Чемпіонат Європи з футболу серед молодіжних команд — (Молодіжний чемпіонат Європи з футболу; ) — міжнародне футбольне змагання серед молодіжних національних футбольних збірних Європи. Чемпіонат Європи проводиться керівним органом європейського футболу УЄФА, і брати участь в ньому можуть молодіжні (не старші 21 року) чоловічі футбольні національні збірні всіх країн-членів УЄФА. Фінальна стадія турніру проводиться раз на 2 роки.
Історія Перший чемпіонат Європи серед молодіжних команд відбувся 1972 року, першими володарями трофея стали футболісти збірної Чехословаччини. До 1978 року віковий ценз футболістів, які мали право брати участь в чемпіонаті, становив 23 роки, після 1978 року в регламенті турніру з'явилося уточнення, яке говорить про те, що на момент проведення першого матчу відбіркового циклу чемпіонату, футболістові збірної не повинно бути понад 21 року. До проведення ж фінальних матчів турніру деяким футболістам виповнюється 22, а іноді і 23 роки.
За час проведення регламент змагальної частини турніру багаторазово змінювався. Спочатку організатори змагань віддали перевагу поєднанню кругової і «олімпійської» систем розіграшу, в групах виявлялися вісім найсильніших команд, які потім виявляли найсильнішого у двоматчевих поєдинках. При цьому фінал так само складався з ігор вдома і в гостях. Ця система розіграшу проіснувала до 1994 року, коли УЄФА ухвалила рішення про проведення фінального турніру в рамках однієї країни — господині турніру. 1998 року з метою підвищення статусу та видовищності турніру УЄФА скоригувала форму розіграшу, збільшивши кількість учасників завершальних матчів з чотирьох до восьми. З 2000 року у фінальній стадії турніру стали проводитися матчі в рамках 2-х груп по 4 команди в кожній з подальшим виходом двох найкращих у фінал. З 1992 року молодіжні першості Європи одночасно стали відбірковими турнірами до чергового Олімпійському футбольного турніру, в тих випадках, коли цикл закінчується в рік проведення чергових Олімпійських ігор. 2006 року УЄФА ухвалила рішення розвести по термінах змагання молодіжних збірних з «дорослою» першістю континенту, один раз змінивши інтервал між фінальними стадіями турніру з 2 до 1 року.
За час проведення турніру найбільших успіхів у ньому домоглася італійці та іспанці які по 5 разів ставали найкращими в Європі, тричі успіх святкували футболісти СРСР, по два рази трофей діставався Англії, Чехії (Чехословаччини) і Голландії.
Десятки футболістів, які брали участь у молодіжному чемпіонаті, згодом стали гравцями своїх національних збірних, і виросли в видатних футболістів. Найвідоміші з них: італійці Діно Баджо, Деметріо Альбертіні, Франческо Тольдо, Фабіо Каннаваро, Крістіан Пануччі, Алессандро Неста, Франческо Тотті, Крістіан Абб'яті, Дженнаро Гаттузо, Андреа Пірло, Альберто Джилардіно, французи Лоран Блан, Ерік Кантона, Жан-Ален Бумсонг, Сідней Гову, іспанці Гуті, Хуан Карлос Валерон, чех Мирослав Гайдушек, югослав Драган Стойкович, радянські футболісти Давид Кіпіані, Валерій Газзаєв, Андрій Канчельскіс, Ігор Шалімов, Коливанов та інші.
