Ридиґер Людвік Антон (; 21 серпня 1850, Дусоцин — 25 червня 1920, Львів) — польський лікар, хірург, професор, доктор медицини, керівник кафедри хірургії (1897—1919), декан медичного факультету (1898—1899, 1911—1912), ректор (1901—1902) Львівського університету, бригадний генерал Польського війська, засновник Львівської хірургічної школи.
Біографія Народився в місті Дусоцин () біля Ґрудзяча () в Пруссії в сім'ї власника маєтку Кароля Рієдіґера (). З молодих років явно демонстрував своє польське походження. Розпочав навчатися в початковій гімназії Collegium Marianum в містечку Пельпліні (, воєводство Поморське), відтак у1859-1861 роках навчався в гімназії в м Хойніце (), потім — у гімназії в Хелмно (), яку закінчив у 1869 році. В 1869—1873 роках отримав медичну освіту: спочатку в Кракові (), згодом — в університеті (Грайфсвальдський університет ()) міста Ґрейфсвальд (), де змінив прізвище на Rydygier. Диплом лікаря отримав 8 грудня 1873 року, докторську працю захистив у лютому 1874 року. Після завершення навчання працював у хірургічних клініках у м. Ґданську (1874—1877) та в м. Грейфсвальді (1877). У 1878 році в місті Єна пройшов габіліта́цію і рік пропрацював асистентом клініки хірургії. В 1879 році повернувся до Хелмна, де створив невелику, але сучасну приватну лікарню, пропрацював у ній 8 років (до 1887 р.) і написав чимало наукових праць з хірургії. В 1881 році намагався перейти на кафедру хірургії Яґеллонського університету в Кракові, але Теодор Більрот () пролобіював призначення на посаду завідувача свого учня Яна Мікуліча-Радецького (). Лише у 1887 році, після переходу Мікуліча до Вроцлава, Ридиґера запросили очолити цю кафедру. На цій посаді він пропрацював 10 років, в 1888—1889 роках був деканом медичного факультету Краківського університету. В 1897 Ридиґера запросили як професора очолити нову кафедру і клініку хірургії Львівського університету. Він переїжджає до Львова і залишається в місті назавжди: в 1897—1919 роках завідує кафедрою хірургії, 1898—1899 і 1911—1912 роках — працює деканом медичного факультету, 1901—1902 роках — ректором Львівського університету. Мешкав у Львові в будинку на вулиці Міцкевича, 14 (нині — вулиця Листопадового чину)Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1913… — S. 364, 564.. Згодом Ридиґер категорично відхиляє запрошення перейти на роботу в Карлів університет у Празі. Єдиним періодом, коли Ридиґер працював поза межами Львова, була Перша світова війна — професор керував військовим шпиталем у Брно — однак одразу ж по завершенні військових дій повернувся до рідного міста. Ридиґер був одним з найвидатніших світових хірургів, блискучим оператором, автором понад 200 наукових праць і нових методик лікування, талановитим організатором, засновником Львівської хірургічної школи. Пожиттєвий голова Товариства та з'їздів хірургів Польщі. Президент Львівського лікарського товариства (1904). За здобутки в медичній науці та освіті нагороджений дворянським титулом і почесним званням Радника Австрійського уряду (1897). Деякі запроваджені ним методики операцій на шлунку, при раку прямої кишки, ампутації, кардіохірургічні, ортопедичні, урологічні та пластичні втручання широко застосовуються і сьогодні. У 1889 році він зініціював і організував проведення першого у Польщі з'їзду хірургів (ці з'їзди в 1921 році дали початок Товариству Польських Хірургів (). У 1918 році у Львові брав участьУкраїнсько-польській війні. В ході боїв за Львів активно включився в творення медико-санітарних служб Польського війська. Був зарахований до Польського війська в чині генерал-лейтенанта. У 1920 році розпочав організацію військових шпиталів. Був головним санітарним лікарем Генерального округу «Помор'я» (), консультантом і головним хірургом штабу напрямку «Схід» (). В 1920 році отримав звання бригадного генерала. 25 червня 1920 року раптово помер. Спершу був похований на Личаківському цвинтарі, пізніше перепохований на Меморіалі орлят ().
Напрями наукових досліджень Хірургія органів шлунково-кишкового тракту, кісток і суглобів; другим у світі виконав резекцію пілоричного відділу шлунка з приводу раку (1880); першим у світі виконав резекцію шлунка з приводу стенозуючої виразки дванадцятипалої кишки (1881); довів, що можна накладати шви на серце при його пораненні (1893); опрацьовував питання хірургічного лікування туберкульозу кісток та суглобів, пластики кісток та псевдоартрозів, антисептики й асептики в хірургії; удосконалив техніку накладання кишкових швів, перев'язування великих судин у лікуванні міоми матки; запропонував нові методи операційного лікування патології сечовивідних шляхів, передміхурової залози, онкологічних захворювань.
