Роман Вітольд Інгарден (Інґарден) (; 5 лютого 1893 — 14 червня 1970) — польський філософ, який працював над проблемами феноменології, онтології та естетики.

До Другої світової війни Інґарден публікував більшість своїх робіт німецькою мовою, але під час війни перейшов на польську, внаслідок чого багато його ідей в онтології залишилися невідомими широкому колу філософів.

Біографія Інґарден народився у Кракові, який тоді належав Австро-Угорщині. Він вивчав філософію та математику у Львівському університеті під керівництвом Казимира Твардовського, був вчителем у Львівській Другій гімназії, зокрема - класним керівником класу в якому навчався Лев Кальтенберг . Останній залишив захоплені спогади про Інгардена в книгах "Криниця кохання" та "Уламки розбитого дзеркала". Потім вчився у ГеттІнґенському університеті під керівництвом Едмунда Гуссерля, пізніше переїхав із Гуссерлем до Фрайбурга. Після габілітації Інґарден працював на посаді професора Львівського університету.

Після війни Інґарден працював у Торуні та Ягеллонському університеті в Кракові.

Був членом Польської академії знань (до 1951 року) та Польської академії наук. Почесний доктор Львівської політехніки (1925)

Листувався з Едіт Штайн, монахинею, яку пізніше канонізували.

Онтологія та метафізика Значна частина дослідницької діяльності філософа була присвячена питанням онтології, яку він трактує як апріорне дослідження, предметом чого є не те, що фактично існує, а те, що можливе. Онтологію він протиставляє метафізиці, яка намагається дати відповідь на питання про те, що існує фактично.

Інґарден заперечує трансцендентальний ідеалізм Гуссерля, яке розумів як вчення, у співвідношенні з яким існування так званого 'реального світу' залежить від свідомості. Згідно Інґардену, проблема ідеалізму — реалізму є метафізичною, проте до неї можна підійти онтологічно, шляхом дослідження можливих відношень між свідомістю та світом. У роботі «Суперечка про існування світу» Інґарден прагне описати можливі способи буття та їх можливі співвідношення.

Він розділяє онтологію на формальну, матеріальну та екзистенційну онтології, у співвідношенні з трьома аспектами, котрі можна виділити у будь-якого об'єкта (формальна структура, якісні характеристики та спосіб буття). Категорії формальної онтології пов'язані з відомим онтологічним розрізненням об'єктів, процесів та відношень. Слідом за Гуссерлем Інґарден розрізняє категорії матеріальної онтології; вони включають реальні просторово-часові об'єкти та об'єкти високого рівня, наприклад, твори мистецтва. Також категорії екзистенційної онтології розглядає філософ як ті, що характеризують способи буття: залежне — незалежне існування, існування у часі — поза часом, зумовлене існування — необхідне існування і т. д.

Чотири вищі екзистенційно-онтологічні категорії у Інґардена — це: абсолютне, реальне, ідеальне і чисто інтенціональне існування. Абсолютний (позачасовий) спосіб буття може бути приписаним тільки буттю, що схоже на буття Бога, яке не залежить від того, чи існує або існувало коли-небудь щось ще. Ідеальний спосіб буття — це позачасове існування, таке як існування чисел у платонізмі. Реальний спосіб буття — спосіб існування випадкових просторово-часових об'єктів, до яких реаліст відніс би, наприклад, дерева і скелі. Чисто інтенціональний спосіб буття властивий, наприклад, вигаданим персонажам та іншим об'єктам, що виникли та існують завдяки актам свідомості. Таким чином суперечка між ідеалізмом та реалізмом може бути переформульована у суперечку про те, чи властивий так званому 'реальному світу' реальний або чисто інтенціональний спосіб буття.

Твори

Праці німецькою мовою Intuition und Intellekt bei Henri Bergson, Halle: Max Niemeyer, 1921 Essentiale Fragen. Ein Beitrag zum Problem des Wesens, Halle: Max Niemeyer, 1925 Das literarische Kunstwerk. Eine Untersuchung aus dem Grenzgebiet der Ontologie, Logik und Literaturwissenschaft, Halle: Max Niemeyer, 1931 Untersuchungen zur Ontologie der Kunst: Musikwerk. Bild. Architektur. Film, Tübingen: Max Niemeyer, 1962 Der Streit um die Existenz der Welt, Bd. I, II/I, II/2. Tübingen: Max Niemeyer, 1964 Vom Erkennen des literarischen Kunstwerks, Tübingen: Max Niemeyer, 1968 Erlebnis, Kunstwerk und Wert. Vorträge zur Ästhetik 1937—1967, Tübingen: Max Niemeyer, 1969 Über die Verantwortung. Ihre ontischen Fundamente, Stuttgart: Reclam, 1970 Über die kausale Struktur der realen Welt. Der Streit um die Existenz der Welt, Band III, Tübingen: Max Niemeyer, 1974

