Майкл Лоусон Бішоп (; , Лінкольн, Небраска, США — 13 листопада 2023) — американський письменник-фантаст. Автор романів «Немає ворога окрім часу», «Гора єдинорога», «Роки катакомб».

Життєпис Народився у місті Лінкольн (штат Небраска, США) 12 листопада 1945.

Його батько, Лео Бішоп, служив у ВПС США, тому дитинство минуло у Японії, спогади про це автор згодом використав у творі «Під небесним мостом» (, 1981), написаному спільно з британцем Ієном Вотсоном.

Після повернення до США батьки розлучилися. Шкільні роки Майкл жив разом з матір'ю в місті Малвейн (штат Канзас). Місто було «сценою дій» в романі «Блакитне небо Канзасу» (, 2000). Майже усі літні канікули Майкл проводив з батьком на різних військових базах у США.

У ранні підліткові роки Майкл прочитав у виданні «Classics Illustrated» коміксову адаптацію твору «Біле Ікло» Джека Лондона. Цей комікс, а також інші видання серії, як і «Мандри Гуллівера» Джонатана Свіфта вплинули на його рішення стати письменником.

З сьомого по одинадцятий навчальні роки Майкл навчався у державній школі в місті Тулса (штат Оклахома). 1962-63 він проживав у Севільї (Іспанія) з батьком і мачухою, і збирався вступати до військового училища на півдні Севільї. Перебування в Іспанії відображене у творі «На зміїних вулицях» (, 1974). Місто було «сценою дій» в романах «Холодна сирітська війна» (, 1980), «Немає ворога окрім часу» (, 1982) і повісті «Пожвавлення» (, 1981).

Під час перебування в Іспанії його мати і вітчим переїхали до південної Джорджії, що вплинуло на рішення Майкла вступити до університету Джорджії.

1967 Майкл отримав ступінь бакалавра з відзнакою товариства Фі Бета Каппа, 1968 — ступінь магістра з англійської мови за вірш про Ділана Томаса.

Він вивчав англійську мову у підготовчій школі академії ВПС в Колорадо-Спрінгз 1968-72, згодом в університеті Джорджії.

1969 Майкл одружився з Джері Елліс Вітакер. У шлюбі народилися син Джеймі і донька Стефані Бішоп Лофтін.

Джеймі як художник-графік виконав кілька обкладинок до книг власного батька.

Перший твір автора — повість «Падіння шишки» (), у якому події відбувалися біля підніжжя гір Сангре де Крісто (один з хребтів Скелястих гір), неподалік місця де Майкл навчався на той час, було надруковано в Гелексі сайнс фікшн (жовтень-листопад 1970) Гонорар становив 100 доларів.

Новела «Білі видри дитинства» (, 1973), за яку Бішоп отримав премію Гʼюго, посприяла рішенню 1974 покинути вчителювання в університеті Джорджії і перейти на письменство.

З 1974 Бішоп разом з родиною проживають у відновленому вікторіанському будинку, збудованому 1895, у маленькому містечку Пайн Маунтін в Західній Джорджії. Територія була «місцем дії» багатьох творів автора, зокрема оповідань «Долина Кудзу» (, і роману «Хто змусив Стіві плакати?» (, 1984), першої частини «Давнини» (, 1985), паралельного всесвіту в романі «Таємне Вознесіння, або Філіп К. Дік помер, на жаль» (, 1987), «Мʼякі подачі» (, 1994).

