Радзивіли (, , ; у Михайла Грушевського — Радивили; також Радзивіли, Радзівіли, Радівіли) — давній литовський боярський, а згодом найбагатший князівський рід у Великому князівстві Литовському, пізніше у Речі Посполитій, а у XVIII—XX ст. у Російської імперії й Пруссії.

У 1518 Миколай Радзивілл Амор отримав з рук імператора Максиміліана I титул князя Священної Римської імперії «на Гоньондзі і Мяделі», а у 1547 князівський титул був поширений на представників всієї династії і згодом посвоячений з Ягеллонами, Гогенцолернами та іншими європейськими династіями.

Радзивіли були власниками земельних латифундій, замків, міст та містечок, зокрема в Україні (Волинь, Київщина), Литві, Польщі, Білорусі, колишні палаци родини Радзивіллів перебувають на території 10 нинішніх держав. Родовий маєток був у містечку Несвіж на теренах нинішньої Білорусі.

Представники родини мали свої надвірні війська й займали найвищі урядові посади в Речі Посполитій. У 16-18 століттях Радзивілли користувалися привілеями удільних князів, мали надвірне військо (близько 6 тисяч), власні фортеці. Обіймаючи високі урядові посади, Радзивілли брали участь у боротьбі проти козацьких повстань в Україні.

Походження

За легендою, етимологія імені, а потім прізвища пов'язується з дитиною, вирощеною вовками (Радо Вілко). Існує версія, що ім'я Радвил (Радивил) має угро-фінське походження і в перекладі означає «новонавернений» (у віру). Ім'я записувалося по-різному — як Радвіла, Радивил, Радівіл, у написанні впродовж століть закріпилися в основному полонізовані версії з відповідною орфографією — Радзівілл, Радзівіл, хоча по-литовськи продовжують записувати це прізвище як Радвіла, Радвілос, латиною його фіксують як Радвіл.

Про походження Радзивіллів існує кілька версій, пов'язаних з легендами того часу.

Теорія, підтримувана більшістю дослідників, свідчить, що родоначальником роду був литовський боярин Сірпутій, охрещений у 1387 році, чий син Христин Остік в 1419—1442 був каштеляном віленським, у нього був син Радзивілл (пом. 1477), від нього і походить рід Радзивіллів.

Інша легенда говорить, що Радзивілл походить із вищого жрецького стану язичницької Литви і родоначальником є ​​жрець Ліздейко, за легендою, син Наримунта. У нього був син Сірпутіс, який одружився з княжною ярославською, у них був син Войшунд, що хрестився під іменем Християн, який підписував разом з батьком Віленсько-Радомську унію (1401).

Першим історично відомим носієм прізвища Радзивілл був Микола I Радзивілл Остікович (помер в 1477 році), який прийняв християнство і залишив литовське язичницьке ім'я як прізвище. У 1518 році Радзивілли (в особі князя Миколи, прозваного amor Poloniae) отримали титул князів Римської імперії, поширений в 1547 році на все прізвище.

XV—XVI ст. Син Радзивілла Остіковича — Микола Радзивілл «Старий» отримав після смерті Олехна Судимонтовича посади воєводи віленського і канцлера, які потім перейшли до його старшого сина, теж Миколи Миколайовича Радзивілловича. Удвох вони утримували ці найважливіші посади третину століття — з 1491 по 1521. Весь цей час неухильно збільшувалася кількість Радзивіллівських маєтків. Ще Радзивілл Остік до батьківських володінь Ширвінтос, Мусники та Упників приєднав Біржай та Кедайняй у Жемайтії, Негневичі на Новгородщині, Бостинь в Пінськом князівстві та ін. Микола Радзивілловіч вислужив Дубинки і ще кілька маєтків в Литві, Липську волость на Поліссі. Шлюб із Софією Манивидівною приніс йому спадщину роду Манивидів: Герань, Жупрани, Солі, Хотенчиці, велику Харецьку волость, із Докшицями, Тумиловичами, Долгиновим, Мілчою, Зембіном та іншими селами у верхів'ях Березини і Вілії. В кінці життя Микола Радзівіллович отримав Райгород і Ґоньондз на Підляшші (нині в Польщі), які були конфісковані у Михайла Глинського, що виїхав до Москви.

