А́нджей Ґоло́мб (, 1837, Львів — 2 липня 1903, там само) — польський архітектор та підприємець в Галичнині (Австро-Угорщина).
Біографія Почав кар'єру як каменярський челядник, з часом став власником великої будівельної фірми. Протягом 25 років був членом магістрату. Член торгово-промислової палати. Провадив активне будівництво у 1887—1903 роках. Споруджував житлові будинки у Личаківській дільниці Львова.
Поширеною є думка про те, що дружина Ґоломба послужила прототипом головної героїні роману Габріелі Запольської «Моральність пані Дульської». Сам же Голомб був відображений як Феліціан Дульський. Цю думку не поділяє польський історик Станіслав Нічея.
Помер Анджей Ґоломб від цукрового діабету у Львові, похований на Личаківському цвинтарі у родинній каплиці (полі № 8). Мав чотирьох синів та три доньки. У 1905—1943 роках іменем Ґоломба називалась вулиця у Львові, забудована цим архітектором (нинішня вулиця Верхратського).
Будинки, споруджені фірмою Анджея Ґоломба Ансамблі нинішніх вулиць Верхратського, Заньковецької, Кравчука, Садовського, Севастопольської, Патріарха Димитрія Яреми. Будівля школи імені Абрагама Кона на нинішній вулиці Арсенальській, 3 (1873—1875, спільно з Йозефом Енґелем старшим та Міхаелем Герлем). Дім убогих ізраелітів фундації Германа Гешелеса на нинішній вулиці Софії Яблонської, 36 (1895—1896). Комплекс з трьох чиншових кам'яниць на розі нинішніх вулиць Івана Франка та Парковою (1896—1898; співавтор Адам Топольницький). Комплекс з декількох чиншових кам'яниць на нинішній вулиці Лисенка, 4, 6, 8 споруджені за проєктом Маврикія Зільберштайна у співавторстві з Анджеєм Ґолумбом. Будинок родини Кіндлер на нинішній вулиці Патріарха Димитрія Яреми, 20 (1890-ті роки). Синагога «Зіхрон Йозеф» на нинішній вулиці Софії Яблонської, 3 (1897—1898). Комплекс з декількох чиншових кам'яниць на розі нинішніх вулиць Гулака-Артемовського та Кльоновича споруджених на замовлення Мойзеша Обергарда (1899). Наріжна чиншова кам'яниця Ґрюбелів на розі нинішніх вулиць Патріарха Димитрія Яреми та Верхратського (початок XX століття). Окремі будинки на нинішніх вулицях Бандери, 87, Левицького, 17, Крушельницької, 5, Мартовича, 9, Франка, 9, 28, 39; вулиці Личаківській, 9, 39—47, 55, 57; Валовій, 19.
Примітки
Джерела
Licytacye // Gazeta Lwowska. — 1903. — nr 165. — 22 lipca. — S. 6. Nicieja S. Lwów. Ogród snu i pamięci. Dzieje Cmentarza Łyczakowskiego oraz ludzi tam spoczywających w latach 1786—2010. — Opole: Wydawnictwo MS, 2011. — S. 249—251. — ISBN 978-83-61915-07-2. Wiadomości bieżące. Zmarł Audrzej Gołąb // Słowo Polskie. — 1903. — nr 335. — 21 lipca. — S. 3.