Фу́рі (від ) — це субкультура або спільнота людей, зацікавлених в антропоморфних тваринах: персонажах, які поєднують людські та тваринні риси, як-от мова, прямоходіння, здатність мислити абстрактно, носити одяг тощо. Хоча образ антропоморфної тварини трапляється в багатьох культурах, сучасна фурі-субкультура сформувалась як фанатський рух у США в 1980-х роках, а згодом поширилась глобально.
Згідно з опитуванням 2008 року Міжнародної дослідницької групи фурі (FurScience), ключовими елементами фендому більшість учасників називали фурі-арт (89 %), участь у конвенціях (79 %), літературу, фанфіки (65 %), а також онлайн-спілкування з іншими фурі (84 %). Близько 73,2 % опитаних фурі ідентифікували себе як чоловіки, приблизно 20 % — як жінки, а решта — небінарні або трансгендерні особи. Середній вік учасників фендому зазвичай коливається від 18 до 30 років, хоча трапляються як підлітки, так і старші учасники .
Фурі-фендом часто характеризується як «інтенсивне хобі» або навіть спосіб життя, у межах якого люди активно самовиражаються через мистецтво, костюми, рольові ігри, спілкування та участь у подіях.
Історія субкультури
Перші антропоморфні зображення тварин зустрічаються ще з часів палеоліту, і пов'язуються зокрема з розвитком практик полювання. Можливо, прадавні мисливці створювали їх для формування певних зв'язків зі здобиччю, для кращого розуміння їх рухів. Найдавнішим відомим антропоморфним зображенням вважається «Людина-лев» зі стоянки Гогленштайн-Штадель у Німеччині, вирізьблена з мамонтового бивня приблизно 40 тисяч років тому.
Антропоморфні образи тварин притаманні численним давнім культурам. Наприклад, у давньоєгипетській міфології боги Анубіс і Бастет зображувалися з людським тілом та головами тварин (шакала й кішки відповідно). У духовному фольклорі корінних американських народів трапляються тварини-трикстери (наприклад, Койот чи Ворон) з людськими рисами. В індуїзмі бог Ґанеша має людське тіло та голову слона. Подібні мотиви широко присутні і в народних казках та байках: наприклад, стародавні збірки «Панчатантра» (Індія) чи давньогрецькі байки Езопа містять оповідання про розумних тварин, що говорять і поводяться як люди. Зазвичай такі сюжети використовувалися для передачі моральних повчань і символізації певних властивостей людини. Дослідники фурі-фендому (зокрема команда FurScience) розглядають ці прадавні приклади як прояв тривалої традиції антропоморфізму, на яку спирається сучасна субкультура.
Формування фан-спільноти (1960–1980-ті роки)
Досить важко прослідкувати, коли саме зародився сучасний рух фурі, оскільки він формувався поступово з фендомів наукової фантастики та коміксів. Передвісниками субкультури вважають культуру коміксів США 1960–1970-х років, зокрема «», які містили відвертий контент або обігрували важливі соціальні теми. Персонажами таких коміксів часто ставали людиноподібні істоти та антропоморфні тварини. Серед ранніх джерел натхнення називають також аніме «Білий лев Кімба», де підіймалися питання співіснування людей і тварин.
У 1976 році Рід Воллер та Кен Флетчер заснували асоціацію аматорської преси (APA) Vootie — клуб художників, що обмінювалися роботами в жанрі «funny animal» (антропоморфні тварини). Видання розповсюджувалося серед учасників через конвенти та особисті контакти й включало й матеріали для дорослих, як-от комікс Ріда Воллера «». Vootie проіснувала до 1983 року, а на її основі 1984 року виникла APA Rowrbrazzle — саме цей перехід часто вважають моментом, коли група поціновувачів «кумедних тварин» перетворилася на фурі-фендом.
Концепція фурі-фендому пов'язана з 1980 роком, коли на конвенції наукової фантастики (Worldcon у Бостоні) навколо антропоморфного мистецтва художника Стіва Ґаллаччі сформувалася група прихильників. Сам термін «фурі-фендом» почали вживати у фензинах приблизно 1983 року, а як самостійна субкультура фендом оформився у 1983—1984 роках.
