Анзуд (шумерське), Анзу (аккадське; також Зу, «Імдугуд, Ім-Дугуд» = «Буря-Вітер»), Шуту — божественний птах, який символізує блискавку та вітер. Істота пов'язана з Нінігрсу або Нінуртою, богом землеробства та війниHess, C. W. (2012). Anzu (Imdugud). The Encyclopedia of Ancient History..
В шумеро-аккадській міфології велетенський божественний птах, у вигляді «орла з головою лева або левиці (тобто завжди без гриви); й зазвичай, лапи орла стоять на двох гривастих левах». Пізніше (приблизно з XIV ст. до н. е.) Анзуд має також вигляд «велетенського орла». «В написах згадується починаючи з XXVI ст. до н. е. (тексти з Фари, теофорні імена). У міфах Анзуд є посередником між земним та небесним світом, й відповідно — між богами та людьми; він водночас має й добрі, й злі риси»Мифологический словарь. — М. : «Советская энциклопедия», 1990.. Швидше, поєднання лева та орла символізує агресію як на землі, так і на небесах. Зображення Анзу, прикріплені до храмів, виконували апотропейну функцію.
Зображення орлів з головами левів ІІІ тис. до н. е., хоча й анепіграфічні, можна ототожнити з АнзуBraun-Holzinger, E. A. (1987). «Löwenadler.» Reallexikon der Assyriologie 7/1–2: 94–7. Berlin.. Тексти описують пронизливий крик Анзу, дзьоб, схожий на пилку, крила, що розкинулися по небу, та кігті, достатньо великі, щоб хапати диких биків як здобич. Його гніздо — орлине дерево Енкі у далеких горах, звідси його зв'язок з витоками Євфрату та Тигру та його роль охоронця гірських перевалів. Пропозиція пов'язувати Анзу з метеоритними явищами є неспроможною для шумерської міфології та нечіткою для аккадськоїVeldhuis, N. (2004). Religion, literature and scholarship. Leiden.Zand, K. V. (2010). «Zu den Schreibungen des Anzud-Vogels in der Fāra-Zeit.» In D. Shehata, et al., Von Göttern und Menschen: Beiträge zu der Literatur und Geschichte des Alten Orients: 415–42. Leiden.Wiggerman, F. A. M. (1992). Mesopotamian protective spirits: the ritual texts. Groningen..
Вважається, що Анзу був взірцем для перського Сімурга та арабського РухDalley, S. (1998). «The Sassanian period and early Islam, c. AD 224—651.» In S. Dalley, ed., The legacy of Mesopotamia: 163–81. Oxford..
Етимологія Перший корінь «Ан-» (в йменні «Анзуд», «Анзу») має значення шум. «Ан» = «небо; бог неба»С. Крамер, История начинается в Шумере. — М. : Наука, Гл. ред. вост. лит., 1991. — C. 179—180. Другий корінь «-Зуд, -Зу» (та ім'я «Шуту», яке близьке до «-Зуд») можна вважати «власним йменням цього божества».
Міфи про Анзуда
Анзу займає чільне місце у таких композиціях:
У шумерській літературній композиції «Nanshe and the birds» він встановлює долі різних птахів. В шумерському міфі про ЛугальбандуНа ріках вавилонських: з найдавнішої літератури Шумеру, Вавилону, Палестини. — К. : Дніпро, 1991. «Lugalbanda and the Anzud Bird» Анзуд допомагає йому перейти через неприступні гори Хуррум, даруючи надлюдську силу та швидкість герою, коли останній відділяється від своїх військ у горахBlack, J. (1998). Reading Sumerian poetry. Ithaca.. В шумеро-аккадському міфі «Гільгамеш, Енкіду та підземний світ»С. Крамер, История начинается в Шумере. — М. : Наука, Гл. ред. вост. лит., 1991. Гільгамеш зганяє з дерева «хулуппу» Анзуда, який живе на його гілках. Про надзвичайну силу Анзуда свідчить той факт, що саме йому (та ще кільком богам-руйнівникам) боги доручили — виконати присуд про «всесвітній потоп»: — «Анзу пазурями розриває небо — Розум країни — розколото наче глечик»Миф «Про того, хто бачив все»//На ріках вавилонських: з найдавнішої літератури Шумеру, Вавилону, Палестини. — К.: Дніпро, 1991.. В цьому фрагменті «пазурі Анзуда, якими він розриває небо» — це блискавки.
