Берестя

Бере́стя, або Брест — місто на південному заході Республіки Білорусь, адміністративний центр Берестейського району та Берестейської області. Лежить у південно-західній частині області, де річка Мухавець вливається в Західний Буг, поряд з державним кордоном з Польщею. Великий залізничний вузол, річковий порт на Мухавці, важливий вузол автошляхів. Історичний центр українського етнічного краю Берестейщини.

Згадуване в 1017 як місто деревлян. Серед іншого відоме Берестейською унією 1596 року та Берестейським миром 1918 року.

Назва Давньоукраїнська літописна назва міста — Берестий. У ­XVI–XVII століттях через спольщення її витиснула польська назва Brześć Litewski. Відколи місто долучили до Російської імперії 1795 року, воно називалось Брест-Литовськ, а за міжвоєнної Польщі в 1920—1939 роках — Brześć nad Bugiem.

Прадавня назва Берестя — Берестій. Місто вперше згадується в «Повісті минулих літ» під 1019 роком у зв'язку з боротьбою князя турівського й великого київського Святополка Володимировича з його братом, у той час новгородським князем Ярославом Володимировичем (Ярославом Мудрим) за великокнязівський Київський престол. Жителі міста звалися берестяни. Назва пішла, найімовірніше, від слова «берест». У літописах XII—XIII століть стрічається назва Берестий, в історичних документах XVI століття — Берестей, Берестий, Бересть (остання назва побутувала в жителів околиць міста донедавна). У XVII столітті — початку XX століття місто мало назву Брест-Литовськ, у 1921—1939 роках — Брест-над-Бугом, із грудня 1939 року — Брест (тобто Берестя).

19 липня 2025 року Глава МЗС України Андрій Сибіга анонсував, що Україна буде повертати назви українського походження іноземним топонімам у національному вжитку, серед яких і місто Брест, замість якої доречна назва — Берестя. Використання назв українського походження — є суверенним національним правом України, яке до того ж відповідає діючому законодавству.

Географія

Становище Лежить на правому березі річки Західний Буг, де в нього вливається річка Мухавець, на перехресті водних і залізничних доріг, за 577 км від Києва залізницею (через Ковель), чи 592 км автотрасою. Має водне сполучення з Києвом.

Клімат Клімат у населеному пункті вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена). Опадів 550 мм на рік. Найменша кількість опадів спостерігається в лютому й сягає у середньому 27 мм. Найбільша кількість опадів випадає в липні — близько 74 мм. Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 47 мм. Пересічна температура січня — -4,7 °C, липня — 18,4 °C. Річна амплітуда температур становить 23,1 °C.

Історія

Галицько-Волинське князівство Берестя — одне з найдавніших міст Галицько-Волинського князівства. Вперше згадується в Лаврентіївському літописі в 1017 році як місто деревлян. Авторитетний Новгородський перший літопис згадує це місто під роком 1017-м «Ярослав йде в Берестию». Також згадується в «Повісті минулих літ» під 1019 роком: розгромлений Ярославом Володимировичем Святополк через Берестя втік до Польщі. Польський учений Г. Ловм'янський на основі аналізу відомостей із джерел, насамперед руських літописів про боротьбу між синами Володимира Святославича за київський престол, вважає, що місто Берестя існувало до 1016 року і входило до складу удільного князівства Святополка. У період міжусобиці місто зайняв польський гарнізон і утримував його до 1022 чи навіть до 1031 року.

На Берестя, яке було прикордонним містом, часто здійснювали напади ятвяги, поляки, литовці, тевтонські лицарі. Місто було центром Берестейської землі та одним з найважливіших міст Київської Русі і Галицько-Волинського князівства. Берестя вважалося для Русі «вікном в Європу», опорним пунктом на шляху до Києва.

1020 року Берестя захопив король Польщі Болеслав Хоробрий, проте вже в 1022 році місто відбиває Ярослав Мудрий. 1210 року Берестя захопили Конрад Мазовецький і Лешек Краківський, проте 1213 року руське військо Данила Галицького повертає місто. У 1227—1228 роках поблизу Берестя був розгромлений ятвязький загін Стегута Зібровича, а самого Стегута вбив волинський воєвода Шелв.

