Алексі́с-Анрі́-Шарль Клере́ль де Токві́ль (; 29 липня 1805, Верной-сюр-Сен, Французька імперія — 16 квітня 1859 Канни) — французький державний діяч, історик, суспільствознавець. Був захисником демократії та свободи, вважається одним з чільних теоретиків демократії та лібералізму. Був також прихильником французького колоніалізму.
Біографія Народився в аристократичній сім'ї. Батько — Ерве-Бонавентюр Клерель де Токвіль. Мати — Луїза Ле Пелетьє де Розанбо, внучка Малероба, своячка Шатобріана. Старші брати Іполіт і Едуард. Навчався у Меці, вивчав право в Парижі. Після подорожі по Італії та Сицилії написав «Подорож на Сицилію»). У 1827 році був призначений на юридичну посаду у Версалі, де познайомився із Гюставом-де-Бомоном.
У 1831 році разом із Бомоном отримав відрядження до Сполучених Штатів для вивчення там пенітенціарної системи. Подорож тривала близько року і після повернення Токвіль видав книгу «Демократія в Америці». Книга стала чи не головним напрацюванням вченого. Робота витримала кілька видань і була перекладена практично всіма європейськими мовами.
У 1835 році одружився з англійкою Мері Мотлі. Дітей не було. У 1837-му висунув свою кандидатуру в депутати, але зазнав невдачі. Проте в 1839-му все ж був обраний, однак у палаті не посів провідного місця. Головним чином працював у комісіях та рідко з'являвся біля трибуни. Голосував, як правило, з конституційною лівою партією проти міністерства Гізо, але, по суті, не належав до жодної партії.
22 липня 1839 року Токвіль як доповідач комітету з рабовласництва виступив за негайне звільнення рабів у всіх французьких колоніальних володіннях. Доповідь опублікована брошурою Товариством за скасування рабства.
23 грудня 1841 року обраний академіком. У 1849 році був обраний до законодавчих зборів і згодом став міністром закордонних справ у кабінеті Барро. На цій посаді намагався підтримати французький вплив в Італії, не обмежуючи незалежність папи, і домогтися для папської області необхідних внутрішніх реформ. У 1850 році уряд Барро пішов у відставку.
У парламенті Токвіль продовжив боротися з політикою президента і в 1851 році виступив із доповіддю про перегляд конституції, однак перегляд так і не відбувся. Брав участь в останній спробі чинити опір у мерії Х округу і був ув'язнений у Венсенській в'язниці, але швидко вийшов на свободу. Відірваний від політично діяльності, він віддається вивченню Французької революції. Після кількох років архівних занять у різних містах Франції і навіть Німеччини він видав у 1856 році 1-й том «Старий порядок і революція». Він задумав видати тритомну працю, але смерть обірвала його задуми. З березня 1850 року хворів на туберкульоз. Помер 16 квітня 1859 року в Каннах. Похований у Токвілі в НормандіїAbout Alexis de Tocqueville.
Вплив Твори де Токвіля вплинули на Фрідріха Гаєка при написанні книги «Шлях до рабства». У ній він цитує де Токвіля:Де Токвіль як ніхто інший розумів, що демократія як суто індивідуалістичний інститут перебувала в стані непримиренного конфлікту із соціалізмом. Як він зазначав у 1848 році, «демократія розширює сферу свободи індивіда, тоді як соціалізм її обмежує. Демократія стверджує цінність кожної людини, а соціалізм перетворює кожного на просте знаряддя, лише на цифру. Демократія і соціалізм не мають нічого спільного, крім одного: рівність. Але зверніть увагу на різницю: демократія веде до рівності у свободі, а соціалізм — до рівності в покорі й неволі» (с. 33).
Основні твори
De la démocratie en Amérique (Демократія в Америці) (1835 1-й том / 1840 2-й том)Номер 26 у Рейтингу 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік (Newsweek's Top 100 Books — список 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік ) L'Ancien Régime et la Révolution (Старий режим і революція) (1856)
Українські переклади Токвіль, А. де. Про демократію в Америці / З фр. пер. Г. Філіпчук, М. Москаленко. — К.: Всесвіт, 1999. — 590 с. Токвіль, А. де. Давній порядок і Революція / З фр. пер. Г. Філіпчук. — К.: Юніверс, 2000. — 224 с.
Примітки
Література О. Мироненко. Токвіль Алексіс Шарль Генріх Моріс Клерель // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.714 ISBN 978-966-611-818-2 Токвіль, Алексис //
Посилання Токвіль А. Ш. А. //