Джейн Сеймур Фонда (; 21 грудня 1937, Нью-Йорк) — американська акторка, модель, письменниця, кінопродюсерка, громадська активістка (зокрема, енвайронменталістка і феміністка) та філантропка.

Біографія Народилася в родині актора Генрі Фонди. Названа на честь леді Джейн Сеймур, королеви Англії. Навчалася в нью-йоркській Акторській студії, після чого стала моделлю і одночасно працювала в театрі.

У пошуках самостійності в середині 60-х переїхала до Франції. В 1965 одружилася з режисером Роже Вадимом. У 1973 розлучилася з ним і одружилася з ліберальним політиком Томом Гайденом. Активно залучилася до політичної діяльності, почала брати участь в антивоєнних демонстраціях.

В 1990 розлучилася і в 1991 одружилася з кіномагнатом Тедом Тернером. У 2001 році розлучилася через зраду чоловіка.

Кінокар'єра Всі ролі Джейн Фонди в кіно можна розділити на дві групи. В одних її знімали в образі «сексуальної кішечки», в інших Фонда намагалася вирватися з нав'язаного режисерами амплуа і проявитися насамперед як драматична акторка.

Після модельної та театральної роботи стала зніматися в кіно, хоча режисери спочатку не розпізнали її акторського дару і в основному експлуатували її зовнішність. Пізніше зіграла у вестерні «Кет Балу» (1965) Еліота Сільверстайна і «Барбареллі» (1968) Роже Вадима, спародіювавши свої ролі тих років.

Справжню кар'єру Джейн Фонда в кіно почала з «Неймовірної історії» (1960) І. Логана, за якою рушили «Прогулянка по дикому шляху» (1962), в тому ж році Фонда знялася у фільмі Д. К'юкора «Доповідь Чепмена», потім у картині «Неділя в Нью-Йорку». Тільки тоді Фонда змусила заговорити про себе по-справжньому, хоча критика оцінила всі ці її роботи неоднозначно. Одні, не заперечуючи здібностей молодої акторки, говорили про те, що самі фільми не заслуговують на увагу, інші, навпаки, вважали їх цікавими й відзначали успіх Фонди, якого вона досягла в цих фільмах.

У Роже Вадима Фонда знялася в гучній еротичній картині «Барбарелла».

Проте нарешті вона проявила себе як блискуча драматична акторка у фільмі Сідні Поллака «Загнаних коней пристрілюють, чи не так?» (1969). Цей фільм відразу після виходу на екрани США з'явився і в СРСР, що стало рідкісним винятком, причому його навіть показали на телебаченні. Зазвичай радянська аудиторія бачила тільки старі, зняті кілька десятиліть тому, американські фільми, і то не всі. Картина відомого американського режисера, в якому зображена драматична історія часів економічної кризи 30-х, мусила продемонструвати радянським людям безрадісну і повну поневірянь життя сучасного капіталістичного суспільства. Попри те, що в цьому фільмі повною мірою розкрився драматичний талант Джейн Фонди, Американська академія кіномистецтва не удостоїла її «Оскара».

У 1978 році у за роль американської драматургині Ліліан Геллман у фільмі «Джулія» (1977) вона отримує «Золотий глобус» як найкраща акторка.

Свій перший «Оскар» Джейн Фонда отримала за роль повії у фільмі «Клют» (1971). Другу премію отримала за роль у «Поверненні додому» (1978), де відбилися її враження від пережитого під час війни у В'єтнамі.

Наприкінці 70-х Джейн Фонда заснувала власну компанію «ІПС філмз». Її картини відразу ж привернули увагу критики. Це перш за все трилер з елементами детективу «Китайський синдром» (1979), де розповідається про замовчування аварії на атомній станції, і «На золотому озері» (1981), де Фонда зіграла в дуеті зі своїм батьком. Пізнішими її роботами стали ролі у фільмах «Старий грінго» (1989) і «Стенлі і Айріс» (1990).

У 1990 році після провалу в прокаті фільму «Стенлі і Айріс» Фонда кілька років не знімалася, оголосила про завершення роботи в кіно і зосередилась на громадській діяльності. У 2005 вона повернулася в кінематограф, зігравши у фільмі «Якщо свекруха — монстр» в дуеті з Дженніфер Лопес.

Громадська діяльність

Можливо, саме завдяки Джейн Фонді фільм Сідні Поллака «Загнаних коней пристрілюють, чи не так?» (1969) потрапив в СРСР, оскільки на той час Фонда почала займатися політикою. Її поїздка до Північного В'єтнаму у розпал війни викликала справжню бурю в американській пресі. Акторка отримала прізвисько «ханойська Джейн». Тоді ж вона вперше на кілька років перестала зніматися. У кінці сімдесятих Фонда знову повернулася в кіно і досягла успіху.

Після 1990 року Джейн Фонда продовжує громадську діяльність і постійно з'являється на сторінках світської хроніки. Вона демонструє активний спосіб життя, дає поради щодо здоров'я. Джейн Фонда розробила відомий комплекс вправ з аеробіки. Для цього вона випустила спеціальну книгу «Джейн Фонда. Вправи» і прості інструкції до неї, записані на відеокасетах, а потім організувала мережу спортивних залів по всій Америці.

У листопаді 1993 Фонда побувала в Москві з Тедом Тернером, якому була вручена Міжнародна Леонардо-премія. Під час одного з приїздів до Росії Джейн Фонда взяла участь у знаменитому пробігу навколо Кремля.

