Orbital Sciences Corporation (OSC, , зазвичай називається Orbital ) — компанія, яка спеціалізується на супутникових технологіях та запуску виготовлених апаратів. Орбітальна раніше володіла ORBIMAGE (нині GeoEye) і виготовляла GPS-приймачі Magellan (нині належить Thales). На NYSE фірма позначається як ORB. Штаб-квартира розташована у невключеній території Даллес в окрузі Лаудун, Вірджинія, США.
Орбітальна з моменту створення побудувала 569 ракет-носіїв, за контрактами понад 82 мають бути виготовлені до 2015 року. З 1982 року компанія збудувала 174 супутники, більше 24 мають бути виготовлені до 2015 року. Компанія посідає 40% ринку винищувачів-перехоплювачів, 55% ринку невеликих супутників зв'язку, і 60% ринку малих ракет-носіїв. У червні 2010 Орбітальна вийшла на ринок середніх ракет-носіїв і супутників з розробкою ракети-носія Антарес і придбанням супутникового підрозділу General Dynamics Advanced Information.
Історія компанії Компанія була заснована 1982 року Девідом Томпсоном, Брюсом Фергюсоном і Скоттом Вебстером. 1990 року компанія успішно здійснила вісім космічних польотів, зокрема перший запуск ракети Пегас. 2006 року компанія здійснила 500-ий запуск з моменту заснування.
1997 року компанія виокремила підрозділ космічної зйомки Orbital Space Imaging або ORBIMAGE (з Томпсоном на чолі). Нині це компанія GeoEye.
4 березня 2010 Orbital Sciences оголосила про придбання супутникового підрозділу General Dynamics Advanced Information System's, раніше відомий як Spectrum Astro, за 55 млн $. Угода була закрита 2 квітня 2010 року. Орбітальна оголосила, що угода додала майже 70 млн $ доходу і трохи збільшила прибутки 2010 року. Приблизно 325 співробітників підрозділу General Dynamics у Гілберті зберегли свої місця.
2010 Orbital відгукнулась на другу фазу розробки комерційних засобів доставки екіпажу і запропонувала НАСА розробити комерційний космоплан, розміром учетверо менше ніж Спейс Шаттл. Апарат з вертикальним злетом і горизонтальною посадкою мав запускатись вдосконаленою ракетою-носієм Атлас-5 і приземлятись на посадкову смугу. У проектованому апараті мали розміщуватись четверо космонавтів. НАСА пропонувало винагороду 200 млн $ у березні 2011 за проект з тривалістю розробки до 14 місяців.
Бізнес-групи
Група космічних систем (, SSG) Орбітальна виготовляє супутники малого і середнього класу. З моменту створення 1982 року, компанія виготовила понад 110 космічних апаратів для комерційних, військових та інших замовників у всьому світі. Ці апарати перебувають разом на орбіті майже 630 років.
Група пускових систем () Орбітальна виготовляє переважно ракети-носії для невеликих корисних навантажень. Ракета Пегас запускається з літака-носія компанії L-1011, Stargazer (), з 1990 року відбулось 40 запусків з шести стартових майданчиків у всьому світі.
Ракети-носії наземного базування Таурус і Мінотавр, створена додаванням верхніх ступенів до ракети Пегас, можуть використовуватись з урядовими або комерційними твердопаливними двигунами перших ступенів для запусків більших корисних навантажень.
Мінотавр-4, найновіше доповнення лінійки ракет-носіїв, складається зі списаних міжконтинентальних балістичних ракет Peacekeeper з авіонікою і обтічниками Орбітальної. Мінотавр-4 може використовуватись тільки для запусків американського урядового корисного навантаження.
Орбітальна також виготовляє суборбітальні ракети-носії для американської системи протиракетної оборони. Впродовж останніх 10 років вона здійснила майже 50 запусків для Агентства протиракетної оборони США (, MDA), ВПС, армії і флоту для розробки, випробування і посилення системи протиракетної оборони США.
У листопаді 2010 року Орбітальна була обрана НАСА для розгляду потенційних підрядників зі створення важких ракет-носіїв і ракетних двигунів .
