Перева́льський Васи́ль Євдоки́мович (13 червня 1938, с. Бубнів) — український художник-графік. Академік Національної академії мистецтв України (2013). Народний художник України (1999). Доцент (2003). Лауреат літературно-мистецької премії ім. І. Нечуя-Левицького (1993).
Біографія
Василь Перевальський народився 13 червня 1938 року в селі Бубнів (на той час Гельмязівський район Полтавської області, зараз частина території сільради села Бубнівська Слобідка Золотоніського району Черкаської області).
У 1965 році закінчив Київський державний художній інститут, де вчився у В. Касіяна, 1965–1967 — у творчих майстернях Академії мистецтв СРСР у М. Дерегуса.
У 1970–1975 роках працював художнім редактором видавництва «Мистецтво» та головним художником видавництва «Радянська школа» (тепер «Освіта»).
З 1987 по 1991 рік обіймав посаду секретаря Національної спілки художників України. У 1997–1998 роках — заступник голови Київської організації НСХУ, у 2000–2005 роках — заступник голови НСХУ.
У 1967–1969 роках викладав у Київському художньо-промисловому технікумі. З 1991 року почав викладати в Національному технічному університеті України «КПІ», завідував кафедрою графіки видавничо-поліграфічного факультету. З 2003 року викладає у Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури, з 2004 року — завідує там кафедрою графічних мистецтв.
Творчість
Василь Перевальський працює в галузі книжкової і станкової графіки та живопису. З 1963 року співпрацював із провідними видавництвами України, виконував оформлення та ілюстрації до книжкових видань. Василь Перевальський є також автором багатьох екслібрисів (для В. Вітрука (1966), В. Стеценка (1966), В. Турянчика (1966), В. Житника (1966), І. Крип'якевича (1967), А. і Ф. Глущуків (1968)) та станкових гравюр. У 1991–1992 роках входив до складу колективів з розробки ескізів банкнот номіналом 1 гривня, 5 гривень та 10 гривень.
Основні роботи
Оформлення та ілюстрації
до книги «Пісні про кохання» (гр. на дер., 1964 — 1965) до книги «Наймичка» (гр. на дер., 1967) до книги «Українські народні пісні про кохання» (гр. на дер., 1968) до роману Д. Бедзика «Украдені гори» (К., 1969) до книги «Українські народні пісні в записах В. Гнатюка» (К., 1971) до збірника українських народних пісень «Веснянки» (1984) до книги Лесі Українки «Лісова пісня» (1984–1986) до збірок вибраних поезій М. Рильського (1974), П. Тичини (1987), І. Драча (1991, 2006), Б. Олійника (2005) до видання «Козацькі пісні» (1994–2000)
Станкова графіка «Ой у полі дві тополі» (гр. на дер., 1967) «Нащо мені чорні брови» (гр. на дер., 1968) «Битва» (за мотивами твору І. Нечуя-Левицького «Вечір на Володимирській горі», 1978)
Монументальні роботи Вітраж «Шевченко і народ» в інтер'єрі Київського університету ім. Т. Шевченка у співавторстві з В. Задорожним та Ф.Глущуком, 1967. Проект пам'ятного знака «Голодомор 1932–1933», встановленого на Михайлівській площі в Києві (1993)Перевальський Василь Євдокимович // Сайт Національної академії мистецтв України.
Нагороди Літературно-мистецька Премія імені Івана Нечуя-Левицького (1993). Орден «За заслуги» III ступеня (2007) Народний художник України (1999)
Примітки
Джерела
Біографія на сайті НАМ України Біографія на сайті НАОМА Ніла Іваненко. Поезія на полотні
Див. також
Графіка Екслібрис України Список українських майстрів екслібриса (20 століття)
Посилання
Наталя Вареник. Перевальські: династія на роздоріжжях Європи