А́вгуст-Лю́двіг фон Шле́цер (; 5 липня 1735 — 9 вересня 1809) — німецький історик, публіцист і статистик. Започаткував критичне вивчення історії Русі та Росії. Представник Геттінгенської історичної школи.

Життєпис Народився в місті Гагштадт (нині Кірхберг-ан-дер-Ягст), Вюртемберг. Походив з родини лютеранських пасторів.

Вивчав теологію у Віттенберзькому університеті (1751—1754) та історію в Геттінгенському університеті (1754—1755).

Опанував давньоскандинавську і готську мови, перебуваючи у Швеції (1755—1759).

На запрошення Герарда Міллера приїхав до Російської імперії (1761). У 1761—1767 працював у Петербурзькій академії наук.

Завдяки Кирилу Розумовському отримав посаду ад'юнкта (1762). За наказом імператриці Катерини II став почесним членом Петербурзької академії наук (1765), професором з історії Росії.

Був одним із авторів «норманської теорії». Вів наукову полеміку з Михайлом Ломоносовим, сприяв публікації «Історії Російської» Василя Татищева. Виступав проти поділу народів на «історичні» й «неісторичні».

1767 року обраний іноземним членом Шведської королівської академії наук; того ж року повернувся до Німеччини, оселився в Геттінгені. Обіймав посаду професора Геттінгенського університету, викладав історію та статистику.

Його вважають основоположником принципу поділу народів за мовами, а не за біблійними чи античними принципами. Член Товариства історії і старожитностей російських (1804).

Праці Шлецер — автор робіт з давньоруської граматики, історії, палеографії. Основна праця — «Нестор. Руські літописи давньослов'янською мовою, звірені, перекладені та пояснені А. Л. Шльоцером» (т.1-5, Геттінген, 1802-09; рос. видання СПб., 1808). В останні роки діяльності визнав і доводив автентичність «Слова о полку Ігоревім». Праці Шлецера мали великий науковий резонанс у російській та українській історіографії другої пол. 18-20 ст. Праці з історії Руси — «Probe russischer Annalen» (1768), «Nestor. Russische Annalen in ihrer slawonischen Grundsprache verglichen, übersetzt und erklärt», I — V (1802–1809), перекладені на російську мову і видані Язиковим (І — III) 1809–1819.

Написав прижиттєву (стосовно І. Котляревського) рецензію на перше видання «Енеїди» 1798 р.Ільницька Луїза. Перше видання «Енеїди» (1798) Івана Котляревського у Геттінгені (Німеччина) / Записки Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника: збірник наукових праць / Нац. акад. наук України; редкол.: М. М. Романюк (голов. ред. та ін. — Львів: ЛННБ України ім. В. Стефаника. — Вип. 9 (25). — 2017. — С. 66.Jeneida na Malorossijskij jazyk parelitziovannaja J. Kotliarevskim // Göttingische Anzeigen von gelehrten Sachen unter der Aufsicht der königl. Gesellschaft der Wissenschaften. — Göttingen. — 1801. — Bd. 1, N 35. — p. 350—351.

Neuverändertes Rußland oder Leben Catharinä der Zweyten Kayserinn von Rußland: aus authentischen Nachrichten beschrieben, Riga; Leipzig 1767 () August Ludwig Schlözers […] Vorstellung seiner Universal-Historie, Göttingen; Gotha 1772—1773 (Bd. 1 als , Bd. 2 als ) Oskold und Dir, Göttingen/Gotha 1773 (Digitalisat) Ludwig Ernst, Herzog Zu Braunschweig Und Lüneburg, kaiserl. königl. und des h. Römischen Reichs FeldMarschall, Göttingen 1787 (Digitalisat) Kritische Sammlungen zur Geschichte der Deutschen in Siebenbürgen. Göttingen 1795 (Volltext) Münz-, Geld-, und Bergwerks-Geschichte des Russischen Kaiserthums, Göttingen 1797 (Digitalisat) De vita dei, Vitembergae (Digitalisat)

