Інститут масової інформації (ІМІ) — українська медійна громадська організація, що відстоює права журналістів, аналізує медіасферу, висвітлює пов'язані з медіа події, протидіє пропаганді та дезінформації, забезпечує медіа засобами захисту для відряджень у зону бойових дій під час російсько-української війни з 2014 року. Має представників у 20 регіонах України та мережу хабів «Медіабаза».

ІМІ долучається до розробки законопроєктів і медійних реформ, а також наказів та інших документів, які регулюють діяльність медіа та інформаційний простір в Україні. Сприяє розслідуванню злочинів проти журналістів, активно працює у робочих групах із правоохоронцями.

ІМІ є організацією-співзасновником Медіаруху, який об’єднує понад 100 медіа та журналістів з усієї України.

Серед партнерів ІМІ — «Репортери без кордонів», організація також входить до мережі Міжнародної організації із захисту свободи слова (IFEX).

Історія ІМІ є першою українською громадською організацією, заснованою українськими та іноземними журналістами 10 жовтня 1995 року. На відміну від радянської традиції, коли медіа контролювалися державними структурами, профспілками або політичними силами, ІМІ був створений з метою сприяння розвитку незалежної та професійної журналістики в Україні. 20 лютого 1996-го ГО отримала реєстрацію в Міністерстві юстиції.

Основною метою організації було впровадження міжнародних стандартів журналістики та подолання радянського підходу, за яким медіа виконували функцію пропаганди та інформування громадськості відповідно до державної політики. ІМІ прагнув створити систему вільної та професійної преси, що є необхідною умовою демократичного суспільства.

Першим міжнародним партнером ІМІ стала французька Школа вдосконалення журналістів (École du Louvre). У співпраці з факультетами журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного університету «Києво-Могилянська академія», Запорізького національного університету, Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького та Львівського національного університету імені Івана Франка, а також за участі французьких викладачів, були розроблені нові навчальні програми з журналістики. На основі цих програм у вищих навчальних закладах викладалися спеціалізовані курси, а також видано близько 15 навчальних посібників. Одним із найвідоміших став «Гід журналіста», який у 1990-х та на початку 2000-х років набув широкого поширення серед студентів-журналістів.

Другим ключовим напрямом діяльності ІМІ став правовий захист журналістів. У співпраці з міжнародною організацією «Репортери без кордонів», ІМІ першим розпочав систематичний моніторинг порушень свободи слова в Україні, використовуючи методологію міжнародних організацій. Починаючи з 1998 року, організація регулярно публікує «Барометр свободи слова», що фіксує випадки цензури, тиску на журналістів та обмеження медіасвободи.

Керівники

Оксана Романюк (з 2013 року) — чинна директорка Вікторія Сюмар (2004–2012) Юлія Сабрі (1998–2003) Ірина Чемерис (1996–1997) Світлана Артеменко (1995–1996) — перша директорка ІМІ, на той час працювала в міжнародному відділі інформаційної агенції УНІАН. Алла Лазарєва (1995-2004), співзасновниця організації.

Проєкти

Список прозорих та відповідальних медіа, відомий як Білий список Докладніше: Білий список медіа ІМІ

Із 2019 року Інститут масової інформації публікує список найякісніших українських онлайн-медіа раз на пів року. У список входять загальноукраїнські онлайн-медіа, які набрали найбільше балів за результатами оцінки дотримання професійних журналістських стандартів та мали найнижчі показники маніпуляцій, джинси, фейків, сексизму, мови ворожнечі. Рівень дотримання професійних стандартів на ресурсах, які увійшли до Білого списку, в середньому становить близько 96%.

Моніторинг російських злочинів проти журналістів та медіа Інститут масової інформації відстежує та фіксує факти про злочини Росії щодо журналістів і медіа з початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року. Серед них — вбивства, зникнення, викрадення та поранення журналістів, обстріли телевеж, захоплення та напади на редакції, вимкнення українського мовлення та трансляція агресивної російської пропаганди, кіберзлочини, припинення роботи медіа через війну Росії проти України тощо.

