Фредерік Пассі (); (20 травня 1822 — 12 червня 1912) — французький політичний економіст і захисник миру.
Біографія Народився у Парижі у великій заможній родині, члени якої займали важливі державні посади. Домашнє оточення, навчання в паризьких ліцеях, де викладали філософію, право й економіку, вплив дядька-міністра викликали в Пассі інтерес до політичної економії й відіграли важливу роль у формуванні його світогляду. 1844 р. Пассі отримав спадщину, залишив державну службу й заглибився у вивчення політекономії. Під час поїздки до Італії він познайомився з Бланш Сегаре й 1846 р. одружився з нею. У них народилося 12 дітей.
У Європі на той час активізувався рух за мир, але Пассі мало цікавився ним аж до кінця Кримської війни (1853—1856), в якій Франція воювала на стороні Англії й Туреччини проти Росії. Численні жертви з обох боків вразили Пассі, після чого він став поборником миру.
1857 року Пассі опублікував свою позицію в збірнику есе «Проблеми економіки». Він читав лекції, але уникав державної служби, тому що не хотів присягнути імператору Наполеонові ІІІ. Також через це він відмовився від нагородження орденом Почесного легіону й деяких службових призначень.
1870 року не зважаючи на всі зусилля Пассі, між Францією і Пруссією розпочалася війна, яка закінчилася для Франції катастрофою. Пассі опублікував маніфест «Помста чи відродження», де закликав до мирного врегулювання відносин між Францією і Німеччиною на основі арбітражу.
1871 року була заснована Третя французька республіка. Пассі став викладати в паризьких школах. 1881 року він був обраний у палату депутатів, де підтримав свободу торгівлі, робоче законодавство і резолюцію про міжнародний арбітраж, а також рішуче засуджував агресивну колоніальну політику Франції.
Пассі дедалі більше захоплювався рухом за арбітраж як альтернативою міжнародним збройним конфліктам.
1888 року він організував зустріч французьких і англійських парламентаріїв для обговорення перспективи арбітражу між їхніми країнами та США.
1889 року представники 10 європейських країн і США заснували в Парижі Міжнародний союз для розробки пропозицій щодо арбітражу й роззброюванням під головуванням Пассі.
1901 року Пассі було нагороджено Нобелівською премією Миру за багаторічні миротворчі зусилля. Цю почесну нагороду він розділив з Ж. Дюнаном.
Визначений лідер європейського руху за мир, він продовжував роботу й після нагородження. Пассі звернувся до королеви Вікторії із закликом не починати війну з бурами в Південній Африці, переконував Росію й Японію вирішити територіальну суперечку шляхом арбітражу, що й було зроблено 1906 р. за допомогою Теодора Рузвельта. До кінця життя Пассі був упевнений, що майбутнє належить миру, праці й арбітражу.
Пассі помер 12 червня 1912 р. і був похований на цвинтарі Пер-Лашез у Парижі.
Наукові праці Mélange économique, Guillaumin, Paris, 1857. De la propriété intellectuelle (avec V.Modeste et P.Paillote), Guillaumin, Paris, 1859. Leçons d'économie politique (recueilli par E.Bertin et P.Glaize), Gras, Montpellier, 1861. La Démocratie et l'instruction, Guillaumin, Paris, 1864. Les Machines et leur influence sur le développement de l'humanité, Hachette, Paris, 1866. Malthus et sa doctrine, 1868. Histoire du travail: leçons faites aux soirées littéraires de la Sorbonne, Paris, 1873. Pour la paix, Charpentier, Paris, 1909. Sophismes et truismes, Giard et Brière, Paris, 1910.
Література American Journal of International Law: Frédéric Passy (September 1912) Lucien Le Foyer: Un Grand Pacifiste (29. Juni 1912) Herbert Maza: Frédéric Passy: La Fondation de l'Union Interparlamentaire (1965)
Примітки
Посилання
Біографія Фредеріка Пассі Біографія на сайті Нобелівської нагороди