Калнинь Людмила Едуардівна ( , Москва — 11 лютого 2021) — російський мовознавець-славіст, доктор філологічних наук з 1976. Закінчила 1948 Московський педагогічний інститут.
Біографія
З 1952 працювала в Інституті слов'янознавства і балканістики АН СРСР (з 1998 — Інститут слов'янознавства Російської АН).
Наукова діяльність
Досліджує синхронну та історичну фонологію слов'янських мов, слов'янські діалекти у зіставному аспекті на фонемному і звуковому рівнях, структуру складу у слов'янських мовах:
«Розвиток кореляції твердих і м'яких приголосних фонем у слов'янських мовах», 1961; «Зіставна модель фонологічної системи слов'янських діалектів», 1981, у співавт.; «Спроба вивчення складу в слов'янських діалектах», 1985, у співавт.; «Фонетична програма слова як простір фонетичних змін у слов'янських діалектах», 2001; усі — російською мовою.
Калнинь уперше в славістиці здійснила системну інтерпретацію українських діалектів на фонологічному рівні, визначила їх головні ознаки:
«Кореляція твердих і м'яких приголосних в українській мові», 1962; «Про фонологічне оформлення анла-ута в надсянському говорі», «Про деякі засоби сигналізації діереми в українській діалектній мові», обидві — 1972; «Спроба моделювання системи української мови. Фонологічна система», 1973; «До типології українського діалектного вокалізму», 1980.
Здійснює фонетичний опис окремих українських говірок:
«Вокалізм одного наддністрянського говору», 1968; «Фонетична будова одного гуцульського говору», 1992.
Бере участь у підготовці «Общеславянского лингвистического атласа» (Серия фонетико-грамматическая. в. 1, 1988; в. 2а, 26, 1990; в. 3, 1994). Вивчає теорію лінгвістичної географії («До питання про значення багатомовних атласів для вивчення слов'янського діалектного континууму», 1989, у співавт.).
Започаткувала видання серії монографічних описів «Дослідження зі слов'янської діалектології» (в. 1—9. М., 1992—2004; в. 1 присвячено українським Карпатським Діалектам).
Література
П. Ю. Гриценко. Калнинь Людмила Едуардівна // . С. 227. Т. В. Попова. К юбилею Людмилы Эдуардовны Калнынь // Славяноведение, № 4, 2011, C. 119—121.
Примітки