Барометр свободи слова

Ініційований у 1998 році, український проєкт моніторингу стану свободи слова публікувався українською, англійською та французькою мовами у друкованому форматі до 2017 року. Публікації виходили раз на рік, а також розміщувалися на офіційному вебсайті організації.

Підсумкові аналітичні хроніки, що узагальнювали ситуацію зі свободою слова в Україні у 2014, 2015 та 2016-му роках, досі доступні для ознайомлення на сайті ІМІ. Обкладинки окремих випусків ілюстрували світлини українського фотографа Максима Левіна, який трагічно загинув у 2022 році — його застрелили російські військові у Київській області невдовзі після початку повномасштабного вторгнення.

Методологія проєкту відповідає стандартам провідних міжнародних організацій, які займаються захистом свободи слова. Вона була адаптована на основі методології міжнародної організації «Репортери без кордонів» (Reporters Without Borders), з якою здійснювався спільний моніторинг. Окремі друковані екземпляри видання зберігаються в приватних архівах учасників проєкту.

Наразі ІМІ щомісяця випускає моніторинг онлайн, де фіксує випадки порушення свободи слова в Україні. На основі даних моніторингу, ІМІ робить щорічні оцінки рівня свободи слова в Україні і готує відповідні рекомендації для державних органів, міжнародних організацій, інституцій громадянського суспільства.

Барометр свободи слова є основним показником розвитку медіа-сектора для аудиторії всередині та за межами України. Результати цього моніторингу слугують основою для проведення кампаній, звернень до уряду, заяв та оцінок громадянського суспільства, законодавчих ініціатив всередині України. А також використовуються ЄС, ООН, ОБСЄ, «Репортерами без кордонів», Freedom House, іншими міжнародними організаціями для оцінки демократичного розвитку країни, створення рейтингів, оцінки легітимності виборів в країні тощо.

У 2014-му ІМІ вів список постраждалих медійників під час Майдану, де фігурують понад 200 осіб. Згодом цей список став важливим доказом злочинів режиму Януковича та злочинів росіян проти українських журналістів. Новий пік порушень прав журналістів припав на повномасштабне вторгнення Росії. Першого ж дня, 24 лютого 2022 року, ІМІ почав документувати злочини росіян проти медіа і журналістів в окремому моніторингу.

Мапа рекомендованих медіа (проєкт, створений спільно з ГО “Детектор медіа”) Інтерактивну Мапу рекомендованих медіа, розроблену Інститутом масової інформації та «Детектором медіа», запустили в 2023 році. До неї входять якісні медіа з усіх регіонів України. На онлайн-карті відображені журналістські проєкти, які найкраще відповідають стандартам журналістики. Ціль Мапи — зробити видимими регіональні незалежні та відповідальні українські медіа і допомогти громадянам із пошуком достовірних джерел інформації.

Моніторинг дотримання стандартів журналістики Щоквартально Інститут масової інформації проводить аналіз дотримання професійних стандартів журналістики провідними українськими онлайн-медіа. Експерти оцінюють рівень дотримання стандарту балансу думок і точок зору, достовірності та відокремлення фактів від коментарів. У моніторингу вказують медіа, новини яких відповідають стандартам на:

95% і вище; понад 90%; понад 80%; до 80%; до 70%.

Моніторинг джинси в онлайн-медіа Щоквартально ІМІ випускає моніторинг джинси в національних медіа, називаючи головних замовників і тренди. «Джинса» — це прихована реклама, яка подається в медіа під виглядом журналістського матеріалу і не позначена як реклама зрозумілим для аудиторії чином. 13% опитаних ІМІ журналістів вказали, що їх змушують писати джинсу в тих медіа, де вони працюють, свідчать дані анонімного опитування у вересні 2023 року.

ІМІ щоквартально моніторить популярні онлайн-медіа України, щоб проаналізувати зростання чи спадання кількості джинси. Показує співвідношення між політичними та комерційними замовниками матеріалів з ознаками замовності.

