А́ттіла Йо́жеф (; , Будапешт — , Балатонсарсо) — угорський поет.
Біографія Народився 11 квітня 1905 року в Будапешті, Угорщина. У 1924 вступив до Сегедського університету; звідти його виключено через революційну діяльність. Згодом навчався у Відні (1925) та Парижі (1926–1927), де прочитав Гегеля і Маркса, ознайомився з поезією Війона.
У 1927 році повернувся в Угорщину. У 1930 році вступив до Угорської комуністичної партії. У 1931 році зацікавився психоаналізом. У 1933 році сталіністи виключили його з партії. У 1935 році пережив глибоку депресію, лікувався в психлікарні. У 1936 році почав видавати ліворадикальний журнал «Доказ» (). У 1937 році познайомився з Томасом Манном, присвятив йому вірша. Пізніше знову лікувався в лікарні. 3 грудня 1937 року наклав на себе руки, кинувшись під потяг у Балатонсарсо.
Спадок
Поезія Йожефа увійшла в класику європейської лірики XX століття, вона ввібрала в себе пошуки французького сюрреалізму, революційні традиції Ендре Аді, авангардизм Лайоша Кашшака. Його вірші перекладали визначні поети: Поль Елюар, Єжен Гільвік у Франції, Стефан Хермлін в НДР, Семен Кірсанов, Леонід Мартинов, Давид Самойлов в СРСР. Українською мовою вірші Аттіли Йожефа перекладали: Микола Лукаш, Кіра Шахова, Дмитро Павличко, Петро Осадчук, Микола Рябчук.
Йожефові вірші перекладав актор і драматург Леонід Філатов: 1980 року в театрі на Таганці він організував поетичний вечір, присвячений поету.
На Йожефові вірші писали музику Дьордь Ліґеті, Дьордь Куртаг, Едісон Денисов, Дж. Мандзоні та інші. З 1962 по 2000 рік — його ім'ям було названо Сегедський університет.
Твори
Твори, видані угорською мовою A szépség koldusa/ Жебрак краси (1922); Nem én kiáltok/ Не я кричу (1925); Nincsen apám se anyám/ Ні батька, ні матері (1929); Döntsd a tőkét, ne siránkozz/ Валити дуби (1931), книжку заборонила й конфіскувала цензура; Külvárosi éj/ Ніч міської околиці(1932); Medvetánc/ Ведмежий танець (1934); Nagyon fáj/ Дуже боляче (1936).
Твори, видані українською мовою Аттіла Йожеф. Поезії / Пер. з угор. Юрія Шкрабинця і Миколи Шаповала // «Всесвіт» (Київ). — 1975. — № 4. — Стор. 5-18. Аттіла Йожеф. Поезії. Переклад: Миколи Лукаша.: Від Бокаччо до Аполлінера /Переклади/ К.:Дніпро, (1990) Йожеф. А. Поезії. / Перекл. з угор.; Упоряд., передм. К. Шахової. К.: Дніпро, 1986. — 158 с. (Перлини світової лірики).
Література Mészáros I. József Attila és a modern művészet. Budapest: Argumentum, 2004 Bókay A. Líra és modernitás: József Attila én-poétikája. Budapest: Gondolat, 2006
Див. також 39971 Йожеф — астероїд, що названо на поетову честь.
Примітки
Посилання
vseslova.com.ua ukrlib.com.ua