Твори Романи «Похорон очей вогню» (, 1975) «І дивні в Екбатанах дерева» (, 1976). Інший варіант видано як роман «Під розтрощеними місяцями» (, 1977). «Вкрадені обличчя» (, 1977). «Недостатнє знання» (, 1977) «Очі вогню» (, 1980), переписаний роман «Похорон очей вогню» 1975. «Холодна сирітська війна» (, 1980). У творі використано спогади автора про перебування в Іспанії. «Під небесним мостом» (, 1981), написаний спільно з британцем Ієном Вотсоном. У творі використано спогади Майкла про дитинство у Японії, де служив його батько. «Немає ворога окрім часу» (, 1982). У творі використано спогади автора про перебування в Іспанії. «Хто змусив Стіві плакати?» (, 1984). «Давнина» (, 1985). «Таємне вознесіння, або Філіп К. Дік помер, на жаль» (, 1987). «Гора єдинорога» (, 1988). «Похорон очей вогню», 1989, переписаний роман «Очі вогню» 1980 з новим вступом. «Блюз лічильника Гайгера» (, 1992). «М'які подачі» (, 1994) — за визначенням автора, «південний готичний бейсбольний роман про Другу світову війну». «Чи вбʼє тебе посмішкою?» (, 1998), написаний спільно з Полом Ді Філіппо під псевдонімом Філіп Ловсон. «Блакитне небо Канзасу» (, 2000). Місто Малвейн (штат Канзас), у якому він навчався в школі, було «сценою дій». «Блюз лічильника Гайгера (комедія)» (, 2012), перероблений роман «Блюз лічильника Гайгера» (, 1992) з передмовою Джона Кессела. «Похорон очей вогню», 2015, переписаний однойменний роман 1989 зі вступом Пола Ді Філіппо. «М'які подачі» (, 2012), перероблений однойменний роман 1994 зі вступом Елізабет Генд. «Хоробрість ондатри» (, 2000), написаний спільно з Полом Ді Філіппо під псевдонімом Філіп Ловсон. «Вбивання сімей» (, 2005), написаний спільно з Полом Ді Філіппо під псевдонімом Філіп Ловсон. Обʼєднаний з романів «Чи вбʼє тебе посмішкою?», 1998 і «Хоробрість ондатри», 2000. «Джоел-Брок — хоробрий і доблесний малюк» (, 2016)

Повісті «Падіння шишки»(, Гелексі сайнс фікшн жовтень-листопад 1970) — перший твір автора. Події відбуваються біля підніжжя гір Сангре де Крісто (один з хребтів Скелястих гір), неподалік місця де Майкл навчався на той час. Гонорар становив 100 доларів. «Апартеїд, суперструни і Мордекай Тюбана» (, 1989). «Пожвавлення» , 1991).

Новели «Білі видри дитинства» (, 1973). «Пожвавлення» (, 1981). У творі використано спогади автора про перебування в Іспанії.

Збірки «Під розтрощеними місяцями і Білі видри дитинства» (, 1978), з включенням роману «І дивні в Екбатанах дерева» (, 1976). «Закривавлена Арахна» (, 1982). «Зима у раю» (, 1984). «Близькі зустрічі з божеством»# (, 1986). «Категорично не НФ, майже» , 1990). «На межі міста Долі» , 1996). «Блакитне небо Канзасу. Чотири повісті про памʼять, чари, сумнів і порівняння» , 2000). «Яскраве до розжареного. 17 повістей» , 2003). «Дверний стрілець та інші небезпеки польоту уяви — ретроспектива Майкла Бішопа» , 2011). Усі оповідання перероблено. «Інші руки дотяглися до мене. Оповідання Джорджії» , 2017). «Священна сова і три інші повісті… про лихо, пілігримство, і спокуту» , 2018).

Сценарій «Всередині коліс утоми»(, 1989). Створено на базі оповідання у виданні Weirdbook 13, 1978.

Поезії «Вікна і дзеркала. Поетична брошура для 15-ї конференції далекого Півдня» (, 1977). Поема «До шимпанзе, утримуваного для досліджень» (, 1986) Поетична збірка «Тиск часу. Поезії»(, 1998)

Нагороди Премія «Фенікс» 1977. Премія «Неб'юла»: 1982: Повість «Пожвавлення» (, 1981). 1983: Роман «Немає ворога окрім часу» (, 1982).

2009: Оповідання «Купа» (, 2008). Премія «Локус»: 1977: Роман «Самурай і верби» (, 1976). 1984: Роман «Її звиклий чоловік» (, 1984) 1985: Збірка «Світлові роки і темрява» (). 1995: Роман «Мʼякі інінґи» (, 1994). Міфопоетична премія 1989: «Гора Єдинорога» (, 1988). Премія «Райслінг» 1979: «Для пані Фізики» (.

1984: Роман «Її звиклий чоловік» (, 1984). 1995: Роман «Мʼякі інінґи» (, 1994). Нагорода фантастам південного сходу США 2004: оповідання «Дверний стрілець» (, 2003). 2006: оповідання «Ведмеді пізнають вогонь» (, 2005).

Примітки

Посилання Життєпис на власному сайті Нагороди Майкла Бішопа Майкл Бішоп на сайті Science fiction encyclopedia