Колегіа́льний косте́л Свя́тої Трі́йці — римо-католицький парафіяльний костел в смт Олиці Ківерцівського району Волинської області; визначна барокова пам'ятка сакральної архітектури в Україні 1-ї половини XVII століття. Храм визнано найкрасивішим римо-католицьким костелом на Волині.

Історія Першу дерев'яну церкву на цьому місці було збудовано у 1588 році за сприяння князя Станіслава Радзивілла — І-го олицького ордината та великого маршалка литовського, якого Пйотр Скарґа переконав відійти від кальвінізму, стати католиком.

Новий мурований костел побудували у 1635—40 роках в основному коштом пожертвувань Альбрехта Станіслава Радзивілла на взірець римського храму Іль-Джезу (відомо, що чимало коштів надав також князь Микола-Юрій ЧорторийськийLatacz E. Czartoryski Mikołaj Jerzy, na Klewaniu i Żukowie (†1662) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — t. IV/1, zeszyt 16. — 480 s. — S. 295. ). Він вважався тоді найгарнішим храмом Волині. Проект храму належить італійцям Бенедетто Моллі та Джованні Маліверна. Свій внесок у будівництво внесли також скульптори Мельхіор Ерленберг і Міхал Германус.

Костел освятив у 1640 р. луцький єпископ Анджей Гембицький, а через рік піднятий до рангу колегіального.

У 1638 році фундатор костелу заснував при костелі колегію (колегіум) — філію Замойської академії та духовну семінарію. Капітула олицької колегії проіснувала до 1945 року. Радянська влада зачинила її, а чудова пам'ятка поступового почала руйнуватися.

На початку 90-х років ХХ ст. костел переданий вірним Римо-католицької церкви.

У 2013 році у костелі розпочалися реставраційні роботи, які стали найбільшим проектом відновлювальних робіт, що здійснюється за польський кошт за кордоном. З часом тут планують санктуарій Діви Марії (перший на Волині), в якому буде встановлена копія ікони Матері Божої Казимирецької — покровительки Волині. Оригінальна ікона Матері Божої з Дитятком була привезена з Палестини в XVII столітті Миколаєм Криштофом Радзивіллом «Сиріткою» і до 1939 року вона знаходилася в Олицькому замку. Подарована Фундацією культурної спадщин копія намальована на дерев'яній основі, яку підготував варшавський консерватор творів мистецтва Анджей Казберук та ґданський художник Томаш Кухарський. Оправу для ікони з позолоченої сріблястої бляхи виконав краківський консерватор Тадеуш Ґалянт.

Нині тут діє римо-католицька парафія, яка входить до складу Луцької дієцезії. З нагоди великих релігійних свят у костелі відбуваються меси та богослужіння. Постійно діючим храмом парафії є костел Св. Петра і Павла.

Архітектура

Костел

Екстер'єр Бароковий костел являє собою тринавну базиліку з нартексом, хорами та півциркульним презбітерієм (апсидою). Головний фасад розділений вертикальними коринфськими пілястрами, над якими поміщено масивний напис латиною «DEUS DE TUIS DONIS TIBI OFFERIMUS», що в перекладі на українську означає «Тобі Боже з Твоїх дарів жертвуємо». Між пілястрами встановлені фігури Святих Войцеха, Станіслава, Петра і Павла роботи Мельхіора Ерленберга. Фасад увінчаний фронтоном, завершеним тимпаном і двома бічними вежами, що примикають до нього. Велике прямокутне поле фронтону заповнене барельєфом «Коронація Пресвятої Діви Марії» із зображенням Пресвятої Діви у повен зріст, що стоїть на півмісяці серед хмар і голівок херувимів. У напівкруглому фронтоні знаходиться барельєф «Бог-Отець».

Інтер'єр Інтер'єр костелу був прикрашений численними скульптурами та різьбленням по дереву, між пілястрами були розміщені великі художні полотна. Над пілястрами знаходилися фігури дванадцяти апостолів (деякі вціліли). Не збереглися вівтарі в стилі раннього бароко, різьблені з мармуру і алебастру, а також лави для каноніків у вівтарній частині роботи Мельхіора Ерленберга — учня Йогана Пфістера. Всередині костелу знаходяться численні гробниці та епітафії родини Радзивіллів, в основному з кольорового мармуру і алебастру. Більшість з них не збереглися до нашого часу.

У костелі знаходилися також численні художні полотна на релігійну тематику та портрети, 6 з яких зберігаються нині у Львівській картинній галереї.

Дзвіниця Знаходиться позаду костелу. Цегляна, складається з п'яти хрестових у плані пілонів висотою 15,8 м, об'єднаних напівциркульними арками. Пілони декоровані вузькими плоскими нішами, три середніх пілона прикрашені ліпним маскароном і рослинним орнаментом. Дах покритий черепицею.

Мури з вежами Оточують територію костелу. У 60-х роках XX ст. були розібрані північно-західна вежа, значна частина східної і західної стін, а також північна стіна з воротами. Стіни складені з цегли. У плані утворювали витягнутий прямокутник з кутовими вежами-каплицями, круглими в плані, двоярусними. Перший ярус був перекритий циліндричним склепінням, другий — являв собою еліптичний купол, увінчаний сигнатурою. Кладка огорожі з внутрішньої сторони полегшувалася нішами з лучковими перемичками. З північної сторони був головний в'їзд, декорований барочними вазами, з південного боку була вкомпонована дзвіниця, з західної — службові споруди з підвалами.

До нашого часу збереглися лише північно-східній вежа і частина прилеглої до неї стіни.

Усипальниця Був похований Альбрехт-Станіслав Радзивілл,Adam Przyboś. Radziwiłł Albrycht Stanisław h. Trąby (1593—1656) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — Tom XXX/1, zeszyt 124. — S. 148. його мати Марія з Мишок, старший брат Микола-Христофор, перша — Реґіна Айзенрайх — та друга — Кристина Анна з Любомирських — дружини, малолітніх братів Миколая Станіслава та Юрія Радзивіллів.Ołyka… — S. 528.

Галерея

Див. також Колегіата

Примітки

Джерела Русина О. Радзивілли та Україна: культурні конотації // Український історичний журнал. — К., 2015. — № 2 (521) (бер.—квіт.). — С. 113—130. — ISSN 0130-5247.  — S. 527—529. Rąkowski G. Путівник Західною Україною. Волинь . — С. 259—260. Троїці костел (колегіальний), 1635—1640 рр. // Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. в 4-х томах (за ред. Жарікова Н. Л.). — К. : Будівельник, 1983—1986 (електронна версія). — Т. 2. — С. 81. Гулько Г., Томчук М. Комплекс костелу колегіатів у смт. Олика – унікальна пам’ятка сакральної архітектури // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Ківерцівщина та Олика в історії України та Волині. Науковий збірник. Випуск 62. Матеріали краєзнавчих читань, 22 вересня 2017 року, м. Ківерці – смт. Олика. Упоряд. Г. Бондаренко, С. Войчик, А. Силюк. – Луцьк, 2017

Посилання

Фоторепортаж про костел Святої Трійці в Олиці Колегіальний костел Святої Трійці в Олиці на фільмі з дрона.