Кам'янець-Подільський — значний освітній центр Хмельницької області та України. Тут розташовані 10 вишів, зокрема 2 університети, 20 загальноосвітніх навчальних закладів (з них 1 ліцей, 1 ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою та 1 приватний ліцей), центр дитячої творчості, 2 спортивні школи, станція юних техніків, екологічно-натуралістичний центр та станія юних туристів.

Історія Документально підтверджена історія освіти в Кам'янець-Подільському починається з періоду створення УНР.

Початкова та середня освіта Початком літочислення історії української шкільної освіти в Кам'янці-Подільському вважають квітень 1917 рокуКушнір Б. М., Завальнюк О. М.: Початок літочислення історії шкільної освіти // Культура Поділля: історія і сучасність. Рівне, 1993. На надзвичайному губернському засіданні після доповіді Подільського осередку товариства «Просвіта» щодо українізації освіти було прийнято рішення проводити навчання рідною мовою учнів. З цією метою в Кам'янці-Подільському, Вінниці та Балті для вчителів були запровадженні курси з української мови та педагогіки. З осені 1918 року на території губернії запроваджувалось навчання виключно українською мовою

Станом на 1918 рік річна вартість навчання становила 60 карбованців.

Нижче приведена таблиця навчальних закладів в Подільській губернії станом на березень 1919 року.

№ Губернія Нижчих початкових шкіл Вищих початкових шкіл Середніх шкіл 1 Балтський 454 13 8 2 Брацлавський 283 20 11 3 Вінницький 212 19 10 4 Гайсинський 234 13 4 5 Кам'янецький 230 14 14 6 Літинський 153 9 3 7 Летичівський 246 6 4 8 Могилівський 214 12 9 9 Ольгопільський 222 10 7 10 Проскурівський 242 6 3 11 Новоушицький 226 9 3 12 Ямпільський 219 11 7 Разом 2935 142 83

Плідною для розвитку середньої освіти в Кам'янець-Подільському була законодавча діяльність Директорії Української Народної Республіки. Так, у червні 1919 року Міністерство освіти УНР висунуло наступні вимоги для середніх навчальних закладів краю: дерусифікація; вироблення нової навчальної програми згідно тогочасних педагогічних норм; забезпечення українськими підручниками.

Середня технічна школа

Становлення професійної школи на Поділлі на початку XX ст. привертало увагу багатьох дослідниківСесак І. В. Освіта на Поділлі: У 2-х ч.: Ч.II. Середні навчальні заклади Поділля у другій половині XIX — на початку XX ст. — Кам'янець-Подільський, 1999. — 184 с.; Його ж. Професійна освіта на Поділлі на початку XX ст. // Освіта, наука і культура на Поділлі. Збірник наукових праць. — Кам'янець-Подільський: Оіюм. — Т.6: Матеріали круглого столу «Культура, освіта і просвітницький рух на Поділлі у XVIII–XX ст.». — С.294-305; Сірополко С. Історія освіти в Україні. — К., 2001. — 912 с.; Баженов Л. В. Кам'янець-Подільська духовна семінарія — науковий центр дослідження Поділля у другій половині XIX — на початку XX ст. // XXXXIII звітна наукова конференція кафедр інституту за 1991–1992 рр. (секція суспільних наук). Тези доповідей. — Кам'янець-Подільський, 1993. — С.97-98; Найда М. Ю., Ярєцький В. В. З історії розвитку музичної освіти на Поділлі (друга половина XIX — початок XX ст.) // Історія педагогіки у структурі професійної підготовки вчителя: Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського державного педагогічного університету. Серія соціально-педагогічна. — Кам'янець-Подільський: Абетка-Нова, 2003. — Т2. — Вип. III. — С.152-155; Паравійчук А. Г. Кам'янець-Подільська художньо-промислова школа // Народна творчість та етнографія. — 1984. — № 1. — С.85 та ін.;.

За свідченнями документів, Кам'янець-Подільська технічна школа розпочала діяльність у вересні 1903 року в складі 4 класів і двох відділень. З літа 1906 р. вона мала власний триповерховий будинок, в якому з вересня того ж року розпочалися заняття учнів. Крім того, навчальний заклад мав також у своєму розпорядженні один флігель розміром у 2.5 поверхи та один одноповерховий будинок. Загальна площа навчального закладу становила 448 саженів²Сесак І. В. З історії Кам'янець-Подільского 8-ми класного технічного училища — попередника університету (до 80-річчя педуніверситету) // Студентський меридіан. — 1998. — 17 вересня;.