У 1509 володіння Миколи Радзивіловіча після його смерті були розділені між трьома синами. Старший, Микола, отримав, крім Ширвінтоса та інших литовських маєтків, Райгород, Ґоньондз, Солі, Хотенчиці і частину Харецької волості. З 1518, отримавши від імператора Священної Римської імперії княжий титул, став називатися «князем на Ґоньондзі і Мяделі». Другий брат, Ян, отримав Старі Мусники в Литві, Герань і частину Харецької волості, також його володіння значно збільшилися після шлюбу з Ганною, дочкою Станіслава Кишки, який приніс як посаг частину манивидівської спадщини: Олику, Діброви, Лахву, Недреску, Несвіж, Узду, Шацьк. Третій брат Юрій (Єжи), власник Біржи, Кийки, Жупрани та ін., також одружився з представницею роду Кишок — Барбарою, дочкою Станіслава від другого шлюбу. Мати Барбари походила з панів Кучук, і цей шлюб приніс Юрію Радзивіллу кучукський спадок: Салешники і Жирмуни на Віленщині, Щучин і Докудів в Поніманні, Полонне на Волині, Вязинь в Мінській області та ін. Ще один син Миколи Радзивілловича, Войцех, став вільнюським єпископом — найвищою духовною особою ВКЛ.

Представники Радзивілл Остікович (1384–1477) — віленський каштелян. Ганна (?—?) — донька Радзивілла. Микола «Старий» (?—1509) — син Радзивілла. Великий канцлер литовський. Альберт (1476–1519) — син Миколая Старого. Віленський єпископ. Ганна (?—?) — донька Миколая Старого. Миколай «Amor Poloniae» (1470–1521) — син Миколая Старого. Великий канцлер литовський. Миколай (1492–1530) — син Миколая. Жмудський єпископ. Софія (?—?) — донька Миколая. Станіслав (?—1531) — син Миколая. Ян (1492–1542) — син Миколая. Жмудський староста. Ганна (?—?) — донька Яна. Петронела (?—?) — донька Яна. Єлизавета (?—?) — донька Яна. Ян «Бородатий» (1474–1522) — син Миколая Старого. Великий маршалок литовський. Його нащадки утворили Несвізько-Олицьку гілку Радзивілів, представники якої живі й сьогодні. Миколай-Криштоф «Чорний» («Іспанець») (1515–1565) — син Яна Бородатого. Великий канцлер литовський. Микола Христофор «Сирітка» Альбрехт-Владислав (1589–1636) — Син Миколая Сирітки. Віленський каштелян. Олександр Людвік Радзивілл лит. Aleksandras Liudvikas Radvila, пол. Aleksander Ludwik Radziwiłł, (1594-1654) — князь, державний діяч Великого Князівства Литовського, Речі Посполитої, ординат Несвіжу. Михайло Казимир Радзивілл лит. Mykolas Kazimieras Radvila, пол. Michał Kazimierz Radziwiłł  (1625 / 1635–1680) — князь з роду Радзивіллів, польний гетьман литовський (1668—1680), ординат Несвізький, Олицький. Карл Станіслав Радзивілл пол. Karol Stanisław Radziwiłł, (1669—1719) — князь, магнат, державний і військовий діяч Великого Князівства Литовського Речі Посполитої. Михайло Казимир Радзивілл «Рибонька» біл. Міхал Казімір Радзівіл «Рыбанька», пол. Michał Kazimierz Radziwiłł Rybeńko (1702–1762) — магнат, державний і військовий діяч Великого Князівства Литовського Речі Посполитої. Представник роду Радзивіллів. Гетьман великий литовський (1744—1762), власник Несвізького замку, ординації. Карл Станіслав (1734–1790) — коронний гетьман литовський, воєвода віленський (1768—1790) Ганна Барбара Олімпія Мостовська-Радзивіл (бл. 1762—1833) — польська письменниця в жанрах готики та фентезі. Єлизавета (1550—1591) — дружина подільського воєводи Миколая Мелецького Анна Маґдалена (1553—1590) — дружина Миколая Бучацького-Творовського Ольбрахт пол. Albrycht Radziwiłł (1558–1592) — син Миколая Чорного. Великий маршалок литовський. Юрій Радзивілл пол. Jerzy Radziwiłł — кардинал Станіслав Радзивілл пол. Stanislaw Pius Radziwiłł (1559—1599) —  Великий маршалок литовський. Перший олицький ординат. Альбрехт-Станіслав (1593–1656) — Син Станіслава. Великий канцлер литовський. Христина Радзивілл пол. Krystyna Radziwiłł (1560—1580) — дружина Яна Замойського Ян (1554-?) — помер дитиною. Юрій «Геркулес» (1480–1541) — син Миколая Старого. Великий гетьман литовський. Від нього пішла Біржанська гілка Радзивілів, яка вигасла у 1669 р. зі смертю Богуслава Радзивілла. Миколай Радзивілл (Рудий) (1512–1584) — син Юрія. Великий гетьман литовський. Христофор «Перун» (1547–1603) — син Миколая Рудого. Великий гетьман литовський. Христофор (1585–1640) — син Кшиштофа Перуна. Великий гетьман литовський. Януш (1612–1655) — польний гетьман литовський і великий. Януш (1579–1620) — литовський підчаший, брат Кшиштофа II, єдиний литовський магнат у лавах повстанців-рокошан проти Сигізмунда ІІІ у 1606 р. Богуслав (1620–1669) — Син Януша. Великий конюший литовський. Барбара— дочка Юрія. Дружина великого князя литовського і короля польського Сигізмунда II Августа.

