Бельгія, мова есперанто). Очолював Товариство есперантистів м. Чикаґо (2006—2011), редактор (з грудня 2004) місячника «Saluton!» (понад 180 щомісячних випусків). Постійний автор чиказької української газети «Час і Події»Статті Віктора Паюка // Час і Події. та журналу іноземної літератури «Всесвіт».

Зробив значний внесок у популяризацію імені Михайла ЮрківаВільшаненко Микола. Джерело есперанто для українців задзвеніло в Тернополі // Медична академія. — 2008. — № 4 (29 лют.)..

Перекладацька діяльність

З української — на есперанто Переклав на есперанто оповідання українських авторів: Архип Тесленко, "У схимникаЄ; Марко Вовчок, "Горпина"; Борис Грінченко, "Олеся"; Іван Франко, "Фарбований Лис", "Schönschreiben", "Заким рушить поїзд"; Валер'ян Підмогильний, "Історія пані Ївги"; Майк Йогансен, "17 хвилин"; Василь Ярошенко, "Сліпі Заходу та Сходу"; Олександр Довженко, "Хата"; Юрій Винничук, "Острів Зиз", "Вишиваний світ"; Міла Іванцова, "Бювет"; Леся Українка, "Щастя" (легенда), "Сліпець", "Усі твої листи пахнуть зов'ялими трояндами…", "Чашка", "Біда навчить" (казка); Степан Васильченко, "Казка про козака Ося і москаля Ася"; Клим Поліщук, "Старий образ"; Ґео Шкурупій, "Гульо"; Юрій Вухналь, "Щирий українець"; Тимофій Бордуляк, "Жебрачка"; Павло Белянський, "Крила".

Також уривки романів: Іван Франко, "Захар Беркут"; Іван Багряний, "Сад Гетсиманський"; Василь Барка, "Жовтий князь"; Олег Чорногуз, "Вавилон на Гудзоні", "Гроші з неба"; Юрій Андрухович, "Перверзія"; "Лексикон інтимних міст" (розділ «Чикаґо, 2001»); Василь Шкляр, "Чорний ворон. Залишенець"; Юрій Щербак, "Час смертохристів: Міражі 2077 року"; Павло Казарін, "Дикий Захід Східної Європи"; Андрій Любка, "Вечір в Стамбулі"; Артур Дронь, "Гемінґвей нічого не знає"; Марія Матіос, "Солодка Даруся", Михайло Коцюбинський, "Тіні забутих предків", Валерій Залужний, "Моя війна" Оксана Забужко, "Польові дослідження з українського сексу".

З есперанто — на українську мову Микола Боровко (Україна), «У могилі»; Маґнус Нордесван (Норвегія,) «Едельвейс»; Василь Ярошенко (Україна), «Шахова триходівка»; Дюла Баґі (Угорщина), «Столиця голодує»; Раймонд Шварц (Франція), «Чергування жандарма»; Леонард Н'ювелл (Англія), «Панна гідна уваги»; Ричард Джон Френч (Англія), «Приблуда»; Йоланта Лезер (Австрія), «Кордон»; Марджорі Бултон (Англія), «Божа пастка»; Жан Форж (Німеччина, Польща), «Шість листів»; Клелія Контерно-Джульєльмінетті (Італія), «Життя і смерть Відерборена»; Джон Франсис (Шотландія), «Спокуса Куля»; Шандор Сатмарі (Угорщина), «Мухи»; Ендре Тот (Угорщина), «Лаппар-Антихрист»; Іштван Немере (Угорщина), «Мат»; Споменка Штимець (Хорватія), «Австралія»; Євген Білоненко (Росія), «Сліпий скульптор»; Ґеорґ Камачо (Іспанія), «Яке насіння»; Елізабет Ериксон (Швеція), «Снігова лавина»; Стен Йогансон (Швеція), «Шоколадне печиво», «Вічний велосипед»; Сабіна Тренер (Німеччина), «Значніше, ніж сяйво»; Пол Ґаббінз (Англія), «Ґамп»; Пауло-Серджіо Віана (Бразилія), «Таємниці».

