Бе́лзьке князі́вство — давньоукраїнське удільне князівство династії Рюриковичів, з центром у місті Белз. Займало територію Белзької землі.
Короткі відомості
Белзьке князівство існувало у XII–XV століттях, у пасмовому Побужжі. Белзьке князівство виникло близько 1170 року, внаслідок феодального роздроблення Русі. У 1240 році Белзьке князівство розгромили татаро-монголи. Відносно самостійним, Белзьке князівство існувало за життя Олександра Всеволодовича (1215–1233).
Протягом першої третини XIII століття, князь Олександр Всеволодич прагнув закріпитися на Белзькій землі, але зазнав поразки у боротьбі з Данилом Романовичем (1234), після чого Белзьке князівство приєднано до Галицько-Волинського князівства.
Після смерті Олександра Всеволодовича, Белзьке князівство перебувало у складі Галицько-Волинського князівства Романовичів, аж до 1349 року. Белзьке князівство, разом з Холмщиною, було надане як лен Юрію Наримунтовичу, який утримував Княже місто Белз, до походу Людовика Угорського у 1377 року. Після цього, Белзька та Холмська волості, були долучені до Руського домену, яким управляв Володислав Опольський.
З 1388 року — у Белзькому князівстві, закріпилась Мазовецька гілка польських князів П'ястів. Першим її представником був Земовит IV Плоцький. Князівство він отримав від Владислава II Ягайла, як посаг за свою дружину Олександру Ольгердівну.
У часі громадянської війни 1431 року, Земовит V Белзький, взяв командування над польськими військами, воював і його брат Владислав І. Князь Казимир II і староста Ян Менжик, з 6-тисячним белзьким військом, обложили Олесько. В розпал цих боїв, у Белзі вибухнуло повстання українського населення. Було організовано ополчення та здобуто місто Буськ, у тилу мазовецького війська. Для втихомирення населення Белзького князівства, король Владислав II Ягайло мусив знімати облогу Володимирської столиці.
Припинення династії західно-мазовецьких князів П'ястів у 1462 році, спричинило входження Белзького князівства безпосередньо до Корони Польської.
Князі 'Белзькі князі Роки Князь Примітки1170—1195Всеволод I1195—1207Олександр Всеволодович1208—1211Василько Романович1211—1215Всеволод II1215—1233Олександр ВсеволодовичВдруге1233—1241Данило Романович1241—1245Всеволод III1245—1269Лев Данилович1269—1301Юрій Львович1352—1377Юрій Наримунтович1377—1382Володислав Опольський1383—1387Юрій НаримунтовичВдруге1388—1426Земовит IV1426—1434Земовит V1426—1442Казимир II Белзький1426—1427Тройден II1442—1455Владислав I Плоцький1455—1462Земовит VI1455—1462Владислав II Плоцький
Джерела та література Книш Я. Б. Белзьке князівство // Енциклопедія історії України: Т. 1: А—В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2003. — 688 с.: іл. Котляр М. Ф. Белзька земля // Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк: Вежа, 2000. Радянська енциклопедія історії України''. — К., 1969. — Т. 1.