Карлос Андрес Перес Родрігес (; 27 жовтня 1922, Рубіо, штат Тачіра, Венесуела — 25 грудня 2010, Маямі, Флорида, США) — венесуельський державний і політичний діяч, президент країни у 1974-79 та 1989-93 роках.
Біографія Був одинадцятим з дванадцяти дітей кавового плантатора. Вчився у католицькій школі в Рубіо та ліцеї в Каракасі. Займався політикою з 15 років, був одним із засновників партії «Демократична дія». У 1945 став секретарем президента Бетанкура. Після його повалення Перес емігрував, жив на Кубі та у Центральній Америці. Під час другого президентства Бетанкура він обійняв посаду міністра внутрішніх справ (1959—1964). Пізніше зосередився на партійній діяльності.
У 1973 Перес був обраний президентом Венесуели. Його правління ознаменувалося зростанням доходів від продажу нафти за рахунок націоналізації галузі, які вкладалися в розвиток економікиКокшаров А. Нефти недостаточно . Країна подолала відставання від сусідів і набула ваги на міжнародній арені.
У 1979 Перес програв президентські вибори і зайнявся діяльністю в міжнародних організаціях, зокрема був віце-президентом Соціалістичного інтернаціоналу.
У 1989-му Переса вдруге обрали президентом. Цього разу він проводив ліберальну економічну політику, що викликала невдоволення бідняків. Вже на наступний рік відбулося Каракасо — масові акції протесту в столиці, жорстоко придушені Пересом. У 1992 відбулося два заколоти, один з яких очолив Уго Чавес. У 1993 президент був підданий імпічменту за звинуваченням у корупції і емігрував до США.
У 2009 президент Чавес безрезультатно вимагав від Сполучених Штатів екстрадиції Переса, який наприкінці 2010-го помер у Флориді, залишивши послання з критикою Чавеса.
Перес був одружений, мав шістьох дітей. Йому також приписувалося батьківство кількох позашлюбних доньок.
Виноски
Література Перес Карлос Андрес // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4