Перекладав українською поезію видатного есперантського поета Ольда Вільяма (Шотландія).

Видання Есперанто-український словник (підпільне видання). — Тернопіль, 1984; 2-е видання: Дрогобич: Добре серце, 1993. Масаюкі Сайонджі. Масаж Юмейго (укр. переклад, разом з д-ром І. Галайчуком). — Тернопіль: Поліграфіст, 1995. Підручник есперанто, загребська метода. — Тернопіль: Лілея, 1999. — ISBN 966-7298-55-8. Bruno Vogelmann. La Nova Realismo (укр. переклад, разом з Микола Кривецький). — Тернопіль: Підручники і посібники, 2001. — ISBN 966-562-511-X. Ivan Franko. La biblioteko de «Helianto» (укладач, автор передмови, редактор, перекладач), частина 1. — Луцьк: Надстир'я, 2008. — ISBN 978-966-517-613-8. Edgar Allan Poe. La Korvo/The Raven (укладач, автор передмови). — Луцьк: Волинянин, 2009. — ISBN 978-966-1599-09-2. Зелена антологія, частина 1, Поезія, La Verda Antologio, parto 1-a, Poezio (натхненник, укладач, автор передмови, співперекладач). — Луцьк: Твердиня, 2013. — ISBN 978-617-517-148-6. В. Ярошенко, Шахова триходівка (двомовне видання, укладач, перекладач з есперанто на українську мову). — Луцьк: Терен, 2019. — ISBN 978-617-7680-51-1. Л. Заменгоф, Вірші (укладач, автор передмови, співперекладач повного есперантсько-українського двомовного видання поезії ініціатора есперанто). — Луцьк: Терен, 2019. — ISBN 978-617-7680-71-9. Леон Зімельс (1911-1985) - засновник Тернопільського клубу есперантистів. Меморіальне видання / І. Галайчук, В. Паюк, — Тернопіль: ТНМУ, 2021.  — ISBN 978-966-673-422-1 І. Галайчук, В. Паюк, Навколо світу через 500 років після Магелана.  — Львів: Українська академія друкарства, 2022.  — ISBN 978-966-322-550-0. El proza Hoverlo-Parnaso (Із прозових верховин, збірник оповідань, перекладених з 11 мов довкола України), укладач, співперекладач,  — Львів: Українська академія друкарства, 2022.  — ISBN 978-966-322-553-1.

Примітки

Джерела Мельничук Б. Паюк Віктор Борисович // Есперанто й Тернопіль: що спільного? [Текст] : [презентація в бібліотеці-музеї "Літературне Тернопілля" кн. В. Ярошенка "Шахова триходівка", перекладеної на українську з есперанто дослідником-есперантистом В. Паюком] / А. Золотнюк // Вільне життя плюс. — 2019. — № 48 (14 черв.). — С. 6 : фот. — (Презентація). Колиска українського есперантського руху - Тернопіль [Текст] : [зустріч у бібліотеці-музеї "Літературне Тернопілля" з лінгвістом, перекладачем В. Паюком] / Ж. Юзва // Свобода . — 2017. — № 86 (3 листоп.). — С. 4 : фот. Лаппар-антихрист [Текст] / Е. Тот ; з есперанто здрагоманив В. Паюк // Літературний Тернопіль. — 2012. — № 1. — С. 86-91. Тернопіль, Чикаго, есперанто, або "Зелена антологія" Віктора Паюка [Текст] : [про вихід мовою експерто збірки поезій "Зелена антологія", упорядкованих В. Паюком] / Б. Мельничук // Вільне життя плюс. — 2014. — № 6 (24 січ.). — С. 6

Посилання Книги мовою есперанто презентував у Тернополі Віктор Паюк, який зараз мешкає у США

Репрезентували книгу про Учителя есперанто

Перший підручник із есперанто для українців написав тернополянин