Іри́на Фе́дорівна Ковальо́ва (29 жовтня 1930, Дніпропетровськ - 07 травня 2025, Варшава) — українська археолог, історик та громадська діячка. Доктор історичних наук, професор (1987)Ковалева И. Ф. История населения пограничья лесостепи и степи Левобережного Поднепровья в позднем энеолите — бронзовом веке. — автореферат дисс. … доктора исторических наук. — , 1987. — 36 с..
Біографія Народилася 29 жовтня 1930 року у м. Дніпропетровську в родині спадкового дворянина, службовця-інженера Федора Миколайовича Ковальова та його дружини, графині Лідії Вікторівни Іванової (до шлюбу Костюшко). Закінчила 1954 року історичний факультет Дніпропетровського державного університету.
Активно займалася вітрильним спортом, заслужений майстер спорту СРСР, чемпіонка УРСР (1951 р.), чемпіонка СРСР (1954 р.), має звання старшого лейтенанта ВМС СРСР та ВМС України (запасу), командир ракетного катеру ВМС (запас).
13 серпня 1954 року одружилася з Є. С. Мухопадом (1929—2003), з яким прожила у шлюбі 49 роківКовалева И. Ф. Жизнь, проведенная в могиле: исповедь археолога / И. Ф. Ковалева. — Д.: АРТ-ПРЕСС, 2008. — С. 67.. 4 травня 1957 року народила сина — Сергій Євгенович Мухопад, який також став археологом, спеціалістом у галузі скіфологіїКовалева И. Ф. Жизнь, проведенная в могиле: исповедь археолога / И. Ф. Ковалева. — Д.: АРТ-ПРЕСС, 2008. — С. 72..
У 1954—1957 роках працювала за розподіленням вчителькою у школі с. Хутір Березоватий Покровського району Дніпропетровської області. У 1957—1961 роках — науковий співробітник, керівниця відділу археології Дніпропетровського історичного музею ім. Д. І. Яворницького.
У 1961 році перейшла на роботу до Дніпропетровського державного (нині — національний) університету, у якому працювала до квітня 2015 року.
Перебуваючи формально на пенсії, продовжує активну наукову діяльність, є членом Вченої Ради Інституту археології НАН України, бере участь у наукових конференціях, керує кандидатськами дисертаціями, активно публікується.
Наукова діяльність Ірина Ковальова протягом 1960—1990-х років досліджувала історію населення Середньої Наддніпрянщини та Степової України часів неоліту, енеоліту, ранньої, середньої та пізньої бронзової доби, з початку 2000-х років — займається також археологією козацької доби.
Із кінця 1950-х років розпочала активні археологічні розвідки на території Дніпропетровщини та інших регіонів України. У 1961—1962 роках відродила викладання археології в ДДУ та обов'язкову археологічну практику для студентів-істориків. Працювала під керівництвом А. В. Добровольського, Д. Т. Березовця, Є. В. Махно. Разом з істориком, археологом, етнографом та письменником В. П. Петровим (Домонтовичем) працювала на розкопках середньовічного Салтівського могильника. Також проводила археологічні дослідження Ольвії, Кам'янець-Подільської фортеці.
У 1971 році заснувала постійнодіючу новобудовну археологічну експедицію ДДУ, яка у 1993 році була трансформована у науково-дослідну лабораторію археології Придніпров'я (з 1 квітня 2011 року — НДЛ археології та історії Придніпров'я). Протягом 1971—1992 років було проведено розкопки тисяч курганів по лініям Фрунзенської, Соколовської, Петрівської, Царичанської, Олександрівської, Великомихайлівської, Солоняно-Томакіської зрошувальних системLabores pariunt honores: спеціальний випуск міжвузівського збірника наукових праць «Проблеми археології Подніпров'я», присвячений 70-річчю доктора історичних наук, професора кафедри історіографії та джерелознавства Дніпропетровського національного університету Ірини Федорівни Ковальової / під ред. З. П. Маріної. — Д.: ДНУ, 2000. — 164 с..
У 1971 р. І. Ф. Ковальова захистила кандидатську дисертацію по вивченню Дніпрогесівської новобудовної експедиції (науковий керівник — проф. В. М. Даниленко, офіційні опоненти — член-кореспондент АН УРСР, директор Інституту археології АН УРСР, проф. Ф. П. Шевченко та с.н.с. О. М. Апанович).