Примітки

Джерела Кулинич І. Шлецер Август-Людвіг // Общественная и частная жизнь Августа Людвига Шлецера, им самим описанная: Пребывание и служба в России, от 1761 до 1765 г.; известия о тогдашней русской литературе. / Перевод с немецкого с примечаниями и приложениями В. Кеневича. // Сборник отделения русского языка и словесности Императорской академии наук. — Т. XIII. August Ludwig v. Schlözer: Vorbereitung zur WeltGeschichte für Kinder. Ein Buch für Kinderlehrer. Hrsg. von Marko Demantowsky und Susanne Popp, Göttingen 2011 ISBN 978-3-525-35844-3. August Ludwig v. Schlözer: Vorstellung seiner Universal-Historie (1772/73): mit Beilagen. Nachdruck der Ausgabe Göttingen, Gotha, Dieterich, 1772. Neu hrsg., eingeleitet und kommentiert von Horst Walter Blanke. Spenner, Waltrop 1997 ISBN 3-927718-85-8. Eduard Winter (Hg.): August Ludwig v. Schlözer und Rußland. Briefe und Rapporte von und an Schlözer 1764—1803. Berlin/DDR 1961 (Briefe und Studien zur Geschichte Osteuropas, 9). Martin Peters: Altes Reich und Europa. Der Historiker, Statistiker und Publizist August Ludwig (v.) Schlözer (1735—1809). Lit, Münster u. a. 2003, ISBN 3-8258-6236-4 (zugl. Dissertation der Universität Marburg, 2000). Werner Hennies: Die politische Theorie Schlözers zwischen Aufklärung und Liberalismus. München 1985 (Nachlaß-, Werk- u. Literaturverzeichnis, S. 264—301) Friederike Fürst: A. L. Schlözer, ein deutscher Aufklärer im 18. Jahrhundert. Heidelberg 1928 (Heidelberger Abhandlungen zur mittleren und neueren Geschichte, H. 56). Ferdinand Frensdorff: Von und über Schlözer. Berlin 1909. Christian von Schlözer: Schlözers öffentliches und Privatleben aus Originalurkunden und mit wörtlicher Beifügung mehrerer dieser letzteren. 2 Bde., Leipzig 1828. Grete Gonser: Schlözers Wurzeln in Hohenlohe, Kirchberger Hefte Nr.8/2009, 28 Seiten + Stammbaum der Familie, herausgegeben vom Museums- und Kulturverein Kirchberg. Martin Peters: Möglichkeiten und Grenzen der Rezeption Rousseaus in der deutschen Historiographie. Das Beispiel der Göttinger Professoren August Ludwig von Schlözer und Christoph Meiners. In: Herbert Jaumann (Hg.): Rousseau in Deutschland. Berlin & New York 1995, S. 267—289. Jürgen Voss: Schlözer und Frankreich. In: Gonthier-Louis Fink (Hg.): Germanistik in interkultureller Perspektive. Straßburg 1988, S. 93–105. Richard Saage: August Ludwig Schlözer als politischer Theoretiker. In: Hans-Georg Herrlitz, Horst Kern (Hg.): Anfänge Göttinger Sozialwissenschaft. Methoden, Inhalte und soziale Prozesse im 18. und 19. Jahrhundert. Göttingen 1987, S. 13–54. Horst Kern: Schlözers Bedeutung für die Methodologie der empirischen Sozialforschung. In: ebd., S. 55–71. Hans Erich Bödeker: Ein Schriftsteller … ist ein unberufener, unbesoldeter Diener der bürgerlichen Gesellschaft. Zum aufklärerischen Engagement August Ludwig Schlözers (1735—1809). In: Photorin. Mitteilungen der Lichtenberg-Gesellschaft (1987) H. 11/12, S. 3–18. Ursula A. J. Becher: August Ludwig von Schlözer — Analyse eines historischen Diskurses. In: Hans E. Bödeker u.a. (Hg.): Aufklärung und Geschichte. Studien zur Geschichtswissenschaft im 18. Jahrhundert. Göttingen 1986, S. 344—362. Günter Mühlpfordt: Völkergeschichte statt Fürstenhistorie — Schlözer als Begründer der kritisch-ethnischen Geschichtsforschung. In: Jahrbuch für Geschichte 25 (1982), S. 23–72. Otto Brinken: Der Professor aus Göttingen und die rappelköpfigen Bauern. Zu drei bemerkenswerten historischen Kinderbüchern August Ludwig v. Schlözers im Kontext des Geschichtsbuchs im 18. Jahrhundert. In: Die Schiefertafel 4 (1981), S. 25–47. Ursula A. J. Becher: August Ludwig von Schlözer. In: Hans-Ulrich Wehler: Deutsche Historiker. Band 7, Göttingen 1980, Seite 7–23. Ján Tibenský: Schlözers Bedeutung für die in der Slowakei im 18. Jahrhundert herrschenden Ansichten über die Slawen. In: Eduard Winter (Hg.): Lomonosov — Schlözer — Pallas. Deutsch-russische Wissenschaftsbeziehungen im 18. Jahrhundert. Berlin 1962, S. 228—244. Theodor Heuss: August Ludwig von Schlözer und seine Tochter. In: Ders.: Schattenbeschwörung. Randfiguren der Geschichte. Stuttgart & Tübingen 1947; Klöpfer und Meyer, Tübingen 1999, ISBN 3-931402-52-5. Hans Dieter Haller: August Ludwig von Schlözer (1735 bis 1809), in: Pegasus auf dem Land — Schriftsteller in Hohenlohe. Baier-Verlag 2006, S. 116—123 Han F. Vermeulen: 'From the Field to the Study. A. L. Schlözer and the Invention of Ethnology'. In: Han F. Vermeulen: Before Boas. the genesis of ethnography and ethnology in the German Enlightenment. Lincoln & London, University of Nebraska Press, 2016. ISBN 978-0-8032-5542-5

Посилання

Schlözeriana auf historicum.net Schlözers Stats-Anzeigen (Digitalisate) August Ludwig Schloezer's Briefwechsel, meist historischen und politischen Inhalts , 1778 (Digitalisat) August Ludwig Schlözer's öffentliches und privat-Leben, von ihm selbst beschrieben, 1802 (Digitalisat) Vorbereitung zur Weltgeschichte für Kinder (1. Teil, 6. Auflage), Göttingen 1806 (Digitalisat). Vorbereitung zur Weltgeschichte für Kinder (2. Teil), Göttingen 1806 (Digitalisat).