Росі́йська акаде́мія нау́к (РАН; ) — вища наукова установа Російської Федерації, провідний центр фундаментальних наукових досліджень. Російська академія наук є некомерційною науковою організацією, створеною у формі державної академії наук. Головною метою діяльності РАН є організація та здійснення фундаментальних досліджень, скерованих на отримання нових знань.
Загалом в академії (станом на січень 2026 року) налічується понад 1000 наукових установ, близько 50 000 наукових співробітників, зокрема 840 академіків та 1119 членів-кореспондентів. Взимку 2015—2016, навесні 2018 і навесні 2022 та груднем 2025 обрані професори РАН (зараз 797 людини; 188 з них вже стали членами-кореспондентами, а 31 стали академіками).
Штаб-квартира академії наук розташована в Москві.
Історія
Академія наук за часів Російської імперії
року за розпорядженням імператора Петра І Наказом правлячого Сенату в Санкт-Петербурзі була створена Петербурзька академія наук. Академія була заснована за зразком західноєвропейських академій. На відміну від них, які є автономними, РАН здебільшого залежить від держави.
Академія наук ще неодноразово міняла свою назву: 1747 — Імператорська Академія наук та мистецтв; (як «вишшая школа для дьяков і певчіх подьячіх») 1803 — Імператорська Академія наук; 1836 — Імператорська Санкт-Петербурзька Академія наук; 1917 — Російська академія наук.
Академія наук за часів СРСР
Постановою ЦВК і РНК СРСР від 27 липня 1925 Академія наук була перетворена у всесоюзну і дістала нову назву — Академія наук СРСР. АН швидко зростала і зміцнювалась. Схвалені в 1927, 1930 і 1935 нові статути АН сприяли встановленню міцних зв'язків її з практикою соціалістичного будівництва. АН СРСР стала однією з найбільших наукових установ світу.
1934 рік — АН СРСР переїжджає до Москви.
В АН СРСР широким фронтом провадились досліди в усіх галузях природничих, технічних і суспільних наук. Особливо великі успіхи вчених АН в галузі ядерної фізики, фізики напівпровідників, радіофізики, математики, механіки, астрономії, хімії, металургії, обчислювальної техніки, радіотехніки тощо.
Тріумфом вчених СРСР стало створення штучних супутників Землі і космічної ракети. АН підтримувала широкі міжнародні наукові зв'язки.
Академія наук за часів РФ 21 листопада 1991 року указом Президента Російської Федерації відтворена, як вища наукова установа Росії під назвою Російська академія наук.
Реформа РАН З 1 січня 2014 всі наукові інститути перейшли у підпорядкування ФАНО самоврядування Академії як головна схема управління ліквідоване. Центр управління переміщений в майнову сферу, метод управління — адміністрування.
Керівництво РАН
Президент — Красніков Геннадій Якович (з вересня 2022) Головний вчений секретар Президії РАН — Головний вчений секретар Президії РАН — Дубина Михайло Володимирович (з вересня 2022)
Віцепрезиденти
Алдошин Сергій Михайлович Долгушкін, Микола Кузьмич Калмиков Степан Миколайович Кульчин Юрій Миколайович Макаров Микола Андрійович Панченко Владислав Якович Пармон Валентин Миколайович Пірадов Михайло Олександрович Руденко Віктор Миколайович Чернишов Сергій Леонідович
Див. також «Наука» — видавництво Російської академії наук. День російської науки Байкальська астрофізична обсерваторія Академія наук СРСР Петербурзька академія наук
Примітки
Джерела та література О. В. Ясь. Російська академія наук // Пекарский А. История Императорской академии наук в Петербурге. СПб., 1873. История Академии наук СССР, т. 1. Глав. ред. акад. К. В. Островитянов. М.—Л., 1958; Князев Г. А., Кольцова. В. Краткий очерк истории Академии наук СССР. М.— Л., 1957;
Посилання
Російська академія наук // Вебсторінка Російської академії наук