Переможці та призери
Чемпіонати U-23 РікМісце проведенняФіналПівфіналістиКількість командПереможецьРахунок2 місце1972 Чехословаччина3 — 12 — 2 СРСР Греція та Болгарія8 (23) 1974 Угорщина4 — 02 — 3 НДР СРСР та Польща8 (21)1976 СРСР2 — 11 — 1 Угорщина Нідерланди та Югославія8 (23)
Чемпіонати U-21 РікМісце проведенняФіналПівфіналісти (або матч за третє місце)Кількість командНайкращий гравецьПереможецьРахунок2 місце3 місцеРахунок4 місце 1978 Югославія4 — 41 — 0 НДР Англія та Болгарія8 (24) Вахід Халілходжич 1980 СРСР1 — 00 — 0 НДР Югославія та Англія8 (25) Анатолій Дем'яненко 1982 Англія3 — 12 — 3 ФРН Шотландія та СРСР8 (26) Руді Феллер 1984 Англія2 — 00 — 1 Іспанія Італія та Югославія8 (30) Марк Гейтлі1986 Іспанія2 — 11 — 2пен. 3 — 0 Італія Угорщина та Англія8 (29) Мануель Санчіс 1988 Франція3 — 00 — 0 Греція Англія та Нідерланди8 (30) Лоран Блан 1990 СРСР3 — 14 — 2 Югославія Швеція та Італія8 (30) Давор Шукер 1992 Італія2 — 1 Швеція Данія та Шотландія8 (32) Ренато Бузо 1994Франція Італія1 — 0 Португалія Іспанія2 — 1 Франція8 (32) Луїш Фігу 1996Іспанія Італія1 — 1пен. 4 — 2 Іспанія Франція1 — 0 Шотландія8 (44) Фабіо Каннаваро 1998Румунія Іспанія1 — 0 Греція Норвегія2 — 0 Нідерланди8 (46) Франсеск Арнау 2000Словаччина Італія2 — 1 Чехія Іспанія1 — 0 Словаччина8 (47) Андреа Пірло 2002Швейцарія Чехія0 — 0пен. 3 — 1 Франція Італія та Швейцарія8 (47) Петр Чех 2004Німеччина Італія3 — 0 Сербія і Чорногорія Португалія3 — 2 Швеція8 (48) Альберто Джилардіно2006Португалія Нідерланди3 — 0 Україна Франція та Сербія8 (51) Клас-Ян Гунтелар2007''Нідерланди Нідерланди4 — 1 Сербія Англія та Бельгія8 (51) Ройстон Дренте 2009Швеція Німеччина4 — 0 Англія Швеція та Італія8 (52) Маркус Берг 2011Данія Іспанія2 — 0 Швейцарія Білорусь1 — 0 Чехія8 (53) Адріан Лопес 2013Ізраїль Іспанія4 — 2 Італія та 8 (53) Іско 2015Чехія Швеція0 — 0пен. 4 — 3 Португалія та 8 (53) Ян Климент 2017Польща Німеччина1 — 0 Іспанія та 12 (53)Сауль Ньїгес 2019ІталіяСан-Марино Іспанія2 — 1 Німеччина та 12 (55)Фабіан Руїс 2021УгорщинаСловенія Німеччина1 — 0 Португалія та 16 (55)Фабіу Вієйра 2023РумуніяГрузія Англія1 — 0 Іспанія та 16 (55)Ентоні Гордон 2025Словаччина Англія3 — 2 Німеччина та 16 (54)Гарві Елліотт
Переможці та срібні медалісти ЗбірнаЧемпіон2 місце5 (1986, 1998, 2011, 2013, 2019)4 (1984, 1996, 2017, 2023)5 (1992, 1994, 1996, 2000, 2004)2 (1986, 2013)4 (1982, 1984, 2023, 2025)1 (2009)3 (2009, 2017, 2021)5 (1978, 1980, 1982, 2019, 2025)3 (1976, 1980, 1990)–2 (2006, 2007)–1 (1978)3 (1990, 2004, 2007)1 (1988)1 (2002)1 (2002)1 (2000)1 (2015)1 (1992)–2 (1988, 1998)–3 (1994, 2015, 2021)–1 (2006)–1 (2011)
Транслятори Перший Регіональні канали Суспільного Megogo Спорт
Див. також Молодіжний чемпіонат світу з футболу Юнацький чемпіонат Європи з футболу (U-17) Юнацький чемпіонат Європи з футболу (U-19)
Посилання Про турнір на офіційному сайті УЄФА Молодіжні чемпіонати Європи та світу: наш слід