Володи́мир Іва́нович Са́вченко (15 лютого 1933, Полтава — 23 січня 2005, Київ) — український письменник-фантаст.Олександр Борисов. Наука й фантастика: [Про твори Володимира Савченка та Олеся Бердника] // Вітчизна, 1961, № 8 — с.203-212Ігор Федоров. Посол в літературі: [Про роман В. Савченко «Посада у Всесвіті» (К., 1992)] // Наука — Фантастика, 1993, № 5-6 — с.29-31

Писав переважно російською мовою. Називав себе російським письменником. Демонстративно полишив Спілку Письменників України.

Біографія Володимир Савченко народився у 1933 року в Полтаві.Володимир Савченко: «„Жити у Всесвіті“» — Дзеркало тижня, 23 серпня 2002 Закінчив Московський енергетичний інститут. Працював у науково-дослідних інститутах, зокрема у Інституті кібернетики. Автор наукових праць у галузі напівпровідників та мікроелектроніки, винаходів.

Перша публікація «Назустріч зіркам» (1955) відкрила у авторі прибічника природничо-наукової фантастики, що цікавиться евристичним потенціалом небуденної особистості. У 1956 році друкує оповідання «Пробудження професора Берна», яке потім кардинальним чином переробить в утопічний роман «За перевалом» (1984) про комуністичне майбутнє Землі.

У збірці «Чорні зірки» (1960) досліджував межі традиційних наук, висував оригінальні гіпотези. Зокрема, у оповіданні «Друга експедиція на дивну планету» (1959) висував на перший план політичні нюанси у контактах з кристалічною формою життя. Позиціонував себе як прибічника кібернетичного погляду на суспільство і живий організм. Послідовно розробляв різноманітні аспекти процесу самопізнання особистості. Провідні позиції у радянській науковій фантастиці зайняв після публікації роману «Відкриття себе» (1967), у якому попереджав про етичні проблеми при створенні інформаційних клонів. Роман неодноразово перекладався іншими мовами.

У 1973 році вийшов у світ 25-й том під назвою «Антологія», у якому у скороченому варіанті була вміщена програмна для Савченка повість «Випробування істиною». У цьому виданні були присутні найкращі твори популярних письменників-фантастів США, Великої Британії, Японії і Франції. Але, попри це, саме текст Савченка став культовим для цілого покоління радянських інженерів.

У подальших творах Савченко досліджує біологічні аспекти феномену надлюдини. Це повість «Переплутаний» (1983)

Серед видань українською мовою найбільш відома повість «Привид часу» (1962).

Помер у Києві 23 січня 2005 рокуВіталій Карацупа, Олександр Левченко. Минуле української фантастики — УФО, 2009, № 2 с.85-91 (за деякими даними 19 січня 2005 року)Владимир Савченко // ISFDB

У 2005 році на честь Савченка названа премія міжнародної асамблеї фантастики «Портал», що вручається автору, який відзначився стрімким творчим зростанням за останній рік.

Твори

Романи 1967 «Відкриття себе» 1984 За перевалом 1992 «Должность во Вселенной» 2002 «Время больших отрицаний»

Повісті 1958 «Черные звезды» 1964 «Алгоритм успеха» 1969 «Час таланта» 1972 «Тупик» 1973 «Испытание истиной» 1980 «Встречники» 1988 «Похитители сутей» 1988 «Пятое измерение» 1988 «Пятое путешествие Гулливера»

Оповідання 1957 «Тень на стене» 1961 «Новый лик Земли» 1964 «Обелиск» (у співавторстві з Л. Казаровим) 1965 «Голубые пришельцы» (у співавторстві з Л. Казаровим) 1965 «Опыт аспиранта Кривошеина» [Уривок з роману «Відкриття себе»] 1969 «Жил-был мальчик» 1980 «Перепутанный» 1991 «Визит сдвинутой фазианки»

Премії 2001 «Філософський камінь» — Гран-прі фестивалю «Зоряний міст» за багаторічний внесок у фантастику. 2003 Премія «Аеліта» — за внесок у фантастику

Переклади та видання українською В перекладі українською вийшли декілька книг Савченка: Володимир Савченко. Чорні зорі. Художник: В. Шевченко. Київ: Дитвидав УРСР, 1959. 224 с. (У світі пригод). Володимир Савченко. Назустріч зорям.Зміст: Назустріч зорям; Пробудження професора Берна, Дивна планета Пер. з рос.: В. С. Тімукіна; Худ. О. М. Захаров. Київ: Молодь, 1960. — 84 с. (Бібліотечка пригод та наукової фантастики). Володимир Савченко. Привид часу. Пер з рос. В. Р. Лихогруд, Н. І. Свєчникова; Худ. оформл. Р. З. Масаутова. К.: Молодь, 1964. — 124 с. (Пригоди, подорожі, наукова фантастика).

Також друкував деякі свої оповідання та повісті українською та в перекладі українською в радянській періодиці: Чорні зорі: Науково-фантастична повість / Мал. О. Ілляшенка // Знання та праця, 1958, № 3 — с. , № 4 — с. , № 5 — с. , № 6 — с. , № 7 — с. , № 8 — с. , № 9 — с. , № 10 — с.25-29, № 11 — с. , № 12 — с. Дивна планета: Оповідання // Знання та праця, 1959; № 11 — с.12-15; № 12 — с.21-24 О 17.30 острів злетить у повітря: Сценарій науково-фантастичного фільму / У співавт. з І. Морозом; Мал. А. Місицького // Знання та праця, 1961, № 12 — с.21-26 Привид часу: Повість / Пер. з рос. В. Лихогруд, Н. Свєчнікова // Наука і життя, 1962, № 11 — с.; № 12 — с. ; 1963, № 1 — с.; № 2 — с. Година таланту: Фантастична повість / Журнальний варіант // Наука і суспільство, 1969, № 3 — с.50-56; № 4 — с.38-44; № 6 — с.52-58; № 7 — с.48-54, 59 Жив собі хлопчик…: Фантастичне оповідання // Дніпро, 1969, № 7 — с.109-125 Оповідання // Однокласник (Київ), 1999, № 7 — с. Сигнали з планети Земля (стенограма ювілейних зборів): Науково-фантастичне оповідання / З рос. пер. О. Тесленка // Дніпро, 1980, № 1 — с.127-130 З ним треба по-доброму: Фантастичний жарт // Дніпро, 1981, № 8 — с.118-122 Зелений колір голосу: Науково-фантастичне оповідання / Пер. з рос. Олександра Тесленко // Наука і суспільство, 1980, № 9 — с.50-55, № 10 — с.54-59 Під назвою «Переплутаний»: [Оповідання] // Пригоди, подорожі, фантастика-82. — К.: Молодь, 1982 — с.166-195 П'ята подорож Гулівера: Уривок з повісті // Піонерія, 1987, № 1 — с.20-27 Зустрічники: [Науково-фантастичне оповідання] // Ризиконавти. — К.: Веселка, 1990 — с.239-310 Візит зсунутої фазіанки: [Повість] / Пер. з рос. Михайла Семенюка; Мал. О. Блащука // Наука — Фантастика, 1991, № 1 — с.16-19; № 2 — с.16-19 Мандрівка туди і назад, або Скарб загадкової планети: Типовий науково-фантастичний роман: [Оповідання-пародія] / Пер. з рос. Валентини Митрофанової; Мал. М. Вересюка // Однокласник, 1994, № 3 — с.48, 3-я стор. обкл.

Примітки

Посилання Сторінка автора Сторінка автора (Архив фантастики)