Південні Шетландські острови — архіпелаг в антарктичній частині Атлантичного океану, на північ від Антарктичного півострова.
Географія
Найбільший острів Кінг-Джордж, загальна площа 3687 км². Гористі, найбільша висота — гора Фостер (2105 м) на острові Сміта. На островах розташовані численні наукові станції.
Південні Шетландські острови мають здебільшого вулканічне походження; їх виникнення пов'язане з поглинанням океанічної кори уздовж їх північно-західного кордону.
Острови № Острів (укр.) Острів(англ.) Площа,км² Найвищаточка, м Координати 1 Айчо Aitcho Islands 2 Бріджмен Bridgeman Island 240 3 Вотчкіпер The Watchkeeper 4 Гіббс Gibbs Island 22 520 5 Гринвіч Greenwich Island 174 625 6 Десепшен Deception Island 137 576 7 Десолейшн Desolation Island 3,12 8 Іді Eadie Island 9 Кінг-Джордж King George Island 1384 655 10 Корнуелс Cornwallis Island 11 Лівінгстон Livingston Island 974 1700 12 Лоу Low Island 181 13 Мордвинова (Елефант) Elephant Island 558 853 14 Нельсон (історич. Лейпциг) Nelson Island 192 15 Пінгвін Penguin Island 180 16 Напівмісяця Half Moon Island 0,51 101 17 Роберт Robert Island 186 18 Роуетт Rowett Island 19 Руггед Rugged Island 10,4 256 20 Острів Сміта Smith Island 206 2105 21 Сноу Snow Island 154 22 Тейбл Table Island 1,12 150 23 Тюленячий (Сіл) Seal Islands 24 Острів Кларенс Clarence Island 162 1950
Відкриття У 1819 році англійський капітан брига «Вільямс» Вільям Сміт йшов із вантажем із Монтевідео до Вальпараїсо. Біля мису Горн під час урагану в «несамовитих п'ятдесятих широтах» він був закинутий далеко на південь і 19 лютого 1819 року двічі бачив землю далеко на півдні, приймаючи її за виступ Південного материка.
До Монтевідео В. Сміт повернувся в червні. Його розповіді про випадково відкриту землю зацікавили звіробоїв. Удруге В. Сміт покинув Монтевідео у вересні 1819 року, направляючись у Вальпараїсо. Тепер уже скоріше із цікавості він вирушив до «своєї» землі, 14 жовтня він підійшов до неї і два дні обстежував її узбережжя, а потім висадився і вступив у володіння нею, назвавши її Новою Південною Британією. Після повернення В. Сміта умовили перейменувати її в Нову Південну Шетландію.
Повідомлення В. Сміта не зацікавило представників англійської влади, але капітан британського флоту, який знаходився там на той час, відразу зафрахтував судно Сміта «Вільямс» і 20 грудня 1819 р. направив його на південь під командою Едварда Брансфілда обстежити нововідкриту землю. В. Сміт пішов туди, виконуючи обов'язки штурмана. Брансфілд виявив, що нововідкрита земля є не виступ материка, а архіпелаг, тобто група островів. Вони й до цього часу відомі під назвою Південних Шетландських островів.
Населення На архіпелазі розташовано більше десятка антарктичних станцій.
Територіальні претензії
На Південні Шетландські острови з 1908 року претендує Велика Британія. Набагато пізніше, відповідно в 1940 і 1943 роках, свої претензії заявили також Чилі і Аргентина. Крім того, як відомо, США і Росія зарезервували свої права пред'явити претензії в майбутньому, але з 1961року всі існуючі територіальні претензії заморожені згідно Договору про Антарктику.
Примітки
Посилання Топографічна карта островів Лівінгстона, Гринвіча, Роберта, Сноу та Сміта (англійська версія).