У 1987 р. І. Ф. Ковальова захистила докторську дисертацію за темою «Історія племен прикордоння Степу та Лісостепу Лівобережної України у пізньому енеоліті — бронзовій добі» (науковий консультант — В. М. Даниленко помер до захисту; офіційні опоненти — проф. М. Я. Мерперт (МДУ ім. М.Ломоносова), проф. С. С. Березанська (Інститут археології АН УРСР) та проф. А. Х. Халіков (Казанське відділення Інституту археології АН СРСР)).
Виділила постмаріупольську (квітянську), зрубно-маївську археологічні культури, довела місцевий генезис зрубної культури. У 1982 році дослідила нео-енеолітичний могильник "Госпітальний Холм" (поблизу смт Зачепилівка Харківської області). Досліджувала, і нині вважається найкращим спеціалістом в Україні із вивчення зрубної та катакомбної культурКовалева И. Ф. Север Степного Поднепровья в энеолите — бронзовом веке. — Д.: ДГУ, 1984. — 116 с..
Із 2001 року очолює археологічні дослідження Новобогородицької фортеці (сел. Шевченко Самарського району м. Дніпропетровська)Ковальова І. Ф., Шалобудов В. М., Векленко В. О. Каталог старожитностей доби пізнього середньовіччя містечка Самарь та Богородицької фортеці. — Д.: ДНУ, 2007. — 108 с.Перлини козацького Присамар'я: містечко Самарь та Богородицька фортеця. Тематичний випуск міжвузівського збірника наукових праць «Проблеми археології Подніпров'я» / ред. кол.: І. Ф. Ковальова (відп. ред.) та ін. — Д.: ДНУ, 2008. — 168 с. та інших історико-археологічних пам'яток Присамар'я козацької доби на території Дніпропетровщини. Приділяє велику увагу екологічній чистоті Присамар'я, регулярно виступає з публікаціями у пресі, виступами по телебаченнюКовальова І. Ф. Збереження Самарської товщі під час будівництва Богородицької фортеці // Історія і культура Придніпров'я: Невідомі та маловідомі сторінки [Текст]: Наук. щорічник. — Д.: Національний гірничий університет, 2012. — Вип. 9. — С. 4-9.. У 2010 році отримала звання «Заслужений професор ДНУ», її портрет встановлено у холі другого поверху корпусу № 1 ДНУ імені Олеся Гончара.
Є головною редакторкою збірника наукових праць «Проблеми археології Подніпров'я».
Дослідження Богородицької фортеці
Учні та учениці Шаповалов Георгій Іванович (нар. 27 червня 1945 року) — доктор історичних наук, професор Запорізького національного технічного університету, директор Запорізького державного краєзнавчого музею, захистив докторську дисертацію у 2001 році; Ромашко Володимир Андрійович (21.04.1954 — 19.10.2015); — доктор історичних наук, дослідник бронзової доби, доцент кафедри історіографії, джерелознавства та архівознавства ДНУ імені Олеся Гончара, захистив кандидатську дисертацію у 1990 році, докторську — 24 вересня 2013 року; Волкобой Сергій Семенович (1949 — 28.12.1992) — кандидат історичних наук, досліджував енеоліт та бронзову добу Степової України, заступник І. Ф. Ковальової по експедиції, працював доцентом кафедри всесвітньої історії ДДУ, у 1992 році загинув від надмірної втрати крові, що було спричинено пораненням, отриманим за нез'ясованих обставин. Обставини смерті неофіційно вважаються містичними; Костенко Володимир Іванович (25.01.1949 — 22.11.1996) — кандидат історичних наук, видатний український сарматолог, уславився дослідженнями найбільшого в Україні сарматського курганного могильника Усть-Кам'янка поблизу м. Апостолове Дніпропетровської області, у 1994—1996 роках — завідувач кафедри історії України ДДУ. 22 листопада 1996 року помер від передозування знеболювальних препаратів. Обставини смерті неофіційно вважаються містичними; Маріна Зоя Павлівна (нар. 1 жовтня 1951 року); — кандидат історичних наук, дослідниця бронзової доби, зокрема, ямної культури, нині займається етнографією придніпровського регіону, доцент кафедри історіографії, джерелознавства та архівознавства ДНУ імені Олеся Гончара, захистила дисертацію у 1982 році; Фещенко Євген Леонорович (нар. 4 червня 1963 року); — кандидат історичних наук, дослідник бронзової доби, доцент кафедри історіографії, джерелознавства та архівознавства ДНУ імені Олеся Гончара, захистив дисертацію у 1993 році; Яременко Інна Ігорівна (16.04.1966 — 05.08.2017) — кандидат історичних наук, історіограф археології, захистила дисертацію у 1995 році, після цього деякий час працювала в.