Ісламіза́ція — в VIII—XIX століттях процес поширення ісламу серед певної спільноти чи регіону. Охоплював Близький Схід, Східну і Південну Європу, Кавказ, Персію, Індію та Північну, Центральну і Східну Африку. Супроводжувався витісненням місцевої релігії, частковою арабізацією чи тюркізацією місцевого населення, культурною експансією мусульманських народів.
У сучасній політології також вживається для означення характеру політичних рухів за повернення до мусульмансько-правових норм у державному житті (наприклад, рух ісламізації у Пакистані наприкінці 70-х років ХХ ст.)«Релігієзнавчий словник» / За ред. проф. А. Колодного і Б. Лобовика. — : Четверта хвиля, 1996 р. — 392 с. — С. 135. ISBN 966-529-005-3.
Інше значення — процес посилення впливу ісламу в різних сферах державної політики та суспільного життя, а також процес навернення в іслам частини або цілого народу чи етносу з відмінним від ісламу віросповіданням в певному регіоні або країні.
Див. також
Stop Islamisation Of Europe
Ісламізація Європи Єврабія Критика ісламу
Пантюркізм Арабо-мусульманський культурний регіон Ісламська культура Ісламізація Боснії та Герцеговини Ісламізація Албанії
Примітки
Посилання Ісламізація // Українська Релігієзнавча Енциклопедія