Фільмографія Рік Фільм Оригінальна назва Роль 1960 Велика історія Tall Story Джун Райдер 1962 Період регулювання Period of Adjustment Ізабель Хаверстік 1962 Рапорт Чепман The Chapman Report Кетлін Барклай 1962 Прогулянка по дикому шляху Walk on the Wild Side Кітті Твіст 1963 Неділя в Нью-Йорку Sunday in New York Ейлін Тайлер 1963 Холодним вдень In the Cool of the Day Крістін Боннер 1964 Карусель La Ronde Софі 1964 Хижаки Les Félins Мелінда 1965 Кет Балу Cat Ballou Кетрін Балу 1966 Погоня The Chase Ганна Рівз 1966 Кожну середу Any Wednesday Еллен Гордон 1966 Гра закінчена La Curée Рене Саккард 1967 Босоніж по парку Barefoot in the Park Корі Браттер 1967 Квапливий захід Hurry Sundown Джулі Енн Ворен 1968 Три кроки в маренні (сегмент «Метценгерштейн») Tre Passi Nel Delirio Федеріка 1968 Барбарелла Barbarella Барбарелла 1969 Загнаних коней пристрілюють, чи не так? They Shoot Horses, Don `t They? Глорія 1971 Клют Klute 1972 Усе відмінно Tout va bien 1973 Стельярд Блюз Steelyard Blues Алан Майерсон 1973 Ляльковий будиночок A Doll's House Нора Гелмер 1976 Синій птах The Blue Bird 1977 Джулія Julia 1977 Аферисти Дік та Джейн розважаються Fun With Dick And Jane Джейн 1978 Повернення додому Coming Home 1978 Наближається вершник Comes a Horseman 1979 Китайський синдром The China Syndrome Кімберлі Веллс 1979 Електричний вершник The Electric Horseman 1980 З дев'яти до п'яти Nine to Five Джуді Бернлі 1980 Вся ця дурниця Rollover Лі Вінтерс 1981 На золотому озері On Golden Pond Челсі Тейер Вейн 1984 Ляльковий майстер The Dollmaker Герті Невелс 1985 Агнець божий Agnes of God 1986 На наступний ранок The Morning After Алекс-«Вівіка» 1989 Старий грінго Old Gringo Геррієт Вінслоу 1990 Стенлі та Айріс Stanley & Iris Айріс Кінг 2002 У пошуках Дебри Вінгер Searching for Debra Winger в ролі самої себе 2005 Якщо свекруха — монстр Monster-in-Law Віола Філдс 2007 Крута Джорджія Georgia Rule Джорджія Рендалл 2015 Юність Youth Бренда Морель 2015 Батьки та дочки Fathers and Daughters Тедді Стентон 2018 Книжковий клубBook ClubВівіан 2022 УдачаLuckДракониха Бейб (голос) 2023 Книжковий клуб: Новий розділBook Club: The Next ChapterВівіан

Нагороди та номінації НагородаРікКатегоріяРоботаРезультат Оскар1970Найкраща жіноча рольЗагнаних коней пристрілюють, чи не так?1972Клют1978Джулія1979Повернення додому1980Китайський синдром1982Найкраща жіноча роль другого плануНа золотому озері1987Найкраща жіноча рольНаступного ранкуBAFTA Film Awards1968Найкраща іноземна акторкаБосоніж в парку1971 Найкраща жіноча рольЗагнаних коней пристрілюють, чи не так?1972Клют1979Джулія1980Китайський синдром1983Найкраща жіноча роль другого плануНа золотому озеріЗолотий глобус1962Найбільш перспективний новачокВелика історія1963Найкраща жіноча роль — комедія або мюзиклПеріод регулювання1966Кет Балу1967Кожну середу1970Найкраща жіноча роль — драмаЗагнаних коней пристрілюють, чи не так?1972Клют1973Світова улюблениця в кіно 1977Найкраща жіноча роль — драма Джулія1978Світова улюблениця в кіно 1979Найкраща жіноча роль — драма Повернення додомуСвітова улюблениця в кіно 1980 Найкраща жіноча роль — драма Китайський синдром1982Найкраща жіноча роль другого плануНа золотому озері1985Найкраща жіноча роль у мінісеріалі або телефільміЛяльковий майстер2016Найкраща жіноча роль другого плануЮність2021Премія імені Сесіля Б. Де Мілля Еммі1984Найкраща жіноча роль у мінісеріалі або телефільміЛяльковий майстер1995Найкраща інформаційна програмаЖіноче століття2013Найкраща запрошена акторка в драматичному телесеріаліНовини20142017Найкраща жіноча роль у комедійному телесеріа볥рейс і ФренкіПремія Гільдії кіноакторів США2014Найкращий акторський склад у фільміДворецький2017Найкраща жіноча роль у комедійному серіалі Ґрейс і Френкі20182019 Супутник2016Найкраща акторка другого плануЮність Кінопремія «Вибір критиків»2014Найкращий акторський складДворецький Вибір телевізійних критиків2013Найкраща запрошена акторка в драматичному телесеріаліНовини Венеційський кінофестиваль2017Почесна нагорода «Золотий лев»Національна рада кінокритиків США2005Премія за життєві досягнення в галузі кіно

Примітки

Посилання

«Ханойська Джейн» розкриває душу Peter Brush. Hating Jane: The American Military and Jane Fonda Hanoi'd with Jane Hanoi Jane: Yesterday's Fiery Communist Revolutionary Текст запису Джейн Фонди з ханойського радіо 22 серпня 1972 року