Казимир Юліан Мокло́вський, або Казімеж Юліан Мокло́вський (; 17 липня 1869, Косів — 14 травня 1905, Львів) — польськийМокловський (Mokłowski) Казімір // — Т. 5. — С. 1636. архітектор, теоретик мистецтва, діяч соціалістичного руху, журналіст, публіцист.
Біографія К. Мокловський народився 17Казимир Мокловський — митець і соціаліст // Zbruč 1869 року в місті Косові на Гуцульщині (нині Івано-Франківської області, Україна). Мечислав, батько архітектораBieńkowski, s. 582., протягом певного часу працював секретарем у гміні КнягининKronika. † Kazimierz Mokłowski // Kurjer Stanisławowski. — 1905. № 1026 (21 maja). — S. 2. .
У 1882—1889 роках навчався у вищій реальній школі у Станиславові (нині Івано-Франківськ), де 1889 року екстерном склав матуру. Після цього вступив на відділ будівництва Львівської політехніки, потім вивчав архітектуру в Цюріху, Берліні (Шарлоттенбурзі) та Мюнхені. Працював у Мюнхені, невдовзі у 1897 році повернувся до Львова. Автор проєктів житлових та громадських будівель у Львові. За проектами Мокловського виготовлялися меблі в «закопанському стилі».
Як мистецький критик друкував статті у газетах «Кур'єр львівський», «Слово польське», «Правда» (Варшава). Автор теоретичних праць з історії архітектури, а також з питань пошуку нового стилю в архітектурі, заснованого на народних взірцях. Автор книги «Sztuka ludowa w Polsce», виданої у Львові 1903 року, репринт 2006 року видавництва «Altair».
Помер 14 травня 1905 року у Львові. Похований на Личаківському цвинтаріOrłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie. — Wyd. drugie, rozszerzone. — Lwów—Warszawa: Książnica-Atlas, 1925. — S. 198. . На честь Мокловського у 1934—1943 роках називалася вулиця у Львові (нині вулиця Копистинського).
Друковані праці Зробив та опублікував світлини давніх дерев'яних церков ГаличиниСічинський В. Дерев'яні дзвіниці і церкви Галицької України XVI—XIX ст . — Львів, 1925. — С. 4.. Przyczynek do dziejów gotyku i stylu przejściowego w budownictwie cerkiewnem drewianem na Rusi Halickiej // Sprawozdania komisji do badań historyi sztuki w Polsce. — 1906. — T. 8. — № 1 — 2. Sprawozdanie z wycieczki 1904 r. w celu badania sztuki ludowej // Sprawozdania komisji do badań historyi sztuki w Polsce. — 1905. — S. 199—228. Zamek Sobieskiego w Olesku // Przegląd historyczno-wojskowościowy. — 1936. — T. 9. — 92—105.
Відомі роботи Мокловського Займався перебудовою замку у Червоногроді для княгині Любомирської. Комплекс споруд санаторію Аполінарія Тарнавського в Косові (1895—1900). Єврейський шпиталь (нині пологовий будинок) на теперішній вулиці Рапопорта, 8 у Львові (1899—1902). Внутрішні розписи братів Е. і М. Флеків. Проект перебудови Порохової вежі у Львові для потреб Міського архіву Будинок Тадеуша Чарнецького №38 при вулиці Пекарській у закопанському стиліOrłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów—Warszawa, 1925. — S. 191. (1905); будинок №7 на вулиці Мартовича (1904–1906) у Львові. Оформлення в закопанському стилі їдальні та спальних приміщень інтернату імені Г. Пірамовича у Львові (нинішня вулиця Коновальця, 6)Biriulow J. Rzeźba Lwowska od połowy XVIII wieku do 1939 roku. Od zapowiedzi klasycyzmu do awangardy. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 136. — ISBN 978-83-7543-009-7. . Стадіон і критий манеж польського «Сокола» (нині стадіон Львівського університету фізичної культури) на вулиці Марка Черемшини у Львові. Збудований фірмою Івана Левинського у 1896-1897 році, ймовірно за проектом Мокловського. Стилістично близький до закопанського стилю і водночас до т. зв. «гуцульської сецесії».
Примітки
Джерела
Bieńkowski W. Mokłowski Kazimierz Julian, pseud. i krypt. Galileusz, K. M., (k. m.), Ka. Zmokł., Kaz. Mokł., (m-i), M-i, Zm., Zmogus, Zmokł., Żaba, Żabski (1869–1905) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1976. — t. XXI. — S. 582—585. Jodłowska R. Österreichisches Biographisches Lexikon. — 1988 Т. 6. — S. 349. — ISBN 3-7001-1483-4. Łoza S. Słownik architektów i budowniczych polaków oraz cudzoziemców w Polsce pracujących. — Warszawa: Wydawnictwo im. Mianowskiego, Instytutu popierania nauki, 1931. — S. 232.