1241 року Берестя цілковито спустошене внаслідок нападу татар. Відбудоване заново волинськими князями. За Берестя між собою змагалися князі Мстислав Данилович і Юрій Львович. 1 березня 1280 року біля Берестя відбулася битва над річкою Кросна між русинами, на чолі з берестейським воєводою Титом, та польськими загонами. Поляки зазнали поразки, маючи чисельну перевагу.

Польсько-литовський період У 1320-х роках Берестя захопив литовський князь Гедимин. У 1340-х роках у Бересті управляв литовський князь Кейстут. У 1366 році за договором литовського князя Ольгерда з поляками Берестя з волостю відійшли Кейстутові. 1379 року Берестя спалили тевтонські лицарі. У 1382 році Берестя в облогу взяв польський князь Януш Мазовецький. 1390 року місто отримує Магдебурзьке право. У 1397 році тевтонські лицарі повторно спустошили місто.

У XV—XVI століттях Берестя було важливим торговим пунктом. У 1413—1510 роках місто разом з Берестейським повітом входили до складу Троцького воєводства. У 1463 році Берестя спалило військо кримських татар, очолюване Менглі-Гиреєм. 1491 року в Бересті на кошти місцевих магнатів відкритий шпиталь для калік. 1500 року Менглі-Гирей повторно спустошив місто. 1511 року в Бересті засноване староство. У 1525 році в місті відбулася пожежа.

1553 року в Берестю була заснована перша на українських землях друкарня, яка видала близько 40 видань польською мовою. У середині XVI століття друкарня в Бересті нетривалий час була центром видавництва польсько-литовських протестантів. 1563 року ця друкарня видала Біблію польською мовою.

У 1566 році стає центром новоствореного Берестейського воєводства. 1591 року виданий королівський універсал на відкриття братської школи в Бересті. Того ж року в місті починає діяти при церкві святого Миколая Микільське братство.

1596 року в Берестю на церковному соборі укладена Берестейська унія. У місті 16—20 (6—10 за старим календарем) жовтня 1596 року за дорученням Папи Климентія VIII скликали церковний собор Київської метрополії для офіційного проголошення унії з Римською церквою. На цьому Соборі в соборній церкві святого Миколая 18 (8) жовтня 1596 року більшість ієрархів Київської метрополії прийняли унію.

У 1614 році в Берестю закладений колегіум єзуїтів. У 1633 році отримало дозвіл на діяльність Колядне православне братство в Бересті.

У вересні 1648 року після появи в околицях Берестя невеликого козацького загону в Бересті відбулося повстання, внаслідок якого було повалено шляхту та заявлено про приєднання до Гетьманщини. Повстання в Бересті було придушене лише в січні 1649 року польським військом на чолі з гетьманом литовським Янушем Радзивіллом, місто було захоплене і сильно спустошене. У 1649 році в Бересті відбулося ще одне повстання, під час якого загинуло 2 тис. жителів міста. Після польської окупації міста полковник Війська Запорізького Думинський організовував у Бересті за вказівкою Хмельницького підпільну повстанську мережу доки не був арештований влітку 1651 року та згодом страчений.

15 листопада 1655 року поблизу Берестя московське військо на чолі з князем Урусовим розбило польське військо, очолюване П. Сапігою, проте саме Берестя не захопило. 1657 року місто спустошили війська Ракоці та Карла Густава. У січні 1660 року Берестя взяло московське військо на чолі з Хованським, проте вже в 1661 році польська армія повертає контроль над містом.

У другій половині XVII століття занепадає. У місті діяв василіанський монастир і церква апостолів Петра та Павла.

У 1705 році місто захопило саксонське військо на чолі з Августом II. 1707 року шведські війська спустошують низку населених пунктів Полісся, серед них — Берестя. У 1792 році місто стало центром лідерів Торговицької конфедерації, яка виступала проти польської конституції 1791 року. У 1794 році під Берестям російське військо на чолі з Олександром Суворовим розбило польську армію, очолювану генералами Сєраковським, Красінським і Понятовським.