26 квітня 1917 року директор технічної школи відповів керівникові освітнього відомства, що при умові перебування школи у власному будинку утримання паралельних 1 та 2 класів у даний час обійдеться приблизно у 3000 рублів на рік. Паралелі у 3 класі, у зв'язку з викладанням ручної праці і зв'язаної з цим необхідності придбання матеріалів для робіт, обійдуться приблизно 3600 рублів на рік.

Відповідно, утримання паралелей у першому та другому класах давало дефіцит бюджета 1030 руб. на рік на клас, а у 3-5 класах — до 1630 рублівДержавний архів Хмельницької області. — Ф.166. — Оп.1. — Спр.1136а. — Арк.51;.

12 травня 1917 р. о 18.00 в будинку жіночої гімназії С. О. Славутинської відбулося засідання педагогічної ради Кам'янець-Подільської технічної школи, де розглядалося питання про відкриття при закладі у 1917–1918 навчальному році реальних класів. На засідання були запрошені голови Подільської губернської земської управи, повітової земської управи, міський голова, голови польської ради, товариства «Просвіта», учительської спілки, єврейської курії і Нового плану міста. Рішення було підтримано одноосібноДержавний архів Хмельницької області. — Ф.166. — Оп.1. — Спр.1136а. — Арк.51;.

Невдовзі в середній технічній школі були запровадженні наступні підручники:

Історія Грушевський М. Ілюстрована історія України. — К., 1917. — 550 с.; Про старі часи на Україні. Для I і II класів гімназії і початкових шкіл. 2-е вид. — К., 1917; Всесвітня історія в короткім вигляді. Частина перша. Видання друге, К., 1917. — 168 с. Коваленко Г. Оповідання з історії України від найдавніших часів, з вступним словом про всесвітню історію з портретами, історичними картами і малюнками. Вид. 3-тє доповнене. — К., 1917. — 212 с. Рідна мова Тешенко О. Рідні колоски. Читанка для молодших класів гімназії. Частина І, з рисунками та малюнками художників. Видання Товариства шкільної освіти. Вийшло 4 аркуші. Грінченки Б. та Грінченко М. Рідне слово. Українська частинка. Перша після граматики книга до читання. Годиться для підготовчих класів середніх шкіл. Вид. 2-е з додатками. — 197 с. Курило О. Початкова граматика української мови. Частина І (етимологія). — 46 с. Залозний П. Коротка граматика української мови. Частина I і II. Вид. 3-тє. — Прилука, 1917. Шерстюк Г. Граматика української мови. Ч.1. Видання т-ва «Вернигора». Огієнко І. Граматика української мови. Приклади і матеріал до класної роботи. Для початкових шкіл і низчих класів гімназій. Вид. Череновського. Історія української літератури Єфремов С. Історія українського письменства. Вид. 3-є т-ва «Вік». Придатне для старших класів середніх шкіл. Географія України Русова С. Початкова географія. Для молодших класів середніх шкіл. Вид. 2-е. Арифметика Охріменко З. Арифметика. Збірник арифметичних задач для шкіл початкових (сільських і міських) і низчих класів середніх шкіл. Частина * — Одеса, 1917. — 60 с.; Частина II. — Одеса, 1917. Чепіга Я. Задачник для початкових народних шкіл. Рік перший і другий. Вид. Т-ва «Українська школа», придатне для середніх шкіл. Степовик. Арифметичний задачник. Частина перша. Вид. 2-е. — Полтава, 1917. Частина друга. Прості дроби і десяткові. Вид. 2-е. — Полтава, 1917. Шарко В. Арифметика. Систематичний курс. Ч. І. (цілі числа). Вид. т-ва «Шкільної освіти». Геометрія Кравчук та Шахрай. Пропедевтична геометрія. Видання т-ва «Вернигора»Державний архів Хмельницької області — Спр.1136а. — Арк.188, 189;.

Невдовзі усе діловодство у школі було українізовано.

