Бугійська мова (самоназва ᨅᨔ ᨕᨘᨁᨗ, basa ugi) — мова бугійців, поширена в південній частині острова Сулавесі, Індонезія, а також серед розрізнених груп бугійців на Малайському архіпелазі. Число носіїв — бл. 4 млн. Назва «бугійська» походить від малайського назви цього народу: Bugis.
Мова використовує традиційну писемність лонтара, спроби латинізації (за зразком інших мов Індонезії) почалися відносно недавно.
Найдавніший пам'ятник — величезний цикл епічних поем «Ла Галіго» (XV століття, найдавніші збережені списки — XVIII століття).
Лінгвістична типологія Бугійська мова є мовою ергативного ладу. За походженням тісно пов'язана з мовами західної частини Малайського архіпелагу — яванською, мадурською і сунданською. Бугійці мають ряд спільних слів з даними мовами.
Географічне поширення
Писемність Традиційно для бугійської мови використовується писемність лонтара. В наш час відбувається процес витіснення традиційної писемності латинським алфавітом.
Посилання
Buginese Soppeng dialect Buginese text written in Latin alphabet Buginese details at Ethnologue The I La Galigo Epic Cycle of South Celebes and Its Diffusion Languages of South Sulawesi S.I.P. Meryam Pomšahár Sunusi's Website Бугійська мова на сайті Ethnologue: Bugis. A language of Indonesia Бугійська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Buginese Бугійська мова на сайті WALS Online: Language Bugis