Флавій Орест (, ? — 28 серпня 476, П'яченца) — давньоримський воєначальник, батько останнього імператора Західної Римської імперії Ромула Августа, magister militum італійських військ.

Кар'єра Уродженець Паннонії, син сенатора Флавія Валерія Татула також з Паннонії, який брав участь у переговорах між Східною Римською імперією та Атіллою. Можливо Орест мав німецьке коріння. Після того, як Паннонією став правити вождь гунів Аттіла, Орест приєднався до нього, зайнявши високу посаду секретаря (нотаря) у 449 – 452 роках. Близько 449 року одружився з Барбарією, донькою комеса Ромула. У 449 році був відправлений послом у Константинополь до імператора Валентиніана III. Відправився він з Едеконом, королем скірів, батьком Одоакра, який скине його сина Ромула Августа з посади імператора у 476 році.

Разом вони прибули до двору в Константинополі та передали листи Аттіли, в яких останній звинувачував римлян у переховуванні втікачів, які втекли з його територій та знайшли притулок у Римській імперії. Ставлення до Ореста було нижчим за рангом порівняно з його колегою Едеконом. Біглас, представник Східного Риму під час перемовин, сказав, що Орест — секретар та слуга Атілли, а Едекон — один із найкращих воїнів і представник гунського роду, який набагато перевершує Ореста. Від представників Риму були його батько Татул та тесть — комес Ромул.

У 475 році Орест був призначений magister militum і патрицієм імператором Західної Римської Імперії — Юлієм Непотом, що стало помилкою володаря. До 28 серпня 475 року Орест на чолі федератів захопив владу в столиці імперії Равенні. Непоту довелося втікати у Далмацію, де він і продовжив правити аж до своєї смерті у 480 році. У зв'язку з цим Орест звів свого сина Ромула в ранг авґуста. Так Ромул Август став наймолодшим імператором — йому було тоді всього 12 років.

Короткий час правління У 475 – 476 роках Орест був фактичним правителем Західної імперії. Східні Імператори Зенон і Василіск не прийняли нову владу на заході, і вважали лише Непота своїм повноправним партнером в управлінні Імперією. Але зайняті громадянською війною один з одним, жоден з них не виступив проти Ореста.

У той же час Орест був вільний карбувати нові монети, щоб розплачуватися з найманцями своєї армії. Але відмовивши герулам, скірам і туркілінгам () у вирішенні питання про поселення на італійській землі, Орест викликав їх невдоволення. Племена влаштували війну, об'єднавшись під проводом німецького вождя Одоакра, якого пізніше вони обрали своїм царем. Орест капітулював під П'яченцою і його було взято в полон, а незабаром після 28 серпня 476 року він був страчений Одоакром. Через кілька тижнів Равенна була захоплена, його брата Павла було вбито, Ромула Августа повалили. Цю подію зазвичай називають падінням Західної Римської імперії.

Наслідки

Після цих подій склалося дві думки щодо того, хто був останнім правителем Західного Риму. Ромула Августа вважають узурпатором, а Непот формально був імператором, коли Одоакр взяв владу у Равенні. Багато хто вважає, що Непот, який правив до 480 року у Далмації, є останнім імператором. До того ж Одоакр не претендував на трон після повалення Ромула. Але багато сучасників Непота не визнавали його владу, після того, як він втік до своєї провінції.

Посилання The Decline And Fall Of The Roman Empire Romulus Augustulus (475-476 A.D.)--Two Views у De Imperatoribus Romanis

Примітки

Джерела