Після евакуації школи із Кам'янця-Подільського влітку 1917 року в приміщення школи вселилися військові. Залишений для нагляду за будинками школи К. В. Бальчевський нічого не міг вдіяти. Такі дії призвели до вандального розграбування шкільного майнаЦДАВО України. — Ф.2201. — Оп.1. — Спр.1078. — Арк.58;.

Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка Історія університету починає свій відлік з 17 серпня 1918 року, коли гетьман України Павло Скоропадський підписав Закон «Про заснування Кам'янець-Подільського державного українського університету». Першим ректором університету було обрано відомого вченого-мовознавця, професора, активного учасника українського державотворення Івана Огієнка. Станом на 1 липня 1919 року в університеті нараховувалось 5 факультетів: історико-філологічний, фізико-математичний, правничий, богословський та сільськогосподарський.

В університеті викладали такі визначні особистості: Біднов Василь Олексійович Тимченко Євген Костянтинович Федорів Мирон Олексійович Іван Огієнко Клименко Павло Володимирович Сіцінський Юхим Йосипович Драй-Хмара Михайло Опанасович Остапенко Сергій Степанович Дорошенко Дмитро Іванович Архипенко Євген Порфирович Русова Софія Федорівна та інші. Влітку 1920 року більшість студентів університету отримали мандати від Подільської організації Національного союзу та Української студентської громади та пішли працювати інформаторами в українські війська, зокрема в II Подільський корпус. Згодом університет було реформовано у Кам'янець-Подільський інститут теоретичних наук.

26 лютого 1921 року рішенням колегії Укрголовпрофосу на базі Кам'янець-Подільського інституту теоретичних наук було утворено два самостійних визих навчальних заклади — інститут народної освіти та сільськогосподарський інститут.Геринович В./До Історії Кам'янець-Подільського інституту народної освіти // Наукові записки Кам'янець-Подільського ІНО. — Кам'янець-Подільський, 1927. — Т.2 — С.13 На початку свого існування інститут складався з 2 факультетів — професійної освіти та соціального виховання. У свою чергу, факультет професійної освіти поділявся на два відділи — соціально-історичний та фізико-математичний. У структурі фізико-математичного відділу існувало два підвідділи: природничий і виробничий. Головним завдання факультету професійної освіти була підготовка викладачів загальноосвітніх шкіл та технікумів. Факультет соціального виховання готував кадри педагогів-колективістів, педагогів-організаторів та спеціалістів для освітніх закладів для дітей з відхиленнями у стані здоров'я і шкіл-семирічок.Кам'янець-Подільський державний архів. — Ф. Р.302. — Оп.3. — Спр.20. — Арк.36..

На підставі положення тимчасового статуту про вищу школу, затвердженого Народним комісаром освіти України від 25 липня 1921 року, приймальна комісія Кам'янець-Подільського інституту народної освіти під керівництвом професора М. Драй-Хмари прийняла на навчання у перший курс 300 студентів, а на підготовче відділення — 150 слухачів. Обов'язковою умовою прийому в навчальний заклад була наявність письмової рекомендації партійного органу, профспілки чи комітету незаможних селян. Після закінчення польових робіт 1 листопада 1921 року в інституті почався навчальний рік.Кам'янець-Подільський державний архів. — Ф. Р.302. — Оп.3. — Спр.10. — Арк.98. Упродовж 1921–1922 навчального року був розширений бібліотечний фонд інституту, а також створено: фізичну, хімічну та зоологічну навчальні лабораторії, астрономічна обсерваторія, музей мистецтв, археологічний музей.

Наприкінці жовтня 1922 року Кам'янець-Подільський інститут народної освіти на підставі рішення прозидії Укрголовпрофосу Народного комісаріату освіти України був реформований. Його було перетворено у навчальний педагогічний заклад соціального виховання з дошкільним і шкільним відділенням на базі математичних, природничих та соціально-економічних наук із запровадженням спеціалізації.Кам'янець-Подільський державний архів. — Ф. Р.302. — Оп.3. — Спр.359. — Арк.117. У 1923 році було ліквідовано факультет професійної освіти, а хімічне відділення виділене в самостійну структуру з відділеннями силікатних та бродильних речовин. На його базі незабаром був створений хімічний технікум.