Джорджо Наполітано (; 29 червня 1925, Неаполь — 22 вересня 2023, Рим) — 11-й президент Італійської республіки (2006—2015). Колишній активіст Італійської комуністичної партії (потім партії Лівих демократів), учасник Руху Опору. Довічний сенатор. Вибраний 10 травня 2006 в 4-му турі голосування, вступив на посаду 15 травня. Відомий тим, що під час італійської урядово-парламентської кризи 2008 років, коли парламент висловив недовіру урядові, не прийняв відставку Романо Проді і розпустив парламент.
Життєпис 20 квітня 2013 року 87-річний Наполітано переобраний на другий термін, що є безпрецедентним випадком в історії Італії, оскільки раніше одна й та сама особа не займала цей пост більш ніж один термін. Неполітано обраний у 6-у турі після безрезультатних попередніх 5-ти спроб і отримав 738 голосів з 1007 виборників.
14 січня 2015 президент Джорджо Наполітано подав у відставку. Дострокова відставка була умовою його переобрання в квітні 2013 року. Тоді італійська політика перебувала в глибокій кризі, а політичні партії, представлені в парламенті, не зуміли дійти згоди щодо кандидата в президенти.
Мав прізвисько «Re Umberto» (Король Умберто), через свою схожість із королем Умберто II, та аристократичні манери.
Нагороди Кавалер Великого хреста ордена «За заслуги перед Італійською Республікою», 28 жовтня 1998 року Орден Ізабелли Католички, Іспанія, 1998 рік Командор ордена «За заслуги перед Литвою», Литва, 21 квітня 2004 року Орден Подвійного білого хреста 1 класу, Словаччина, 2007 рік Ланцюг ордена Пія IX, Ватикан Почесний знак «За заслуги перед Австрійською Республікою», 2007 рік Орден Святого Карла (Монако), 2007 рік Орден Турецької Республіки, 2009 рік Орден Зірки Румунії, 2011 рік Орден Нідерландського лева, 2012 рік Орден Білого Орла, Польща, 6 липня 2012 року Орден Почесного легіону, Франція, 21 листопаду 2012 року
Примітки
Джерела Помер експрезидент Італії Джорджо Наполітано// Укрінформ, 22 вересня 2023 року
Посилання Біографія