Інші відомі представники Домінік Єронім Радзивілл (1786—1813) — князь, полковник війська Великого Князівства Варшавського та гвардії Наполеона І. Міхал Кароль Марія Юзеф (1907–1974) — автор спогадів про родину, зокрема, про життя в ОлиціРусина О. Радзивіллівські володіння новітніх часів очима сучасників… — С. 37—38. друга дружина — графиня Ельжбета ПотоцькаRadziwiłłowie (07)

Резиденції Радзивіллів

Усипальниці Радзивіллів

Костел Божого Тіла, Несвіж Колегіальний костел Святої Трійці (Олика)

Вшанування пам'яті Див. також Радзивіллівський літопис Радзивіллівська Біблія Остиковичі

Примітки

Література

Князі Радзивіли / В.Александрович та ін. ; відп. ред. Ю. В. Ференцева ; пер. В. Журби та ін. — К. : Балтія-Друк, 2012. — 272 с. Русина О. Радзивілли та Україна: культурні конотації // Український історичний журнал.. — 2015. — № 2. — С. 113—130. — ISSN 0130-5247. Русина О. Радзивіллівські володіння новітніх часів очима сучасників // Український історичний журнал. — К., 2014. — № 6 (519) (листопад-грудень). — С. 29—38. — ISSN 0130-5247. Górzyński S., Grala J., Piwkowski W., Urbaniak V., Zielińska T. Radziwiłłowie h. Trąby . — Warszawa, 1996. — S. 23., tabl. III. Kotłubaj E. Galerja Nieświeżska portretów Radziwiłłowskich . — Wilno, 1857. — S. 558 s. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — T. 3. — 937 s. — S. 809—839. Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — Tom XXX/1, XXX/2, XXX/3, zeszyty 124, 125, 126. — S. 130—412.

Посилання

сайт, присвячений історії роду князів Радзивіллів Radziwiłłowie.2 , Radziwiłłowie (01) Radziwiłłowie (02) Radziwiłłowie (03) Radziwiłłowie (04) Radziwiłłowie (05) Radziwiłłowie (06) Radziwiłłowie (07) Radziwiłłowie (08) .