о. декана гуманітарного факультету Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету, згодом і до смерті — доцентом кафедри філософії, соціології та історії того ж факультету; Каковкіна Ольга Миколаївна (нар. 1 лютого 1969 року); — кандидат історичних наук, захистила дисертацію у 1998 році, історіограф археології, нині — доцент кафедри всесвітньої історії ДНУ імені Олеся ГончараКаковкіна Ольга Миколаївна. Археологічні з'їзди другої половини XIX — початку XX ст. в Україні. Науковий та суспільно-політичний аспекти: Дис… канд. іст. наук: 07.00.01 / Дніпропетровський держ. ун-т. — Дніпропетровськ, 1998. — 216 арк.; Тесленко Дмитро Леонідович (нар. 23 квітня 1972 року); — кандидат історичних наук, захистив дисертацію у 1999 році, історіограф археології, у 2006—2012 роках — завідувач кафедри всесвітньої історії ДНУ імені Олеся Гончара; Ярошкевич Олег Миколайович — кандидат історичних наук, історіограф археології, захистив дисертацію восени 2003 року, деякий час після захисту працював у Дніпропетровському державному аграрному університеті, нині — Заступник директора з виховної роботи школи № 59 (м. Брянськ, Росія)<ref>Ярошкевич Олег Вікторович. Скіфська проблема в історичній україністиці (XVIII—XX ст.) [Текст]: автореф. дис. канд. іст. наук: 07.00.06 / О. М. Ярошкевич; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2003. — 20 с.</ref>; Харитонова Олена Вікторівна (нар. 13 липня 1984 року); — кандидат історичних наук, захистила дисертацію 2 липня 2010 року, дослідниця ремісництва козацької доби, зокрема, скляного виробництва, у 2009—2013 роках — інженерка-програмістка кафедри історіографії, джерелознавства та архівознавства, старший науковий співробітник НДЛ археології та історії Придніпров'я історичного факультету ДНУ імені Олеся Гончара. Нині — провідний науковий співробітник Інституту археології НАН УкраїниХаритонова Олена Вікторівна. Скло козацьких пам'яток України XVII—XVIII ст. : джерелознавчий аспект [Текст]: автореферат дис. … канд. іст. наук : 07.00.06 / О. В. Харитонова ; Дніпропетр. нац. ун-т ім. О. Гончара. — Дніпропетровськ, 2010. — 16 с.</ref>; Руденко Ганна Григорівна (23 листопада 1979 року) — кандидат історичних наук, захистила дисертацію 25 травня 2011 року, історіограф археології, нині — викладачка автотранспортного технікуму Національного Гірничого Університету<ref>http://document.ua/pro-zatverdzhennja-rishen-atestaciinoyi-kolegiyi-ministerstv-doc87726.html ; Струкуленко Анастасія Степанівна (нар. 15 червня 1985 року) — кандидат історичних наук, захистила дисертацію 26 жовтня 2011 року, історіограф археології, нині — викладачка ракетно-космічного технікуму при ДНУ імені Олеся ГончараСтрукуленко, Анастасія Степанівна. Новобудовні археологічні експедиції 70 — 90-х рр. XX ст. та їх внесок у дослідження давньої історії Північностепової Наддніпрянщини: автореф. дис. … канд. іст. наук : 07.00.06 / А. С. Струкуленко; Дніпропетровський нац. ун-т. — Дніпропетровськ, 2011. — 19 с. ; 21 см. — (в м. обкл.)</ref>; Якімова Ірина Володимирівна (нар. 6 січня 1990 року) — кандидат історичних наук, історіограф археології, захистила дисертацію 11 січня 2017 року, нині — старший науковий співробітник відділу сучасної історії Дніпропетровського національного історичного музею імені Д. І. Яворницького; Іванців Артем Валентинович (нар. 9 серпня 1986 року) — магістр історії, досліджує історію Української лінії, соціально-економічні процеси у Гетьманщині середини XVIII століття, також історію православної церкви, історіографію археології, краєзнавець, нині — завідувач навчальної лабораторії археології, старший науковий співробітник та викладач кафедри історіографії, джерелознавства та архівознавства ДНУ імені Олеся Гончара (захист дисертації очікується у 2021 році).