Паризька угода, Паризька мирна угода:

Паризька угода (1259) — між англійським та французьким королями про відмову першого від претензій на Нормандію, Мен та інші французькі території, втрачені Англією за часів Іоанна Безземельного, але збереження Гієні.

Паризька мирна угода (1763) — між Великою Британією та Португалією з одного боку, і Францією та Іспанією з іншого. Завершив (поряд із Губертусбурзьким миром) участь цих країн у Семирічній війні 1756—1763 років.

Версальська мирна угода (1783) — низка договорів, підписаних у Парижі та Версалі. Завершили американську війну за незалежність.

Паризька мирна угода (1801) — між Росією та Францією, після виходу Росії з Другої антинаполеонівської коаліції. Відновила торгівлю на попередніх умовах.

Паризька мирна угода (1806) — між Росією та Францією. Завершила російсько-австрійсько-французьку війну 1805 року. Передбачала виведення російських війсь із Далмації й французьких військ з Чорногорії, гарантувала територіальну цілісність Туреччині. Не було ратифіковано з причини початку Війни четвертої антинаполеонівської коаліції.

Паризька мирна угода (1814) — між Францією та шостою антинаполеонівською коаліцією (Росія, Велика Британія, Австрія та Пруссія; пізніше — Іспанія, Швеція та Португалія). Відновила незалежність Голландії, Швейцарії, німецьких князівств та італійських держав; визначила кордони Франції станом на 1 січня 1792 року.

Паризька мирна угода (1815) — між Францією та Сьомою антинаполеонівською коаліцією (Росія, Велика Британія, Австрія, Пруссія). Кордони Франції повертались до стану на 1790 рік; на неї накладалась контрибуція у 700 мільйонів франків. Окупація північного сходу Франції визначалась у 3-5 років.

Паризька мирна угода (1856) — між Росією, Францією, Великою Британією, Туреччиною, Сардинією, Австрією та Пруссією. Завершила Кримську війну 1853—1856 років.

Паризька мирна угода (1898) — Поклала край Іспансько-американській війні 1898 року.

Паризька мирна угода з Фінляндією (1947)

Паризька угода (1951) — між Францією, Західною Німеччиною, Італією й трьома країнами Бенілюксу (Бельгія, Люксембург та Нідерланди) про створення Європейського об’єднання вугілля та сталі.