Лукарії у Стародавньому Римі свято присвячене лісу, яке відзначалось 19 і 21 липня.
Інтерпретації відзначення цього свята різні.
Згідно з однією пропозицією, Лукарії відзначались на пам'ять про римлян, які пережили сувору поразку своєї армії і постраждали від рук галлів у 390 р. до н. е. на Аллії, річці, притоці Тибру, близько п'ятнадцяти кілометрах від Риму. Ті, що вижили знайшли притулок в лісах навколо Via Salaria. У перший день фестивалю (19 липня) було сказано Alliensis вмирає (), і що насправді згадується битві на річці Аллії. Після цієї поразки пізніше Галлія була завойована Римом і страждала катастрофічних пограбунків.
Відповідно до іншої інтерпретації, це свято присвячене усім богам лісів і лісам, з урахуванням тих груп дерев, які залишилися незайманими після вирубки площі (), необхідних для людини.
За Овідієм — Лукарії присвячені дитячому притулку Ромула поблизу Тибру.
Джерела Varro, De lingua latina 6.3. Kurt Latte, Römische Religionsgeschicte (C.H. Beck, 1992), p. 88. Cato, On Agriculture 139; Robert E.A. Palmer, The Archaic Community of the Romans (Cambridge University Press, 2009), p. 106. Jörg Rüpke, Religion of the Romans (Polity Press, 2007, originally published in German 2001), p. 189