Настоя́тель (, калька з , утвореного від — «на» + — «розстановка», «встановлювання») — голова храму або монастиря. У християнстві — клірик, який очолює парафію або монастир. У православній церкві настоятель призначається єпархіальним архієреєм для духовної опіки віруючих та керування причтом і парафією. У своїй діяльності настоятель підзвітний єпархіальному архієрею. Настоятель жіночого монастиря називається настоятелькою або старшою матір'ю.
Настоятель храму Настоятель храму, діал. па́рох (від < — «парафія») — у традиційних церквах — парафіяльний священник, головний священник церкви, духовний батько парафії.
Відповідальність Настоятель відповідає: за правильне, згідне з Церковним Уставом, звершення богослужінь, за церковну проповідь, релігійно-моральний стан та відповідне виховання парафіян.
Обов'язки Настоятель повинен добросовісно виконувати всі богослужбові, пастирські та адміністративні обов'язки, визначені його посадою, згідно з церковними канонами та положеннями статуту про управління церкви. До обов'язків настоятеля належить: керівництво причтом у виконанні ним богослужбових та пастирських обов'язків; нагляд за належним станом храму, за його начинням та вбранням, а також за наявністю всього необхідного для здійснення богослужінь відповідно до вимог богослужбового Уставу та вказівок священноначалія; турбота про правильне та благоговійне читання і спів у храмі; турбота про виконання вказівок єпархіального архієрея; організація катихізаторської, благодійної, церковно-суспільної, виробничої, господарської, освітньої, просвітницької та іншої діяльності парафії; скликання Парафіяльних зборів та головування на них; за наявності достатніх підстав, призупинення виконання рішень Парафіяльних зборів та Парафіяльної ради з віронавчальних, канонічних, богослужбових або господарчих питань з їх подальшим переданням на розгляд єпархіальному архієрею; нагляд за втіленням у життя рішень Парафіяльних зборів та за роботою Парафіяльної Ради; подання єпархіальному архієреєві безпосередньо або через благочинного щорічних звітів про стан парафії та про свою діяльність; ведення офіційного церковного листування; ведення богослужбового журналу та зберігання парафіяльного архіву; видача свідоцтв про хрещення та шлюб; представлення інтересів парафії перед органами державної влади, місцевого самоврядування та суду.
Відпустки Настоятель може отримати відпустку і на певний час залишити свою парафію тільки з дозволу єпархіальної влади.
Настоятель монастиря Настоятелем також йменується керівник чоловічого монастиря. Залежно від конфесії і розмірів монастиря розрізняють: Абат — настоятель християнського монастиря західної традиції, голова ченців. Ігумен — настоятель християнського монастиря східної традиції, голова ченців. Архімандрит — настоятель великого монастиря східної традиції
Див. також Пробст (провст, пробощ) — церковний титул, у деяких церквах — настоятель християнського храму або монастиря.
Примітки
Посилання Інститут Церковного Права Типовий статут парафії Української православної церкви