Учні та співпрацівники Ридиґера Бентковский Тадеуш () Бізєль Ян () Гординський-Юхновіч Здзіслав () Островський Тадеуш () Руфф Станіслав () Заорский Ян ()
Основні праці Experimentelle Beiträge zur Lehre von Wirkung der Carbonsäure (дипл. праця) (1874); Eine neue Methode zur Behandlung der Pseudoartrosen (1878); Ueber Pylorusresektion (1882); Podręcznik chirurgii szczegułowej. Kraków, 1884-93, T.1-2; Wie soll man chloroformieren (1893); Die Behandlung der Gelenkstuberculose (1895); Drugi mój sposób wycinania żołądka (1904); O leczeniu przerostu gruczołu krokowego (stręczu) (1906); Kilka uwag o wycinaniu żołądka w 25 rocznicę pierwszego mego wycięcia odżwiernika (1906).
Бібліографія Kronika Uniwersytetu Lwowskiego. — Lwów, 1899. — Т. 1. — S. 146—154. Herman MW. Z kroniki Towarzystwa Lekarskiego Lwowskiego. — Lwów, 1907. — S. 20-21. Hahn W. Kronika Uniwersytetu Lwowskiego. — Lwów, 1912. — Т. 2. — S. 353—355. Lwow Tyg Lek 1920. — № 7. — S. 61—62. Шапиро И. Я. Очерки по истории Львовского медицинского института. — Львов, ЛГМИ, 1959. — С. 180—181. Biographisches Lexikon der hervorragenden Arzte. — Munchen, 1962. — P. 1347. Zwozdziak W. Historia wydzialu lekarskiego Universytetu Lwowskiego. — Arch Hist Med 1965. — T. 28. — № 3. — S. 210—211. Основні напрями в розвитку діяльності кафедр Львівського медичного інституту. — Львів, ЛДМІ, 1966. — С. 127—128. Меделян А. И. Хирургия. — 1971. — № 3. — С. 151-153. Polski słownik biograficzny. — Kraków, 1984. — T. 33. — 431—434. Большая Советская Энциклопедия. — Москва, 1985. — Т. 25. — С. 1615. Валігура Я. Медичні кадри 21.09.1989, № 25. Album chirurgów polskich. — Wrocław, 1990. — S. 248—251 [фото]. Wojtkiewicz-Rok W. Dzieje wydziaiu lekarskiego Uniwersytetu Lwowskiego w latach 1894—1918. — Wrocław, 1992. — S. 13, 14, 20, 30, 39, 54-58, 61, 74, 79, 82, 98, 100—103, 124, 131, 135, 141. Львівський державний медичний інститут — Львів: Словник, 1994. — С. 5, 20, 22, 148, 149, 156, 178. Nowa encyklopedia powszechna. — Warszawa, 1996. — T. 5. — S. 655. Лупій Г. Личаківський цвинтар. — Львів: Каменяр, 1996. — С. 223. Львівський державний медичний інститут / уклад.: І. Даценко, Л. Петрух, І. Головко та ін. / за ред. М. Павловського, І. Даценко, Л. Петрух. — Львів: Словник, 1994. — С. 5, 20, 148, 156, 178. Людвік Ридигєр / уклад.: Я. С. Валігура, М. І. Оборін; за ред. М. П. Павловського. — Львів: ЛДМУ ім. Д. Галицького, 2000. — 11 с. Ганіткевич Я.' Історія української медицини в датах і іменах. — Львів: НТШ, 2004. — С. 45, 52, 61, 227. Державний архів Львівської області: ф. 26, оп. 5, спр. 1663. Οsterreichische Nationalbibliotek: WBIS: D461-060-4, DA3508335680; P59121, DA3546110676; DBA: I 1070, 378—381; II 1113, 54-56. Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa: rocznik 17, 1913 . — Lwów; Stryj: wydawca Franciszek Reicman, 1912. — 695 s.+84 s. (dodatek)
Примітки
Посилання Ридигер на сайті www.meduniv.lviv.ua Воєводський спеціалізований шпиталь імені Людвіка Ридигера в Кракові Collegium Medicum імені Людвіка Ридигера в м. Бидгощ Strona Collegium Medicum UMK