Російська імперія У 1795 році Берестя разом із західною частиною Берестейського воєводства увійшло до складу Російської імперії. Спочатку входило до складу Литовської губернії. 1801 року стає повітовим містом Гродненської губернії й офіційно починає називатися Брест-Литовськом. 1802 року в Бересті відбулася пожежа, яка знищила 160 домів. Під час французько-російської війни 1812 року біля Берестя і Кобриня відбулася низка боїв. 1822 року та 1828 в місті відбулося ще дві пожежі, внаслідок першої згоріла торгова частина Берестя, а під час пожежі 1828 року — 220 домів, серед яких греко-католицька церква, монастир бригіток, 150 яток і 5 єврейських шкіл.

Російська влада з метою побудови фортеці повністю знищила розташоване між Західним Бугом та рукавами Мухавця старе місто Берестя, у якому містилися давні житлові квартали з ратушею і замком XVII століття, й на його місті в 1830–1840-х роках за проєктом Карла Оппермана були зведені фортифікаційні украплення. Східніше ж 1831 року було засноване нове місто зі старою назвою.

У другій половині XIX століття Берестя стає залізничним вузлом, збільшується його торгове значення та зростає населення (до 20 000 осіб у 1880 році). У 1873 та 1882 роках у місті відбулися робітничі страйки. У 1905—1907 роках, під час революційних виступів по всій Російській імперії, відбулися робітничі страйки й у Бересті.

На початку XX століття офіцер фортеці Онопрій Василенко (Охрім Варнак) заснував у місті театральну трупу, організовував зібрання з читанням української класики, мітинги 1905 року та святкування ювілеїв Тараса Шевченка. Трупа ставила в 1902—1914 роках твори Івана Котляревського, Івана Карпенка-Карого, Григорія Квітки-Основ'яненка, Марка Кропивницького. У 1915—1918 роках спочатку в Білій Підляській, згодом у Берестю видавався український тижневик «Рідне слово». У 1916 році в місті був заснований один з перших осередків «Просвіти» на Поліссі.

Перша світова війна і влада УНР

7-13 серпня 1915 р. російська імператорська армія спричинила військовий злочин під час відступу з Берестя, майже повністю спаливши місто (загинуло 70 % житлового фонду) та примусово виселивши його жителів.

У грудні 1917 року в Берестю розпочалися мирні перемови Центральних держав з Українською Народною Республікою та більшовицькою Росією. За Берестейським миром, підписаним 9 лютого 1918 року в Білому палаці Берестейської фортеці, Берестейщина, Холмщина і Підляшшя увійшли до складу УНР. У березні 1918 року в складі УНР утворене Холмське губерніальне староство (губернія), адміністративним центром якого стає Берестя. У місті видавалася українська періодика: «Рідне слово», «Мир», «Вісник Холмського губерніального староства». 1918 року в Бересті місцевою трупою (Василь Дмитріюк, Бігунівна, Г. Дрозд, Прокоп) поставлена «Наталка Полтавка» Івана Котляревського, зібрані кошти пішли дитячому сиротинцю Туркевича. 1 грудня 1918 року в Бересті пройшов установчий з'їзд «Просвіти».

2 лютого 1919 року на Берестейщину увійшли польські війська, які спочатку захопили Берестейську фортецю, а згодом і саме Берестя.

1920 року в місті відбувається створення української дивізії генерала Безручка. У 1920 році Берестя захопили більшовицькі війська, проте того ж року їх вибиває польська армія. На 21 березня 1920 року в Берестю базувалася 6-та Запасна бригада Армії УНР під керівництвом генерала Івана Феденяка-Білинського. З 1920 року в місті діяв табір інтернованих полків УГА, а в 1930—1931 роках — в'язниця для опозиційних депутатів

У складі Польщі

У період входження до міжвоєнної Польщі було утворене Поліське воєводство з центром у Берестю.

Місто росло коштом прилеглих сіл і передмість.