Й. Бернлеф (, справжнє ім'я: Гендрік Ян Марсман / ; 14 січня 1937, Сінт-Панкрас, Північна Голландія, Нідерланди — 29 жовтня 2012, Амстердам) — нідерландський прозаїк, поет і перекладач.
Псевдонім «Бернлеф» — данина творчості маловідомого фризького барда VIII століття, письменник узяв ще й тому, щоб відрізнятися від поета-однофамільця Гендріка Марсмана. Серед інших псевдонімів — Ronnie Appelman, J. Grauw, Cas den Haan, S. den Haan, Cas de Vries.
Біографія У літературі Й. Бернлеф (Гендрік Ян Марсман) дебютував у 1956 році.
Редактор часопису «Barbarer» (1958—71), який розповсюдив у Нідерландах дадаїстичну техніку стосовно текстів, прислужившись у такий спосіб відсвіженню як мови в літературі, так і стилю журналістики.
Славу видатного прозаїзка приніс йому роман «І тільки тіні» (Hersenschimmen, 1984), згодом екранізований. У творі створено образ людини, котра втрачає можливість спілкування внаслідок старечої немочіДовідки про авторів // Антологія нідерландської прози (упорядкування і переклад Я. Довгополого), К.: «Юніверс», 2005, стор. 416.
Й. Бернлеф — також перекладач американської (Маріанна Мур, Елізабет Бішоп), іспаномовної (Октавіо Пас) і шведської (Томас Транстремер, Пер Улоф Енквіст) літератури, автор есеїв про джазову музику.
Твори 1960 — Kokkels (вірші) 1963 — Onder de bomen (новели) 1965 — Stukjes en beetjes (роман) 1966 — De schoenen van de dirigent (вірші) 1966 — Paspoort in duplo (роман) 1967 — De schaduw van een vlek (новели) 1968 — Bermtoerisme (вірші) 1968 — De dood van een regisseur (роман) 1969 — De verdwijning van Kim Miller (новели) 1970 — Wie a zegt (есеї) 1970 — Hoe wit kijkt een eskimo (вірші) 1971 — Het verlof (роман) 1972 — De maker (роман) 1972 — Grensgeval (вірші) 1973 — Sneeuw (роман) 1974 — Brits (вірші) 1975 — Meeuwen (роман) 1976 — De man in het midden (роман) 1976 — Zwijgende man (вірші) 1978 — Anekdotes uit een zijstraat (новели) 1979 — Stilleven (вірші) 1980 — De ruïnebouwer (п'єса) 1980 — De kunst van het verliezen (вірші) 1981 — Onder ijsbergen (роман) 1982 — Alles teruggevonden/niets bewaard (вірші) 1984 — Hersenschimmen (роман, екранізований у 1987) 1985 — Verschrijvingen (вірші в прозі) 1986 — Wolftoon (вірші) 1987 — Publiek geheim (роман) 1988 — Geestgronden (вірші) 1989 — Vallende ster (повісті) 1990 — De noodzakelijke engel (вірші) 1990 — Doorgaande reizigers (новели) 1991 — Ontroeringen (есеї) 1992 — De witte stad (роман) 1993 — Niemand wint (вірші) 1993 — Eclips (роман) 1993 — Schiet niet op de pianist. Over jazz (есеї) 1994 — Vreemde wil (вірші) 1995 — Alfabet op de rug gezien (вірші) 1995 — Cellojaren (новели) 1997 — Verloren zoon (роман) 1998 — De losse pols (есеї) 1998 — Aambeeld (вірші) 1999 — Haalt de jazz de eenentwintigste eeuw? (есеї) 1999 — Tindeman's Dilemma (новели) 2000 — Boy (роман) 2000 — Bernlefs beste volgens Bernlef (новели) 2001 — Bagatellen voor een landschap (вірші) 2002 — Verbroken zwijgen (новели) 2004 — Kiezel en traan (вірші) 2005 — De onzichtbare jongen (роман) 2005 — Een jongensoorlog (роман) 2007 — Op slot (роман) 2008 — Het begin van tranen (новели) 2008 — De pianoman (роман) 2009 — De rode droom (роман) 2009 — Ophelia'' (лібрето)
Видання українською Серед україномовних перекладів творів Й. Бернлефа — новела «Початок сліз», вміщена в антології нідерландської прози, що вийшла друком у 2005 році у Києві, видавництвом «Юніверс», упорядкування й переклад здійснив Ярослав Довгополий.
Примітки
Посилання
Джерела Довідки про авторів // Антологія нідерландської прози (упорядкування і переклад Я. Довгополого), К.: «Юніверс», 2005, стор. 416 Mertens A. J. Bernlef, veertig jaar schrijver. Amsterdam: Querido, 2000