Фе́дір Лю́бартович, або Федюшко Лю́бартович (бл.1351 — серпень 1431) — князь волинський (1383—1387), володимирський (1387—1393), сіверський (1393—1405), жидачівський(?) (бл. 1405—1431), луцький (1431). Син Любарта. КузинПомилково названий онуком у статті про Володимир-Волинський у Географічному словнику Королівства Польського… → див.: — S. 171. короля Владислава II Ягайла. Русинізований Гедимінович.
Життєпис Син князя Дмитра-Любарта Гедиміновича та його дружини — ростовської княжни Ольги КостянтинівниFedor Lubartowicz (Fiediuszko, Chwediuszko) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1947. — T. VI/4, zeszyt 29. — S. 384. .
Після смерті батька (бл.1384) успадкував Луцьку й Володимирську землі. У 1386 році Владислав II Ягайло відібрав у Федора Любартовича частину князівства з Луцьком й обмежив його владні прерогативи, вивівши з-під юрисдикції Федора Любартовича князя Федора Острозького.
Як князь володимирський Федір Любартович з братами Лазарем, Семеном та матір'ю Ольгою для цілковитого забезпечення цього надання мали підтвердити привілей від 4 листопада 1386 року короля Ягайла (підтвердили цього дня Ягайло та Вітовт) для князя Федора Даниловича, за яким він отримував дідичним правом Острог та інші володінняKuczyński S. M. Fedor Daniłowicz (†przed 1410) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1947. — T. VI/4, zeszyt 29. — S. 383. .
У 1386 році перебував у Кракові, пішов «у заручники» як гарант зобовязань Ягайла Польщі; був звільнений 22 травня 1386 року в Сандомирі, повернувся на Волинь. 1387 року втратив Луцьке князівство, залишився князем тільки у Володимирі. 1393 року Федір Любартович був остаточно позбавлений Ягайлом спадкових володінь — Володимира, отримавши натомість Сіверську землю, де, видається, поставив брата Івана. Очевидно, так і не скористався з цього надання. Деякий час перебував разом зі Свидригайлом в Угорщині у 1397—1398 роках. Після повернення завдяки симпатії до нього короля (звав його «Федюшко»), бл. 1400 року отримав в державлення Жидачів з околицями (землі Стрийську та Жидачівську — S. 552. ), який раніше належав князю Федору Ольгердовичу. Брав участь у Грюнвальдській битві, перебував біля короля. Королівський документ 1423 року називає його князем володимирським і стрийським. У липні 1431 року під час війни зі Свидригайлом король повернув Володимир на Волині.
Король Ягайло називав його братом ().
Мав резиденцію в ЖидачевіDzieduszycki M. Kronika domowa Dzieduszyckich… — S. 30..
Заснував монастир в Уневі — S. 807. .
Примітки
Джерела Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. IV. Келембет С. Князь Федір (Федюшко) Любартович: володіння в коронній Русі та їх державно-правовий статус // Український історичний журнал. — 2020. — № 4 (553, липень—серпень). — C. 4—20. Папа І. «ЖИДАЧІВСЬКІ ГРАМОТИ» князя Федора Любартовича: проблема автентичності // Княжа доба: історія і культура / [відп. ред. В. Александрович]. — Львів : Інститут Українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 2012. — Вип. 6. — С. 291—314. Русина О. Федір Любартович // Dzieduszycki M. Kronika domowa Dzieduszyckich. — Lwów : Drukarnia «Zakładu narodowego im. Ossolińskich», 1865. — 480 s., dod. — S. 30-32. Kuczyński S. Fedor Lubartowicz (†przed 1410) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, 1947—1948. — T. VI/4, VI/5, zeszyty 29, 30. — S. 384—385.
Посилання Грамоти XIV ст.
ПопередникЛюбарт Князь володимирський1383-13931431 НаступникСвидригайло Ольгердович ПопередникКорибут-Дмитро Ольгердович Князь сіверський1393-1405 НаступникСигізмунд Корибутович ПопередникСвидригайло Ольгердович Князь жидачівський1405-1431 НаступникАндрушко Федорович ПопередникВітовт Князь луцький1431 НаступникСвидригайло Ольгердович