Праці польською мовою Niektóre założenia idealizmu Berkeley'a [Some of the Tenets of Berkeley's Idealism]. Lwów. 1931. O poznawaniu dzieła literackiego (The Cognition of the Literary Work of Art), Ossolineum, Lwów: 1937 O budowie obrazu. Szkic z teorii sztuki (On the Structure of Paintings: A Sketch of the Theory of Art), Rozprawy Wydziału Filozoficznego PAU Vol. LXVII, No.2, Kraków, 1946 O dziele architektury (On Architectural Works), Nauka i Sztuka, Vol. II, 1946, No. 1, pp. 3-26 and No. 2, pp. 26-51 Spór o istnienie Świata (Controversy over the Existence of the World), PAU, Vol. I, Kraków: 1947, Vol. II, Kraków, 1948 Szkice z filozofii literatury (Sketches on the Philosophy of Literature), Vol. 1, Spółdzielnia wydawnicza "Polonista, " Łódz, 1947 Elementy dzieła muzycznego (The Elements of Musical Works), Sprawozdania Towarzystwa Naukowego w Toruniu, Vol. IX, 1955, Nos. 1-4, pp. 82-84 Studia z estetyki (Studies in Aesthetics), PWN, Vol. I Warszawa, 1957, Vol. II, Warszawa, 1958 O dziele literackim (On Literary Works). PWN, Warszawa, 1960 Przeżycie — dzieło — wartość (Experience — Work of Art — Value). Wydawnictwo Literackie, Kraków, 1966 Studia z estetyki Tom III (Studies in Aesthetics, Vol. III), PWN, Warszawa, 1970 U podstaw teorii poznania (At the Foundations of the Theory of Knowledge), PWN, Warszawa, 1971 Książeczka o człowieku (Little Book About Man), Wydawnictwo Literackie, Kraków, 1972. Utwór muzyczny i sprawa jego tożsamości (The Work of Music and the Problem of Its Identity), Polskie Wydawnictwo Muzyczne, Warszawa, 1973.

Переклади англійською мовою Controversy over the Existence of the World. Volumes I and II, translated by Arthur Szylewicz, Bern: Peter Lang, 2013 / 2016. Time and Modes of Being, (selection from Der Streit, translated by Helen R. Michejda. Springfield, Illinois: Charles C. Thomas, 1964. The Cognition of the Literary Work of Art, Translated by Ruth Ann Crowley and Kenneth R. Olson. Evanston, Illinois: Northwestern University Press, 1973 The Literary Work of Art, Translated by George G. Grabowicz. Evanston, Illinois: Northwestern University Press, 1973 Letter to Husserl about the VI [Logical] Investigation and ‘Idealism’ In Tymieniecka, 1976 Man and Value, Translated by Arthur Szylewicz. München: Philosophia Verlag, 1983 On the Motives which led Edmund Husserl to Transcendental Idealism, Translated by Arnor Hannibalsson. The Hague: 1976 The Ontology of the Work of Art, Translated by Raymond Meyer with John T. Goldthwait. Athens, Ohio: Ohio University Press, 1989 Selected Papers in Aesthetics, Ed. by Peter J. McCormick, München: Philosophia Verlag,1985 The Work of Music and the Problem of Its Identity, Translated by Adam Czerniawski. London: Macmillan, 1986.

Переклади українською мовою Роман Інґарден. Літературно-художній твір. Пер. з нім. Лариси Цибенко. — Львів: видавництво «Літопис», 2024. — 484 с. ISBN 978-617-7962-28-0

Українські праці, пов'язані з Романом Інґарденом Інґарден Р.'' Художні цінності та естетичні цінності // Філософська думка. — 2005. — № 6. — С. 65-87. Данило Ільницький. Дискусії про зміст і форму мистецького твору (Кляйнер – Інґарден – Рудницький – Антонич) // Письменство Галичини в міжкультурній взаємодії / за ред. Тимофія Гавриліва. Львів: ВНТЛ-Класика, 2015. С. 125-146; Републікація: Посестри: часопис. 2022. №. 38.

Примітки

Джерела Архів Львівського національного університету імені Івана Франка