Іван Миколайович Пісковий ( 7 лютого 1941, с. Хлистунівка, Городищенський район, Черкаська область, Українська РСР, СРСР) — український дипломат. Надзвичайний та Повноважний Посол України в Німеччині (1992—1994).

Життєпис Народився 7 лютого 1941 року в с. Хлистунівка Городищенський район на Черкащині. У 1960 році закінчив Городищенський сільгосптехнікум, отримав диплом агронома. Московський державний інститут міжнародних відносин (1968).

Після закінчення навчання працював агрономом в місті Новоазовськ на Донеччині. У 1961 році був призваний до лав Радянської Армії, де проходив службу в авіації, рік навчався на радіомеханіка в Могилів-Подільському. Очолював радіостанцію в місті Оранієнбург під Берліном, що обслуговувала транспортний авіаполк в складі Групи радянських військ в НДР.

У 1963 році вступив до Московського державного інституту міжнародних відносин, який закінчив з відзнакою у 1968 році.

З 1968 по 1972 — референт-стажист, секретар консульського відділу, аташе посольства СРСР в Австрії.

З 1973 по 1974 — аташе, 3-й секретар 3-го європейського відділу МЗС СРСР.

З 1975 по 1982 — 2-й, 1-й секретар посольства СРСР у ФРН.

З 1983 по 1986 — радник, завідувач сектору 3-го європейського відділу МЗС СРСР.

З 1987 по 1992 — радник посольства СРСР у ФРН.

В кінці грудня 1991 року Анатолій Зленко і Дмитро Павличко в Бонні погодили з міністром закордонних справ ФРН Ганс-Дітріх Геншером кандидатуру Івана Піскового на посаду посла України.

З 06.03.1992 по 07.06.1994 — Надзвичайний та Повноважний Посол України в НімеччиніУКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 135/92 Про призначення Піскового І. М. Надзвичайним і Повноважним Послом України у Федеративній Республіці НімеччинаУКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 282/94 Про звільнення І. Піскового з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в ФРН . 24 квітня 1992 року вручив вірчі грамоти Президентові Німеччини Ріхарду фон Вайцзеккеру. На момент призначення послом України не мав ані українського громадянства, ані паспорту громадянина України.

Сприяв створенню мобільного зв'язку в Україні. 1 липня 1993 року вперше в Україні було встановлено мобільний зв'язок між абонентами Леонідом Кравчуком та Іваном Пісковим, розмова тривала 40 секунд, в присутності журналістівВід Nokia до iPhone – історія мобільних телефонів в Україні за 30 років незалежності.

Створив і очолив корупційну схему поставок в Україну списаних радянських вантажівок із армійських запасів колишньої НДР. Безкоштовно передані і доставлені в Україну вони реалізовувалися підприємцям транспортної галузі за повною на той час ціною. Після публічного викриття цієї схеми був звільнений з посади і дипломатичної служби України.

З 1994 року працював в одній із німецьких фірм, власника якої раніше пролобіював на посаду почесного консула України в Дюссельдорфі. Деякий час займався приватним бізнесом.

Проживаючи в Москві, з 2008 року він був помічником народного депутата України на громадських засадах.

Дипломатичний ранг Надзвичайний і Повноважний Посол (1992)

Див. також Посольство України в Німеччині

Примітки

Посилання Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. (Стаття В. М. Матвієнко. ст.308)