Норве́зька ку́хня () — національна кухня норвежців.
Визначена передусім природними умовами — протяжність Норвегії від 57 до 71 градусу північної довготи обумовила особливості та традиції норвезької кухні, що відрізняються в різних регіонах країни. На півдні країни вирощування сільськогосподарської продукції триває 190 днів на рік, у той час, як у горах і на півночі — лише 100. Тобто якщо на півдні країни починається сезон сільськогосподарських робіт, то на півночі ще лежить сніг. Коротке літо і короткий сезон випасу худоби зумовили необхідність у різних видах заготівлі м'ясних і рибних продуктів: засушення, соління, приготування пресервів. Вагомою рисою національних традицій норвезької кухні є використання продуктів, які можуть зберігатися протягом тривалої зими.
М'ясо Завдяки великій протяжності берегової лінії Норвегії основним харчовим продуктом для населення, що мешкає на узбережжі, є риба і морепродукти, тоді як для мешканців внутрішньої частини країни — прісноводна риба і м'ясо.
Жителі узбережжя традиційно готують і вживають у їжу свіжу тріску. У східній частині Норвегії улюблені наїдки — страви зі свинини: реберця, сосиски та тефтелі. На західному узбережжі — в'ялені баранячі ребра. Ці традиції дуже глибоко укорінилися.
З м'яса в Норвегії вживають баранину (зумовлене величезними гірськими районами, особливо на західному узбережжі), свинину, яловичину.
У книгах, що описують минуле національної кухні Норвегії, існування жителів базувалося на боротьбі за виживання до наступного сезону збору урожаю. Наближення зими вимагало заготівлі продуктів з м'яса. Саме з огляду на холодну і довгу зиму норвежці здійснюють забій худоби восени.
Риба Існували різні способи заготівлі риби. За традицією риба підвішувалася на жердини й без солі просушувалася на вітру. Потім її збирали та складали в стоси на тривале зберігання. Із засушеної подібним чином тріски можна приготувати досить багато різних страв.
Крім того, рибу в Норвегії готують шляхом копчення, в'ялення, соління, іноді навіть із додаванням цукру. Ставився акцент на вживання солоної їжі, адже раніше існувала думка, що свіжа їжа не дуже корисна. Риба присутня в норвезькому раціоні п'ять днів на тиждень. Основні способи приготування риби — парова обробка, варіння. Тут не визнають смаження, яке позбавляє рибу природного аромату і смаку.
Вишуканою і дуже смачною стравою на західному і східному узбережжях у літній час вважається скумбрія. Але частіше норвежці віддають перевагу оселедцю (звичайний солоний оселедець) та трісці. По різному приготовлений оселедець — солоний, маринований, з додаванням оцту і різних пряностей — завжди присутній на святковому столі. Раніше це був основний харчовий продукт бідних верств населення, тому його називали «сріблом моря». Коли близько 250 років тому сюди завезли картоплю, оселедець споживали в парі з нею. Норвежці, як і українці, полюбляють оселедця з вареною картоплею і цибулею.
Зі свіжої тріски готують лютефіск — традиційну страву, що подається до столу із середини листопада до кінця грудня. Тріску занурюють у розчин води з деревним попелом і вимочують 1 — 2 доби. Після цього стільки ж вимочують її в чистій воді. Потім рибу кілька хвилин варять у дуже солоній воді. Більшість людей віддають перевагу поєднанню лютефіска з беконом, французькою гірчицею, капустою з морквою, соусом із сиру, деякі — лютефіску з картопляними млинчиками. Якщо норвежці знають, що в якомусь ресторані до лютефіску не подають моркву, приносять її із собою в термосах.
До найпопулярніших страв належить fiskeboller — тефтелі з рибного фаршу, що подають у білому соусі. Фантазія норвежців безмежна — fiskepudding, або рибний пудинг, подаєтся як головна страва, або з хлібом. Дуже популярні маленькі сардинки — brislinger, яких ловлять у Ставангері. З давніх-давен тут переробляли сардини, які потім потрапляли на столи майже по всій Європі.
Овочі В Норвегії традиційно зростає дуже мало зелені та пахучих трав, однак норвежці вживають багато зелені. До кропу — особлива пристрасть, а часник вважають екзотичним продуктом.
Молочні продукти
Велика рогата худоба в Норвегії в основному використовується для отримання молочної продукції. Норвежці вживають дуже багато молока, більше ніж жителі південних країн. З нього ж виробляють молочний і вершковий сир. Так було раніше, так збереглося до наших днів. Сьогодні середньостатистичний норвежець випиває 150 літрів молока в рік. За світовими оцінками, це досить високий показник.
Традиції та сучасність Протягом багатьох віків норвезька кухня зберігала свої звичаї. За останні 100 років відбулися певні зміни. Нові технології внесли свої корективи в національну норвезьку кухню: з'явилися холодильники, у яких можна тривалий час зберігати м'ясо, рибу, ягоди, фрукти, немає сезонної залежності. Настав час їжі швидкого і зручного приготування. Технічний розвиток, можливості ввезення продуктів, їхнього транспортування і зберігання дозволили завозити з південних регіонів Європи свіжі овочі і фрукти.
Ще однією важливою причиною змін є те, що іммігранти з інших країн світу привезли свої кулінарні традиції, відкрили ресторани, надихнувши цим норвежців змінити підходи до приготування їжі. Особливо помітно це стало в містах. Але разом із тим спостерігається тенденція відновлення рецептів бабусь, а ще краще — прапрабабусь. Фабрикати швидкого приготування вже не привабливі. Якщо ви запрошуєте друзів на вечерю, то обов'язково готуєте їжу зі свіжих продуктів. Існують традиційні норвезькі інгредієнти, які змішуються з інгредієнтами екзотичних країн, наприклад, індійської або пакистанської кухні (так званий норвезький ф'южн). При приготуванні страв основне натхнення норвезькі кухарі черпають із французької кухні, але разом із тим поєднують і комбінують французькі тенденції з традиційними норвезькими стравами.
Хоча нині норвежці споживають м'яса більше, ніж 50 років тому, також росте споживання риби. Норвежці небайдуже ставляться до того, якої якості продукт споживають. На думку норвежців, риба є більш корисним і більш здоровим продуктом, аніж м'ясо. Проте однією з найулюбленіших національних страв вважається рагу з баранини та капусти.
Галерея
Див. також Смалахове