Протягом 1980-х фурі публікували фензини з тематичними матеріалами; згодом навколо цих видань почали організовувати зустрічі. 21–22 січня 1989 року в місті Коста-Меса (Каліфорнія) відбулася перша фурі-конвенція ConFurence Zero, яку відвідало 65 поціновувачів антропоморфних тварин (зареєструвалося близько 90); програма включала воркшопи, арт-аукціон і перегляд мультфільмів.
У 1990-х інтернет стає доступнішим для широкого загалу, тому фурі починають використовувати його для соціалізації та поширення тематичних матеріалів.
Роль інтернету (від 1990-х)
З появою інтернету фанати отримали нові можливості для спілкування. Наприкінці 1990 року було створено групу новин alt.fan.furry, де любителі антропоморфних тварин обмінювалися інформацією. Поширення отримали BBS-форуми, чат-сервіси та віртуальні середовища — зокрема текстовий онлайн-світ FurryMUCK (1990 рік) — що поєднували прихильників з усього світу. Наприкінці 1990-х — на початку 2000-х з'явилися спеціалізовані вебсайти для фурі: наприклад, спільнотно-хостингова платформа й галерея FurNation (заснована 1996 року). У результаті до кінця 1990-х утворилася розвинена глобальна спільнота. У 2000-х з'явилися масові онлайнові платформи: зокрема, 16 січня 2005 року запрацював сайт Fur Affinity, що став одним із найбільших інтернет-хабів фендому, де десятки тисяч активних користувачів обмінюються артом і коміксами про антропоморфних тварин. Таким чином, інтернет дав можливість швидко розширити аудиторію фендому, залучити нових учасників з різних країн і організувати міжнародне спілкування.
У 2010-ті фурі-фендом продовжив еволюцію разом із розвитком соціальних мереж і технологій. Спільноти фурі активні на платформах Facebook, Twitter, Instagram, Tumblr, TikTok, YouTube, Twitch тощо. Багато художників і косплеєрів (фурс'ютери) демонструють свої роботи та костюми через відеоблоги й стріми. З'явилися віртуальні світи й VR-платформи (наприклад, VRChat), де учасники спілкуються через аватари у вигляді антропоморфних персонажів. Поширені також месенджери й групові чати (Discord, Telegram тощо) для координації заходів та обміну новинами. У глобальному вимірі фурі-фендом став справді міжнародним: конвенції проводяться у багатьох країнах світу, а їхня аудиторія постійно зростає. Наприклад, найбільший щорічний захід Midwest FurFest у США 2023 року зібрав 15 547 учасників. Загалом сьогодні у світі відбувається понад 50 фурі-конвентів на рік, і кількість фанатів та заходів невпинно зростає.
Субкультура
Мистецтво
Одним з ключових складників фурі-фендому є образотворче мистецтво — фурі-арт, який включає малюнки, цифрову графіку, скульптуру, комікси й анімацію. Найпопулярніші сюжети — це оригінальні фурсони (персонажі, що уособлюють творця), а також зображення улюблених персонажів із масової культури або фанатські інтерпретації. Деякі митці створюють цілі графічні новели або комікси з вигаданими світами антропоморфних істот.
Фурі-арт поширюється через численні онлайн-платформи, зокрема Fur Affinity, DeviantArt, Twitter/X, Instagram та Newgrounds. Частина художників працює на замовлення, що є популярною формою фанатської економіки. Деякі фурі-арти мають комерційний успіх і продаються у вигляді принтів, наліпок, значків, футболок тощо.
Ще одним вираженням творчості є виготовлення тематичних об'єктів: м'яких іграшок, статуеток, маскотів. Найвідомішим елементом культури є костюми антропоморфних персонажів — фурс'юти. Це часто повнотілі костюми з хутра, пластику та латексу, які можуть включати складні механізми руху щелеп, електроніку (вентилятори, світлодіоди), підкладки та інші елементи. Їх виготовляють як вручну, так і під замовлення у фахових майстрів. Через високу ціну, не всі фурі мають повний костюм. Часто використовуються спрощені варіанти: лише голова, лапи й хвіст або «халфсьюти» (чи «партіали») з додатковим одягом.