Група передових розробок Група передових розробок () розробляє нові технології для польотів людини в космос, комерційних запусків, авіаційних досліджень і космічних запусків.
Підрозділ технічного обслуговування Підрозділ технічного обслуговування () надає послуги з проектування, виробництва і технічного управління персоналом найперше для космічних наукових і оборонних програм. Зазвичай, це поставки спеціалізованого персоналу — інженерів, учених, техніків та інших спеціалістів, — з конкретними знаннями у сферах, які цікавлять замовника. Співробітники Орбітальної часто працюють з технічним персоналом клієнтів на їхніх об'єктах.
Головні виробничі центри
Даллес (Вірджинія) Чандлер (Аризона) Орандж (округ, Каліфорнія) Белтсвіл (Меріленд) Гринбелт (Меріленд) База ВПС США Ванденберг, Каліфорнія Воллопс, Вірджинія (будується) Гілберт (Аризона)
Продукція Орбітальної
Постачання Міжнародної космічної станції Послуги комерційного орбітального транспортування (Commercial Orbital Transportation Services, COTS) — демонстрація можливості доставки приватними компаніями вантажів і екіпажів на МКС: презентація корабля Cygnus і ракети-носія Антарес Послуги комерційного постачання (Commercial Resupply Services, CRS) вартістю 1,9 млрд дол США — контракт з НАСА на 8 кораблів Cygnus / Антарес для доставки вантажів на МКС
Програма НАСА Сузір'я Запуск системи аварійного переривання польоту для капсули Orion
Ракети-носії
твердопаливний Мінотавр Крилата ракета-носій Пегас Чотириступенева твердопаливна ракета-носій Таурус запускається з База ВПС США Ванденберг Minotaur IV для запуску супутників, версія Peacekeeper Minotaur V для запуску супутників, версія Peacekeeper Антарес триступенева ракета-носій: гас і кисень — твердопаливний двигун — самозаймисті компоненти (у розробці)
Експериментальні носії X-34 багаторазовий демонстратор ракети-носія DART Rendezvous Hyper-X Орбітальний космічний літак
Стартові майданчики
База ВПС США Ванденберг База ВВС США Канаверал Воллопс Кадьяк (космодром) Едвардс (авіабаза) Кваджалейн Канарські острови Тихоокеанський ракетний випробувальний центр
Система протиракетної оборони і ракети-мішені
Наземний сегмент протиракетної оборони США (GMD) орбітальний корабель (OBV) для Агентства протиракетної оборони Сполучених Штатів (MDA) Перехоплювач кінетичної енергії (KEI) GQM-163 Coyote. Цільові випробування носіїв (TTV) Minotaur II Minotaur III
Супутники на Геостаціонарній орбіті
STAR 2 platform На своєму заводі в Даллесі, штат Вірджинія Орбітальна будує космічні апарати середнього розміру на основі платформи компанії STAR 2. Це корисне навантаження у вересні 2007 року було виведене ракетою Аріан-5 — супутники Optus D2 і Intelsat 11 були побудовані на платформі STAR 2.
IndoStar-1 BSAT-2a BSAT-2b BSAT-2c N-Star c Galaxy 12 Galaxy 14 Galaxy 15 TELKOM-2
Optus D1 Optus D2 Optus D3 Intelsat 11 Horizons-2 Thor 5 AMC-21 MEASAT-3a NSS-9
Intelsat-15 Intelsat-16 Intelsat-18 (в розробці) Koreasat-6 (в розробці) AMC-5R (в розробці) FM-1 (в розробці) FM-2 (в розробці)
Супутники на Низькій опорній орбіті
GALEX SORCE DART AIM OCO включає OCO 2 GLORY (в розробці) ORBCOMM Fleet FORMOSAT-3/COSMIC NuSTAR (в розробці) OrbView-3 Space Technology 8 (ST8) (в розробці) GEMS (в розробці) LDCM (в розробці)
Міжпланетні зонди Dawn IBEX
Джерела Orbital Sciences Corporation official website
Примітки