Міф про те, як Анзуд викрав «таблиці долі» (ці таблиці давали владу над богами та людьми, а тому здобув верховенство над всесвітом). В цьому міфі роль Анзу змінилася з позитивної на негативну, навіть демонічну, що було притаманним в період Третьої династії Уру. Бог війни Нінурта був посланий, щоб перемогти йогоFoster, B. R. (2005). Before the muses: an anthology of Akkadian literature. Bethesda, MD.. Міф відомий у двох версіях: старовавилонська версія (тут ймення богів з «шумеро-аккадської міфології») — переможцем Анзуда названий бог Нінгірсу (бог, шанований в місті Лагаші), а в найновіших варіантах міфу — Нінурта. Анзуд краде «таблиці долі» у верховного бога Енліля; богиня-мати Дінгірмах відправляє проти Анзуда «бога війни Нінурту» й дає йому в дорогу сім вітрів. Бог наздоганяє Анзуда й посилає стрілу навздогін птиці. Але, маючи «таблиці долі», Анзуд замовляннями виліковує свою рану. Нінурта зміг забрати «таблиці долі» в Анзуда лише з третьої спроби. На згадку про перемогу — Нінгірсу-Нінурта бере «зображення Анзуда» як свій символ-герб (подібно як в індуїзмі — Вішну узяв як свій герб «зображення переможеної ним — сяючої птиці Гаруди»); новоассирійська версія (тут ймення богів з «вавилоно-ассирійської міфології»): Зу (АнЗу) викрадає таблиці у Бела. Й Анну (верховний бог неба) хоче відправити супроти Зу великих воїнів : Адада (бог грому), Іштар (Велика Богиня війни та кохання), та сина Іштар «Бару» — але вони не наважуються воювати супроти Зу, бо вважають Зу непереможним. Закінчення міфу зіпсоване, й невідомо — чи був Зу кимось переможений; але на пошкоджених табличках можливо прочитати, що супроти Зу зібрався воювати бог Еа (бог ремесел та винаходів, бог річок та озер). Цитата:
— Ану Ададу повелів не ходити.
Богиню кличуть вони, доньку Ану,
Ану повеління своє їй рече:
«Могутня, грізна Іштар, наступай неухильно,
Зу сплюндруй своєю зброєю,
Буде ймення твоє — звеличуватись в сонмі великих богів,
Між богів, твоїх братів, рівних тобі не знайти.
Хай побудовані будуть „богиневі палаци“,
По цілому світу збудуй собі міста,
Хай твої міста зрівняються з Екуром.
Будь величною серед богів, грими своєю славою».
Іштар відповідає на це,
До Ану-отця звертає слово:
«Отче, в неприступні гори хто поспішить?
Хто зрівняється з Зу серед богів, твоїх дітей?
Книги Долі ухопив він руками,
У владу одягся, вкрав закони,
Улетів тоді Зу, в горах усівся,
Рече вустами, ніби боги Дур-Ан-Кішум. „Дур-ан-ки“ = „зв'язок неба і землі“ — тобто „пророцтво богів“; це ж — назва „святилища в Екурі, храмі Енліля у Вавилоні“..
Супостатів своїх він пилом вважає,
Сили його жахаються боги».
Ану Іштар повелів не ходити («Міф про птаха Зу», переклад В. К. Шилейко).
«Зображення Анзуда» в геральдиці «Зображение Анзуда» це, певно, найпопулярніший символ в шумерській геральдиці: Анзуд є центральною фігурою — на давньому шумерському прапорі; на печатці й «кам'яній булаві правителя»; на великому срібном «культовому глеку для олії» зображено «Анзуда, який тримає пазурями хвости двох левів»; також «одним з найкращих ювелірних виробів шумерських часів» вважається «амулет Анзуда з золота та лазурита» (з чого можна зробити висновок, що «кольорами Анзуда» є золотий та синій, тобто «колір небесного вогню-блискавки-сонця» та «колір неба»); також Анзуд був «емблемою бога війни Нінгірсу (бог, який практично тотожний богу Нінурта) з древнього міста Лагаша».
В Інтернеті чомусь розповсюджене твердження, ніби-то «Анзуд пазурами спирається на двох оленей», але насправді таке «зображення з оленями» є винятком; а на переважній більшості зображень — ми бачимо, що спирається-то Анзуд «на двох левів, велетенських та гривастих». Зрозуміло, що ці леви символізують «рев грому при появі Анзуда-блискавки», адже Анзуд це «птиця бурі» (проявляє себе як «блискавка та вітер», подібно ведійському Матарішвану).
Функції Анзуда (божество блискавки, вітру, бурі) та легенди про нього — близькі до легенд про інших «богів блискавки-світла та вітру», перш за все аналоги проявляються в Давній Індії : «птиця блискавки та вітру» МатаріШван (з Вед); згідно з міфом про викрадення Анзудом «таблиць долі» — Нінурта взяв його зображення як свій герб. Ця тема нагадує сюжет в індуїзмі, коли Вішну переміг «сяючу птицю Гаруду» та взяв її зображення як свій герб. Існує гіпотеза, що синьо-золотий Анзуд (та інші древні «орли-блискавки», «Жар-птиці») є праобразом синьо-золотого Київо-Руського герба «Тризуба».
Анзу в сучасній культурі Анзуд згадується у рольовій онлайн-грі «World Of Warcraft: The Burning Crusade», як засіб пересування у вигляді синьо-золотого ворона з йменням «Anzu, The Lord Of Ravens».
Див. також
Анзу (динозавр) Таблиці долі Лугальбанда та птиця Анзуд
Примітки
Література
Braun-Holzinger, E. A. (1987). «Löwenadler.» Reallexikon der Assyriologie 7/1–2: 94–7. Berlin. Мифологический словарь. — М.: «Советская энциклопедия», 1990. «Я открою тебе сокровенное слово…» литература Вавилонии и Ассирии, М., 1981 «Когда Ану сотворил небо…» литература Ассирии и Вавилонии, М., 2000 Крамер С. История начинается в Шумере: Пер. с англ.; комментарии В. К. Афанасьевой. — М.: Наука, Гл. ред. вост. лит., 1991.