Вале́рій Абіса́лович Ге́ргієв (, , , Москва, РРФСР) — російський диригент осетинського походження, народний артист Росії (1996), народний артист України (2004; у 2024 — позбавлений звання). Герой Праці Російської Федерації (2013).
За деякими даними має громадянство Нідерландів. Власник нерухомости (у тому числі незадекларованої), багатьох земельних ділянок в Італії (зокрема, на Площі святого Марка у Венеції), США, бенефіціар комерційних структурДирижёр путинской войны // Алексей Навальный. — 2022. — 12 квітня. .
Біографія Виріс в Орджонікідзе (нині Владикавказ), в Північній Осетії, де навчався в музичному училищі по класах фортепіано і диригування. У 1972–1977 роках вчився в Ленінградській консерваторії, в роки навчання став лауреатом конкурсу ім. Караяна в Берліні та Всесоюзному конкурсі диригентів у Москві.
З 1977 року працював асистентом головного диригента в Ленінградському театрі опери і балету (головним диригентом був Юрій Темірканов).
З 1981 по 1985 рік керував Державним оркестром Вірменії.
В1988 році, після переходу Темірканова в оркестр Ленінградської філармонії, зайняв місце головного диригента Ленінградського оперного театру (нині — Маріїнський). З 1996 року — його художній керівник.
З 2002 року художній керівник Московського пасхального фестивалю.
У 2007-2015 роках — головний диригент Лондонського симфонічного оркестру.
У 2015-2022 роках — головний диригент Мюнхенського філармонійного оркестру.
З 2023 року призначений генеральним директором Великого театру в Москві, залишаючись при цьому очільником Маріїнськго театру.
Декан факультету мистецтв Санкт-Петербурзького державного університету (обраний 27 квітня 2010 року Вченою радою СПбДУ).
Голова Всеросійського хорового товариства (обраний 15 лютого 2013 року) .
Нагороди і звання Має звання Артиста ЮНЕСКО в ім'я миру, є почесним громадянином міст Владикавказа, Ліона, Тулузи, почесним доктором Санкт-Петербурзького державного університету, почесним професором МГУ ім. М. В. Ломоносова, лауреатом двох державних премій Росії (1993, 1998), багаторазовим лауреатом театральних премій «Золотая маска» (с 1996 по 2000 гг.) і «Золотой софит» (1997, 1998, 2000 и 2003) та інших нагород і премій.
У 2004 році отримав звання Народний артист України. (позбавлени)
10 травня 2006 року Президент України Віктор Ющенко нагородив його орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня. (позбавлений)
1 травня 2013 року присвоєне звання Героя Праці Російської Федерації — один з перших п'яти нагороджених.Указ Президента Российской Федерации от 1 мая 2013 года № 427 «О присвоении звания Героя Труда Российской Федерации»
Громадянська позиція і санкції Валерій Гергієв підтримує тісні зв'язки з представниками уряду Росії, а також інших органів влади/політичними елітами та продовжує отримувати від цих зв'язків суттєві ділові та юридичні вигоди. У березні 2014 року публічно підтримав анексію Росією українського Криму та підписав листа до Путіна на підтримку анексії.
У 2022 відмовився дистанціюватись від підтримки Путіна на вимогу мера Мюнхена, через що був звільнений з посади головного диригента Мюнхенського оркестру. З цієї ж причини позбавлений звання члена Шведської королівської музичної академії.
19 жовтня 2022 року доданий до санкційного списку України.
22 листопада 2024 року позбавлений державних нагород України та інших форм відзначення згідно Указу Президента.
13 червня 2025 потрапив у санкційний список Канади щодо осіб, які за даними Фонду боротьби з корупцією підтримували напад Росії на Україну або наживались на війні.
Див. також Йоко Наґае Ческіна Гергієва Лариса Абісалівна
Примітки
Посилання Офіційний сайт сторінка на Osetini.com Сторінка на сайті Philips (англ.) Фестиваль В.Гергієва в Роттердамі Фестиваль В.Гергієва в Міккелі