Слобода (до 1946 року — Слобода Вислоцька) — колишнє село в Українському Поліссі (на той час УРСР, нині знаходиться на території України), у складі Калинівської сільської ради Народицького району Житомирської області. До 1954 року — адміністративний центр Слобідської сільської ради Базарського району. До 1923 року село входило до складу Базарської волості Овруцького повіту Волинської губернії.
Відселене внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Розташовувалось за 21 км південніше смт Народичі, за 10 км на південний захід від села Базар.
Село було повністю відселене у 1990 або 1991 році через радіоактивне забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС, а також село увійшло до зони безумовного (обов'язкового) відселення (друга зона). Мешканців села було переселено до села Долинівка. Зняте з обліку рішенням Житомирської обласної ради від 21 червня 1991 року через відсутність постійного населення.
Назва та статус
Вперше згадується в атласі «Землі Руські» Речі Посполитої періоду XVI—XVII століть (виданий Краківською академією наук в 1899—1904 роках), де воно позначене, як невеличке поселення, хутір, фільварок з назвою Вислоцького ()Атлас «Землі Руські» Речі Посполитої періоду XVI—XVII століть з історичного атласу Речі Посполитої / Під ред. О. Яблонського. — Варшава-Відень: Краківська академія наук, 1899—1904. — С. 8..
Пізніше, вже за Російської імперії, на «Спеціальній мапі західної частини Росії Г. Л. Шуберта», що була складена в 21—39 роках XIX століття, це поселення позначене як сільце (), що мала від 5 до 20 дворів з назвою Вислоцького ()Специальная карта Зап.части России Г. Л. Шуберта / Под ред. Ф. Ф. Шуберта. — С.-Петербург: Военно-топографический департамент , 1849. — С. XL..
Точніші дані про це поселення вказані у «Списку населених місцевостей І стану Овруцького повіту Волинської губернії», складеному у 1859 році. З цього документу відомо, що в ті часи на місті сучасного села Слобода існувало не одне, а два невеличкі поселення, що мали різні статуси та назви, це слобода Вислоцька та Вислоцьке Будище (). Обидва поселення належали до панського відомстваСведения о населенных местах Волынской губернии, собранные губернским статистическим комитетом МВД по предписанию Министра внутренних дел от 9 апреля 1859г., для подготовки издания Полного списка населенных мест Российской Империи. Часть II [Дело] : 1859 г. — 1859. — 808 л. — (Фонд Центрального статистического комитета МВД. Опись № 4). Место хранения оригинала: РГИА. Ф.1290. Оп.4. Д.89. С.305/242.. На «Військово-топографічній мапі західної частини Російської імперії», що була складена в 46—63 роках ХІХ століття, можна побачити, що ці поселення знаходились поруч і не мали явного межуванняВоенно-топографическая карта западной части Российской империи / Под ред. Ф. Ф. Шуберта. — С.-Петербург: Военно-топографическое депо, 1867. — С. 21-7..
На початку 60-х років XIX століття, в церковних статистичних документах, священник-блюститель Калинівської Покровської церкви Іаков Дусиневич (Душневич), на місті цих поселень згадує вже тільки одне поселення, що відносилось до Калинівської Покровської церкви. Його він називав слобода Калинівська () зі згадкою, що в народі її називають слобода «Вислоцького»Сведения о населенных местах Волынской губернии, собранные губернским статистическим комитетом МВД по предписанию Министра внутренних дел от 9 апреля 1859 г., для подготовки издания Полного списка населенных мест Российской Империи. Часть II [Дело] : 1859 г. — 1859. — 808 л.. — (Фонд Центрального статистического комитета МВД. Опись № 4). Место хранения оригинала: РГИА. Ф.1290. Оп.4. Д.89. С. 425/264.. Наявність одного поселення підтверджують також і державні статистичні документи: в «Списку населених місцевостей І стану Овруцького повіту Волинської губернії», складеному у 1866 році, на цьому місті зазначене поселення, що має статус слободи, та офіційну назву Вислоцького (). В дужках додано, що в народі її називають слобода Калинівська ()Сведения о населенных местах Волынской губернии, собранные губернским статистическим комитетом МВД по предписанию Министра внутренних дел от 9 апреля 1859 г., для подготовки издания Полного списка населенных мест Российской Империи. Часть II [Дело] : 1859 г. — 1859. — 808 л.. — (Фонд Центрального статистического комитета МВД. Опись № 4). Место хранения оригинала: РГИА. Ф.1290. Оп.4. Д.89. С. 345/283..
На початку XX століття, в статистичних документах царської Росії, це поселення згадується, як слобода Вислоцька ()Список населенных мест Волынской губернии / Волынский губ. стат. комитет. — Житомир: Волынская губ. тип., 1906. — С. 162., або Список населенных мест Волынской губернии / Волынский губ. стат. комитет. — Житомир: Волынская губ. тип., 1911. — С. 58-59..
