Самоспалення — форма самогубства, коли людина обливає власне тіло пальним і підпалює. Публічне самоспалення — форма протесту проти чогось. Болісне самоспалення за задумом його автора має уособлювати страждання, які відчувають від несправедливості.
Самоспалення як метод самогубства Самоспалення є вкрай болючим і не обов'язково надійним методом самогубства. Люди, що спалюють себе, залишаються досить довго при свідомості і відчувають дуже сильний біль. Острах цього болю часто призводить до того, що жертви пожеж у висотних будинках воліють стрибок униз на неминучу смерть, ніж згоріти живцем. Сучасна медицина здатна зберегти життя багатьом обгорілим, які однак змушені жити з важкими каліцтвами і знівеченою зовнішністю. Самоспалення на публіці не є надійним методом ще й тому, що присутніми людьми швидко робляться спроби загасити вогонь.
Відомі випадки самоспалення
Альфредо Орманді Валенти Бадиляк Гірник Олекса Миколайович Джаугар Макух Василь Омелянович Мухаммед Буазізі Олександр Михалевич Разін Альберт Олексійович Ришард Сівець Ромас Каланта Старообрядці Тхіть Куанг Дик Ян Палах Ірина Славіна Микитенко Микола Миколайович
Самоспалення у мистецтві Сцена самогубства божевільного з «Ностальгії» Андрія Тарковського. Сцена самоспалення буддійського ченця Тхіть Куанг Дика у 1963 році описана в романі Філіпа Рота «Американська пастораль». Документальний фільм «Смолоскип. Василь Макух», виробництво Національної телекомпанії України, 2015 рік.
Див. також Саті — самогубство вдови в Індії.