ІМІ відкрито називає імена вигодоотримувачів матеріалів з ознаками джинси та лідерів розміщення таких матеріалів серед українських медіа. А також перелік доброчесних медіа, які не розміщують матеріали з ознаками замовності.

Моніторинг гендерного балансу в медіа Із 2013 року ІМІ системно моніторить дотримання гендерного балансу українськими національними онлайн-медіа. Фіксує представленість жінок-експерток в ключових темах, присутність жінок як героїнь, стереотипи, сексизм, дискримінаційну лексику, ейджизм.

ІМІ першим почав проводити гендерний моніторинг в Україні та розробив унікальну методологію. Його ціль —  вказати медіа на помилки для досягнення гендерного балансу, що сприятиме покращенню видимості та представленості українських жінок.

Моніторинг наративів російської агресивної пропаганди Розроблено концепцію моніторингу для притягнення кремлівських пропагандистів до відповідальності на основі Руандійського кейсу, в якому велику роль зіграла геноцидна риторика радіостанції «Тисяча пагорбів».

Зібрано базу доказів, що охоплює понад 300 кремлівських пропагандистів, які причетні до геноцидної риторики проти України. Запроваджено нову термінологію, ІМІ закликає використовувати терміни “агресивна пропаганда” або “геноцидна риторика” на позначення російської пропаганди.

Дослідження контенту ІМІ регулярно робить огляд контенту онлайн-медіа та соціальних мереж. Експерти громадської організації досліджують реакції українських чи закордонних медіа на певну подію чи тему. А також аналізують контент російської агресивної пропаганди.

Медіабази

Медіабази — це мережа 15-ти регіональних хабів для журналістів.

ІМІ запустив перші 10 медіабаз 15 листопада 2022 року для підтримки роботи незалежних медійників в умовах повномасштабної війни Росії проти України. Невдовзі до переліку доєдналася медібаза в Сумах. 20 серпня 2024 року ІМІ відкрив ще дві медіабази в Чернівцях та Слов'янську. А 18 грудня 2024 року громадська організація оголосила про офіційне відкриття ще двох медіабаз — у Черкасах та Хмельницькому.

ІМІ запустив мережу медіабаз, щоб створити пункти незламності для працівників місцевих редакцій. Медіабази надають робочі місця журналістам під час блекаутів, забезпечують бронежилетами, шоломами, іншим обладнанням, проводять тренінги.

Також медіабази налагоджують комунікацію між журналістами та органами місцевого самоврядування, військовими або правоохоронцями. Цей перелік діяльності не є вичерпним, адже регіональні хаби ІМІ працюють від потреб медійної спільноти у своєму регіоні. Наприклад, у медіабазі в Слов'янську медійники можуть користуватися технікою для знімання, трансляції відео- та аудіоматеріалів, а у Чернівцях — записувати подкасти тощо.

Основні послуги: безоплатна оренда бронежилетів, касок, аптечок, павербанків та іншого технічного обладнання; коворкінг з безперебійним інтернетом та електроенергією, в якому медійники можуть працювати під час відключень електроенергії, записувати інтерв'ю; навчання для медійників; консультації щодо роботи на фронті, пошуку додаткового фінансування для медіа та інші.

Медіабази є в таких містах: Житомир Чернігів Суми Харків Полтава Кропивницький Дніпро Запоріжжя Миколаїв Одеса Херсон Чернівці Слов'янськ Черкаси Хмельницький

Відзнаки ІМІ

The Monismanien Prize (2025) 22 листопада 2025 року в місті Уппсала (Швеція) Інституту масової інформації (ІМІ) та Українському ПЕН вручили премію The Monismanien Prize, яка присуджується організаціям та особам, які доклали значних зусиль для захисту свободи слова.

У різні роки лауреатами The Monismanien Prize були колишній президент Польщі Лех Валенса, чеський літератор Вацлав Гавел, засновник Bellingcat Еліот Гіґґінс та інші.

Меморіальний фонд Курта Шорка (2023)