«Eternal Tears of Sorrow» () — фінський англомовний гурт, що виконує музику в стилі симфонічного дез-металу.

Історія гурту Історія цього проєкту почалася в 1991 році в маленькому містечку на півночі Фінляндії під назвою Пудасьярві. Ярмо Пуолаканахо і Алтті Ветеляйнен вже знали, що деякі фінські гурти вийшли на міжнародний рівень, і вирішили довести, що вони нічим не гірші за них. Обидва взяли гітари в руки, Ярмо також співав, а замість ударника використовували комп'ютер. У 1992-му було записано перший демо у стилі пауер-треш, причому якість була не найкращою. Після ще однієї «сесійної» спроби хлопці прийшли до висновку, що треба створювати повноцінну команду, і запросили до себе в компанію Петрі Санкалу (ударні), Мікко Комулайнена (вокал) і Оллі-Пекка Торро (гітара).

Квінтет почав відпрацьовувати новий матеріал, але пожежа на репетиційній базі внесла сум'яття в ряди гурту, і Ярмо, Алтті й Оллі залишилися втрьох. У 1994-му вони записали ще одну демку, причому випустили її вже під маркою Eternal Tears of Sorrow. В цьому релізі музиканти вже значно відхилились у бік дезу.

Наприкінці 1994-го гурт прорвався в знамениту студію «Tico Tico» і записала там промо-плівку Bard's burial. Поки запис ходив по різних куточках світу, всі члени Eternal Tears of Sorrow встигли відслужити в армії. Коли хлопці зняли військову форму, їм одразу ж надійшла пропозиція від шведського лейбла «X-Treme records», і в березні 1996-го контракт був підписаний. Перший альбом — Sinner's Serenade — музиканти записали дуже швидко, а от виходу його у світ довелося чекати понад рік. Щоб якось полегшити очікування, EToS запросили сесійників і влітку 1997-го відіграли свій перший концерт.

Потім Eternal Tears of Sorrow за два тижні записали другий альбом — Vilda Mánnu, — але зв'язуватися зі шведами більше не стали, а випустили його на фінському «Spinefarm records». На початку 1999-го відбувся перший невеликий тур, протягом якого гурт їздив по південному сході Фінляндії в компанії з Barathrum. По закінченні гастролей Оллі заявив, що він хоче вчитися і не братиме участі в проєкті. Це підштовхнуло Ярмо і Алтті до набору повноцінного складу, і незабаром кадрове питання було вирішене.

Обов'язки розподілилися так: Алтті (бас, вокал), Ярмо (гітара), Антті Талала (гітара), Пасі Хітула (клавішні) і Петрі Санкала (ударні). Ґрунтовно оновлена команда витратила весну і літо на підготовку матеріалу, а до кінця року вирушила в улюблену «Tico Tico». Chaotic beauty з'явився у продажу на початку 2000 року, й одразу ж отримав схвальні відгуки в усьому світі. Закордонні компанії кинулися навперебій ліцензувати диск, а самі Eternal Tears of Sorrow подалися в європейське турне разом з Nightwish і Sinergy.

По закінченні гастролей на місці Талала опинився інший Антті — Кокко, що грав до цього в Kalmah. Наприкінці 2000-го колектив записав декілька нових пісень, а створювати новий альбом розпочав на початку наступного року. Успіх супроводжував EToS, і A virgin and a whore посів 39-е місце у фінських чартах. На цьому етапі колектив вирішив зробити паузу у своїй діяльності, а на початку 2003-го Eternal Tears of Sorrow взагалі оголосили про свій розпуск, аргументуючи це тим, що в учасників з'явилось бажання спробувати попрацювати над чимось зовсім іншим або взагалі покинути музичний бізнес.

У лютому 2005 гурт заявив, що збирається повернутись. Протягом року вони працювали над записом нового альбому, й у квітні 2006 вийшов Before the Bleeding Sun.

Після небувалого досі успіху гурт з наймелодійнішим та найсильнішим на той момент альбомом гурт взявся за створення нового альбому. Та тут її очікували проблеми зі складом. Першим з попереднього складу EToS пішов барабанщик Петрі Санкала через погіршення здоров'я. Це сталось якраз в розпалі туру, і на його місце прийшов Юха Рааппана, який досить швидко перейняв концепцію гри і звучання нового альбому. Скоро гурт покинув гітарист Рісто Руут, на зміну йому прийшов молодий, але талановитий гітарист Мікі Ламмассаарі.

У травні 2009 вийшов альбом Children of the Dark Waters, який був дуже високо оцінений критиками і фанами. Еволюціонувавши від атмосферності Before the Bleeding Sun до симфонізму, звук став ще насиченішим і важчим, зберігши при цьому дез-металічну основу.

За словами музикантів, Children of the Dark Waters є концептуальним альбомом — продовжує тему, розпочату в пісні Angelheart, Ravenheart з попереднього Before the Bleeding Sun.

У лютому 2013 року вийшов сьомий альбом гурту — Saivon Lapsi. Перевірено 21 квітня 2015 року

Склад

Хронологія

Поточний склад Аллті Ветеляйнен () — гроулінг, бас-гітара (з 1994) Ярмо Кюльмянен () — чистий вокал (з 2008) Міка Ламмассаарі () — соло гітара (з 2009) Ярмо Пуолаканахо () — ритм гітара (з 1994) Янне Тольса () — клавішні (з 2005) Юхо Рааппана () — ударні (з 2008)

Колишні учасники Оллі-Пекка Терре () — гітара (1994—1999) Пасі Хілтула () — клавішні (1999—2003) Антті-Матті Талала () — гітара (1999—2000) Антті Кокко () — гітара (2001—2003) Петрі Санкала () — ударні (1999—2008) Рісто Руутх () — гітара (2005—2009)

Дискографія

Демо The Seven Goddesses of Frost (1994) Bard's Burial (1994)

Альбоми Sinner's Serenade (X-Treme 1997) Vilda Mánnu (Spinefarm 1998) Chaotic Beauty (Spinefarm 2000) A Virgin and a Whore (Spinefarm 2001) Before the Bleeding Sun (Spinefarm 2006) Children of the Dark Waters (Suomen Musiikki 2009) Saivon Lapsi (Suomen Musiikki 2013)

Сингли The Last One for Life (Spinefarm 2001) Tears of Autumn Rain (Suomen Musiikki 2009) Dark Alliance (Massacre 2013)

Відеокліпи Swan Saivo (2013)

Примітки

Посилання

Блог