Фурс'юти зазвичай носять на тематичних заходах — фурі-конвенціях, парадах, фотосесіях і навіть у громадських місцях (як форма перформансу або маскування). Для багатьох учасників костюм — це спосіб тимчасово «стати» своїм фурсонним альтер его, втілити його фізично.
Рольові ігри Фурсона ( — від «furry» + «persona») — це вигаданий персонаж, який уособлює фурі-учасника. Фурсона може бути як просто улюбленим героєм, так і символом особистої ідентичності. Вона зазвичай має ім'я, зовнішність, вид (до прикладу вовк, лисиця, дракон тощо), характер, історію й навіть біографію. Часто фурсону змальовують в артах, фанфіках або втілюють у вигляді фурс'юта.
Фурсони активно використовуються у рольових іграх — як текстових (форумні чи чати), так і у віртуальних світах (VRChat, Second Life, IMVU). Рольові ігри дають змогу втілити улюблені образи, експериментувати з соціальними ролями та взаємодіяти з іншими в уявному або напівреальному просторі. Частина учасників обирає фурі-образ як засіб для самовираження або втечі від реального життя, інші — як творче хобі.
Важливою частиною фурі-фендому є також соціальна взаємодія: спільноти у Discord, Telegram, форуми, тематичні сервери Minecraft або VRChat, а також участь у спільних проєктах (наприклад, малювання колективного арту, створення коміксів, організація зустрічей). Багато фурі описують фендом як «друге коло спілкування» або навіть обрану родинуі.
Основні події та фурі-конвенції у світі
Першою конвенцією, присвяченою виключно фендому фурі, стала «ConFurence» — конвенція в Каліфорнії (США), що проводилася щорічно з 1989 по 2003 рік. Надалі виникли й інші великі «аніморфні» конвенти. Наприклад, «Anthrocon» (США) засновано 1997 року, і ця конвенція згодом кілька разів попала до «Книги рекордів Гіннеса» як найбільша у світі. У липні 2024 року на «Anthrocon» зібралося понад 17 тисяч відвідувачів. На «Anthrocon» 2024 у Піттсбурзі (США) тисячі учасників пройшли парадом вулицями міста в костюмах антропоморфних тварин (фурс'ютах). За даними організаторів, «Anthrocon» — «з 1997 року є однією з найбільших фурі-конвенцій світу». Інший приклад — «Midwest FurFest» (Чикаго), що відбувається з 2000 року. У 2022 році він зібрав 13 641 учасника, що зробило його на той час найбільшою фурі-конвенцією у світі (попереднім рекордом володів «Anthrocon»). У 2024 році «Midwest FurFest» досяг позначки близько 16 800 відвідувачів.
В Європі найвідомішою є конвенція «Eurofurence» (заснована 1995 року, місце проведення — переважно Гамбург, Німеччина). Вона описується як «найбільша і найдовше існуюча» щорічна європейська зустріч фурі. Також у різних країнах відбуваються регіональні конвенти: наприклад, у Канаді — «CanFurence», «Texas Furry Fiesta» у США, «Furnal Equinox» у Торонто тощо. У деяких країнах існують невеликі локальні події. Зокрема, в Україні протягом 2000-х — початку 2010-х раз на рік проходила фанатська конвенція під назвою WUFF («Wild Ukrainian Furry Fun», раніше UA Furence, UkrFurence). За спільнотними джерелами, перша така зустріч відбулася у Львові наприкінці 2005 року (11 учасників), а до середини 2010-х її відвідувало вже кілька сотень людей. Окрім формальних конвентів, в різних містах світу фурі-учасники проводять менші невимушені зустрічі (тобто furmeets).
Соціально-психологічні аспекти фурі-фендому
Дослідження психологічних мотивів свідчать, що важливою причиною участі у фурі-фендомі є потреба відчути приналежність до спільноти. Так, команда FurScience за результатами опитувань показала, що фурі значною мірою відчувають задоволення від належності до групи однодумців; за цим показником фурі навіть перевищують представників багатьох інших фанатських спільнот. Інші важливі мотиви — можливість креативно самовиражатися через створення персонажів (фурсону), мистецтво та костюми, а також отримувати нові враження й розваги. З огляду на мотивації учасників, фурі часто цінують «втечу» від рутинного життя, тобто відволікання і розваги, які надає участь у конвенціях і онлайн-спільноті.