У 1923 та у 1925 роках, в офіційних документах Української СРР, це поселення значилося як слобода Віслоцького.
На початку 30-х років XX століття поселення змінює свій статус та назву: в постанові бюро районного партійного комітету від 4 листопада 1931 року «Про організацію жовтневого буксиру», це поселення згадується як село Слобода ВислоцькаНаціональна книга пам'яті жертв голодомору 1932—1933 років в Україні. Житомирська область / Гол.редколегії М. А. Черненко. — Житомир: Полісся, 2008. — С. 885—886..
Останню свою назву це поселення отримало 7 червня 1946 року: відповідно до указу Президії ВР УРСР «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Житомирської області», село Слобода Вислоцька Базарського району було перейменоване на село Слобода, Слободо-Вислоцька сільська рада — на Слобідську.
У 1925—54 роках — адміністративний центр Слобідської (Слободо-Віслоцької) сільської ради Базарського району .
Історико-демографічний розвиток поселення
1821—1839 роки — поселення Вислоцького мало від 5 до 20 дворів. 9 квітня 1859 року — поселення слобода Віслоцька і Віслоцке Будище мали 16 дворів, у яких проживав 121 мешканець: чоловіків — 65 і жінок — 56, зокрема: слобода Віслоцька мала 4 двори, в яких проживало 18 чоловіків і 17 жінок. Віслоцке Будище мало 12 дворів, в яких проживало 47 чоловіків і 39 жінок. Обидва поселення належали до панського відомства. поч. 60-х років ХІХ століття — в слободі Віслоцького проживало 148 мешканців: чоловіків — 72 і жінок — 76, з них: дворяни: чоловічої статі — 62, жіночої статі — 66. селяни казенного відомства: чоловічої статі — 10, жіночої статі — 10. 1867 рік — слобода Віслоцького мала 23 двори, в яких проживало 127 мешканців: чоловіків — 98 і жінок — 29, з них: православних — 120 чоловік; євреїв — 7 чоловік. 1906 рік — слобода Вислоцька мала 47 дворів, в яких проживало 286 мешканців чоловічої і жіночої статі. 1910 рік — слобода Віслоцька мала 52 двори, в яких проживало 305 мешканців чоловічої і жіночої статі. на 1 жовтня 1941 року — село Слобода Вислоцька мало 92 двори, в яких проживало 300 мешканців: чоловіків — 128 і жінок — 172М.Лутай. Базар, Базарський район, Малі Міньки в історії Другого Зимового походу УНР // Шляхами творення української державності: за матеріалами регіон. наук.-практ. конф. «Боротьба українського народу за державну незалежність в 1917—1921 роках (до 85-річчя Другого Зимового походу)» / Житомирська обласна державна адміністрація. — Житомир: [б. в.], 2006. — С. 156—163.. 1981 рік — в селі Слобода проживало 70 осібОфіційний вебсайт Верховної Ради України. Облікова картка с. Слобода. 1989 рік — в селі проживало 34 особи, з яких 14 чоловіків та 20 жінок.
Слобода Вислоцька на початку ХІХ століття
Слобода Вислоцька входила до Базарської волості, Овруцького повіту, Волинської губернії, та мала: в 1906 році — 47 дворів у яких проживало 286 мешканців чоловічої і жіночої статі. на 1 січня 1910 року — 52 двори, у яких проживало 305 жителів чоловічої та жіночої статі. Слобода Вислоцька мала поштову адресу «Овруч» та знаходилась: від повітового міста, на відстані 44 версти, від волосного управління — 9 верст. Слобода Вислоцька належала до дільниць: станового пристава 5 стану (поліцейської дільниці) Овруцького повіту, що знаходився в містечку Ксаверів, мирового посередника 2 дільниці Овруцького повіту, що знаходився в містечку Веледники, мирового судді 2-ї судової дільниці Овруцького повіту, що знаходився в містечку Народичі, судового слідчого 3-ї дільниці Овруцького повіту, що знаходився в містечку Іскорость. Найближчі станції знаходились від слободи Вислоцької на відстані: залізнична станція «Малин» — 28 верст, поштова станція в містечку Базар — 10 верст, телеграфна станція в містечку Малин — 30 верст.
Відомі уродженці Гринцевич Степан Іванович (26 листопада 1919 — 15 квітня 1984) — учасник німецько-радянської війни, повний кавалер ордена Слави. Забродський Іван Степанович — старшина Армії УНР у частині отамана ОскілкаУкраїнський щоденник «Свобода». Джерзі Сіті і Ню Йорк. 14.02.1968 р..
Галерея
Примітки
Посилання Слобода-нежил
Див. також Слобода (слобода Вислоцького, село Слобода Вислоцька) // УГФ - Український Генеалогічний Форум.